Коли галузь буде прибутковою

Коли галузь буде прибутковою

Завідуюча кунцівським молочним комплексом ТОВ “Агрофірма “Перше травня” Новосанжарського району Антоніна Олійник зазвичай скаржиться на дефіцит часу. То до столиці на семінар збирається, то в неї звіт чи контрольне переважування молодняку. Лише з третьої спроби домовились про зустріч. Розмова, як нам здається, вийшла ділова і конкретна.
– Минулий рік хліборобів не особливо порадував, а для вашого колективу він успішним був?
– 1,6 тисячі тонн валу, 6550 кілограмів молока від корови. Ці цифри вам про щось кажуть? Я вважаю, що нормально спрацювали. І головне – стабільно. Маточне поголів’я не збільшили. А от групи тепер у нас сформовані за продуктивністю: високо-, середньо- і низькоудійні. Якщо раніше не було відгодівлі, то тепер вирішили і нею зайнятися, залишили для цього бичків.
Раціони повноцінні, збалансовані за поживними речовинами. Причому високоудійні отримують “прогресивку” у вигляді додаткових комбікормів. Кормових запасів достатньо. В середньому на голову щодня видаємо по кілограму сіна, його вистачить до нового врожаю. Соломою запаслися так, що ще й залишиться. Бачили ж, скільки тюків на прифермській території? До речі, кому з жителів села потрібні були грубі корми для домашньої худоби – не відмовляли, продавали.
– Лише сіном та соломою худоба сита не буде…
– Це зрозуміло. Маємо достатньо якісних сінажу і силосу. На млині у Вісичах переробляємо кукурудзу й пшеницю на дерть, а вже тут, на комплексі, готуємо кормосуміші. Настане тепла днина, підросте люцерна, будемо підгодовувати корівок зеленими кормами. Їх же недарма молокогінними називають.
– У холодну пору надої не рівня літнім?
– До деякої міри так, але й у ці дні добовий вал молока – в межах 5,7 тонни. Центнерів сім-вісім реалізовуємо через фірмовий магазин, відпускаємо дитячому будинку-інтернату, лікарні, школам. Решту відправляємо на переробне підприємство. У нас прекрасні холодильні камери, тож охолоджене до трьох градусів молоко заводчани забирають раз на добу – о 7.30 ранку. Не пригадую, щоб з магазину хоч коли повертали нереалізовану продукцію чи були претензії із заводу.
– Не раз доводилось чути, що ви тісно співпрацюєте з науковцями. Не пориваєте зв’язків і понині?
– Дружили з багатьма. Зараз співробітництво в основному – з компанією “АгроВітАтлантік”. Фахівці приїздять, щоб проконсультувати стосовно використання вітамінних добавок, провести УЗД-діагностику, порадити, як забезпечити належну якість сінажу чи силосу та не допустити захворювання худоби.
– У молочному скотарстві племінна справа – чи не на найпершому плані. Ваші корови і тепер паспортизовані?
– Ось погляньте, це паспорт, де зазначено ідентифікаційний код, кличку корови, дату її народження, хто батьки… Як і раніше, новонароджене теля називаємо за першою літерою материної клички. Якщо Чайка, то в неї буде Чаклунка, Чародійка, Чистюля або ще якось. Вибраковуємо корів переважно після досягнення семирічного віку. Тепер уже враховуємо і продуктивність: якщо дає менше п’яти тонн молока на рік, стає кандидаткою на вибраковування.
– Директор товариства “Перше травня” Михайло Носенко – єдиний у районі керівник агроформування, котрий не відмовився від тваринницької галузі, яку вважають дотаційною, щоб не сказати збитковою.
– Я б назвала галузь високозатратною. Виробництво молока за всі роки, що я тут працюю, прибутків не приносило, лише торік їх отримали. Ми прагнемо стати племінним репродуктором, беремо курс на збільшення виходу молодняку, щоб не лише молоко виробляти, а й реалізовувати племінний молодняк, тоді тваринницька галузь приноситиме прибутки.

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий