Коли ляльки не лише іграшки

Коли ляльки не лише іграшки

Немає у світі людини, яка б не замислювалася над пошуком самої себе, улюбленої справи. Особливо переймаються цим творчі натури. Ніна Балала з Веприка, що на Гадяччині, знайшла для себе таку справу кілька років тому, розпочавши створювати ляльки-мотанки. А днями її удостоєно почесного звання народної майстрині України.
Світлини зі своїми роботами пані Ніна виставляє на огляд у мережі Фейсбук. Після закінчення школи вивчилася на товарознавця і створила родину. В сім’ї народилися син і донька. Донька вирішила пов’язати своє життя зі Збройними силами України. Власне тут і починається історія Ніни як майстрині-лялькарки.

– Донька вже навчалася у Львові, й ми поїхали на присягу. Ми зайшли на ринок майстрів, і я побачила ляльки-мотанки. Вони мені одразу запали в душу. Захотілося і собі створити той оберіг своїми руками, – розповідає Ніна Балала.
Зараз у колекції пані Ніни близько ста ляльок. Роботи лялькарки із Веприка прикрашають колекції багатьох музеїв України. Наприклад, в Ужгородському Скансені – Закарпатському музеї архітектури і побуту під відкритим небом. Музей просто неба експонує архітектурні пам’ятки сіл краю, предмети матеріальної культури, зокрема ляльки-мотанки із Полтавщини. Щороку в Закарпатському музеї архітектури і побуту проходить виставка «Натхненні лялькою». Пані Ніна говорить, що дарує музею свої витвори щоразу, коли відбуваються виставки.
Також ляльки Ніни Балали можна побачити у Полтавському краєзнавчому музеї та на всеукраїнській виставці «Наша лялька», що проходить щороку в Броварах (Київщина).
– У нас у Фейсбуці є група «Секрети лялькарок». Іноді там проходять марафони: ми виготовляємо тематичні ляльки. Наприклад, виготовляли мотанки «Князівни та княгині України», «Історія моди очима українських лялькарок», «Ляльки для ненароджених», присвячені пам’яті жертв голодоморів.
Матеріали для своїх ляльок пані Ніна замовляє у інтернет-магазинах, але переважно використовує підручні матеріали. Наприклад, для ляльки «Бабуся» майстриня використала старе мереживо, яке плели гачком для рушників і підзорників. До речі, саме фото ляльки «Бабуся» увійшло в альбом «Біле натхнення». Ляльку Ніна Балала виготовила під враженням спогадів про свою бабусю. Зараз вона знаходиться у Броварах.
Попри те, що руки і талант майстрині створили сотню ляльок, у неї є одна – улюблена. Найперша, яку створила для доньки.
– Моя перша лялька – лялька-мотанка у камуфляжі – подарунок доньці на День Збройних сил України. Скільки б я не створювала нових ляльок, ця, найперша, буде найулюбленішою. Не лише тому, що вона перша, а й тому, що я вірю, що вона охороняє мою дитину. Адже донька забрала її із собою на службу.

Надія СТРАШКО
Журналіст

Поділися:

Добавить комментарий