Коли життя зачиняє  одні двері, неодмінно відчиняться інші...

Коли життя зачиняє одні двері, неодмінно відчиняться інші…

Ще рік тому місцеві жителі пишалися тим, що Козельщинська (тоді ще об’єднана) територіальна громада серед 128 ОТГ України з чисельністю населення від 10 до 15 тисяч жителів увійшла до двадцятки кращих за експертною оцінкою окремих показників фінансової (бюджетної) діяльності об’єднаних громад. І не просто – до двадцятки, а посіла 11-те місце у загальноукраїнському рейтингу своєї групи громад і увійшла до трійки найуспішніших на Полтавщині!
За підсумками 9 місяців минулого року Козельщинська ТГ перемістилася у цьому ж рейтингу на 22-ге місце. Ніби не такий і поганий результат, але за ним – ціла низка викликів, які доводилося долати у році 2020. Тож можна сказати, що більшості минулорічних результатів досягли не лише завдяки, а й усупереч.

Завдяки

Тут усе просто. Оцих «завдяки» випало негусто минулого року. Це, перш за все, внутрішні резерви; потім – участь в обласних конкурсах проєктів, де передбачалося співфінансування з бюджетів різних рівнів. І, нарешті, успішні зусилля стосовно залучення у розвиток громади коштів Державного бюджету.
Таких можливостей минулий рік надав відчутно менше, ніж у попередні періоди, тож довелося якомога чіткіше визначитися з пріоритетами і неухильно їх дотримуватися.
– Головний наш пріоритет не змінився, – наголошує Козельщинський селищний голова Олександр Троцький. – Створюємо комфортні умови для навчання наших дітей. Тому зусилля спрямовуємо, в першу чергу, на освіту. Щоб дітвора могла безпечно чекати шкільного автобуса, за час існування громади ми облаштували 18 автобусних зупинок. Ремонтуємо й обладнуємо шкільні їдальні, харчоблоки, забезпечуємо меблями навчальні заклади, зокрема й дошкільні; облаштували їх сучасними економними світильниками. Ремонти дахів, оновлення й утеплення фасадів шкільних будівель – усе це робимо і будемо робити, щоб дітворі було затишно і зручно навчатися.
До комфортних умов можна віднести і новий шкільний автобус, який придбала громада для свого опорного навчального закладу – Козельщинського ліцею. Загальна вартість придбання – 1 млн 840 тис. грн, із яких 370 тис. грн (20%) – кошти бюджету громади, 80% – Державного бюджету. Маршрут нового автобуса визначився задовго до його придбання, адже основна мета – розвантажити наявні напрямки. Тепер школярі із Задовги, Ганівки та Лутовинівки можуть спати майже на годину довше, бо їм уже не треба прокидатися ні світ ні зоря, аби встигнути на автобус і вчасно потрапити на уроки.
– У Козельщинському ліцеї 538 учнів, – зазначив начальник відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Олег Кабаченко. – З них більше двохсот дітей доставляємо з різних населених пунктів. Три шкільні автобуси починають підвозити учнів із сьомої години ранку, можна собі уявити, яке це навантаження: де Рибалки, а де Задовга, Лозки чи Павлівка… Тож іще один шкільний автобус зняв із порядку денного ці проблеми.
Але дітям потрібна не лише школа, а й поле для розвитку різноманітних талантів. Тому серед пріоритетів – музична школа (минулого року утеплили й оновили фасад, відремонтували покрівлю, закупили нові музичні інструменти), Будинок дитячої та юнацької творчості (надали додаткове відремонтоване й укомплектоване приміщення, що дало можливість відкрити нові гуртки з робототехніки, анімації, ракетомоделювання тощо). До слова, на заняття у гуртках БДЮТ усіх охочих школярів знову ж таки підвозять спеціальним автобусом. Кожне село громади має укомплектований дитячий майданчик; залишилося обладнати його тільки у маленькій Ольгівці. У Козельщині, Лутовинівці, Хорішках, Пригарівці з’явилися воркаут-майданчики; наступні села для їх установлення – Сушки і Бреусівка.
– Кожна людина має свої пріоритети, – вважає Олександр Троцький. – Для когось найважливіше вуличне освітлення, бо він іде на роботу і приходить з роботи у темну пору доби. Для когось має цінність якісний тротуар від п’ятиповерхівок до центру Козельщини; довгий час ця територія була непрохідною, а зараз уже є новий тротуар. Комусь найпотрібніша зручна лавка біля під’їзду. Для автомобілістів важливо, щоб вчасно ремонтувалися дороги, – тут, до речі, ми добре попрацювали минулого року. Тому намагаємося знаходити можливість, щоб задовольнити хоча б базові потреби наших жителів.
Саме так, за рахунок внутрішніх резервів, за три роки ліхтарі осяяли вулиці практично всіх, навіть найменших, населених пунктів громади (за винятком тих, що приєдналися до ТГ наприкінці минулого року). Протяжність цих мереж становить 30 кілометрів. Крім цього, збудували водогони у Козельщині та Лутовинівці, а також охопили 11 населених пунктів Мануйлівського, Пригарівського та Пашківського старостинських округів безкоштовним підвезенням на автобусі громади; незабаром почнуть підвозити жителів Оленівського старостинського округу. Минулорічним досягненням можна вважати й запровадження роздільного збирання твердих побутових відходів. Поки що це перші «паростки», бо контейнери для пластику поставили спочатку лише на вулицях Козельщини. Привчати людей до цивілізованого поводження з відходами досить непросто, але надалі планують поширювати цю практику й у селах, і перша на черзі – Лутовинівка.
Не менш відчутно громада підтримує і свою галузь культури, тож закономірно, що у Козельщинському СБК торік з’явилося два народних колективи. Друге дихання отримали відремонтовані заклади культури у Сушках, Хорішках, Панасівці, Михайликах.
Повний перелік «завдяки» завершуємо перемогою Козельщинської громади у конкурсі проєктів громад Полтавщини. Завдяки цьому громада отримала фінансування з обласного бюджету в співвідношенні 50/50 і реалізувала перший етап проєкту «Розвиток дорожньо-ремонтного пункту КП «Козельщина» Козельщинської селищної ради», придбавши дорожньо-ремонтну техніку на суму понад 180 тисяч гривень. А ось другий етап цього проєкту, схоже, плавно перетікає у протилежний розряд.

Усупереч

Почнімо з того, що вперше в історії громади їй не передали додаткову дотацію з Державного бюджету на підтримку закладів освіти й медицини. Тобто фактично полишили органи місцевого самоврядування напризволяще з усіма їхніми обов’язками й повноваженнями, які передбачають державну підтримку.
У 2020 році у громад також вилучили й інфраструктурну субвенцію – суму близько 4 мільйони гривень на рік. На них розраховувала громада у своїх планах розвитку дорожньо-ремонтного пункту, адже його потрібно укомплектувати повністю, закупивши рециклер асфальтобетону, автогрейдер, трал та міні-гудронатор, щоб оперативно ремонтувати асфальтові дороги і тротуари силами власного комунального підприємства. Та не так сталось, як гадалось. Державну субвенцію на розвиток інфраструктури забрали (начебто для поповнення антиковідного фонду), але ж і на боротьбу з пандемією з цього фонду нічого не виділили, натомість фінансувати практично всі потреби медичної галузі зобов’язали органи місцевого самоврядування.
Тож чи вдасться доукомплектувати дорожньо-ремонтний пункт громади технікою у нинішньому році – ще те питання. Бо громада зросла, і тим старостатам, які приєдналися до ТГ у грудні 2020 року, теж потрібні сміттєвоз, автобус, трактори… А цьогоріч інфраструктурної субвенції від держави знову не буде, причому без будь-яких пояснень і посилань. Вочевидь, сподобався такий метод економії – на благоустрої населених пунктів територіальних громад. І якщо Козельщинській громаді вдасться розвивати власне дорожнє та комунальне господарство на належному рівні, це буде, найімовірніше, всупереч викликам сьогодення.
Серед таких викликів – забезпечення медичної галузі. Зараз маємо ситуацію, коли левову частку послуг, які повинен фінансувати Державний бюджет, перекинули на бюджети місцеві. Це стосується, зокрема, забезпечення населення інсулінами, морфінами, памперсами дорослим і дітям з інвалідністю, послугами паліативної медицини – хоча за законом усе це гарантує держава. З минулого року фінансування медобстеження призовників теж лягло на бюджети органів місцевого самоврядування…
– Прикро, що всі наші наміри рубають у зародку перекладанням фінансування на місцевий бюджет, адже він не безрозмірний: за січень ми виконали бюджет на 92 відсотки, не вистачило 570 тисяч. А працювати все одно треба. На мою думку, ось такі процеси безпосередньо пов’язані з запровадженням ринку землі, – вважає очільник Козельщинської громади. – Відтоді, як прийняли закон про продаж землі, будь-які надії на розвиток села з кожним днем стають усе примарнішими, навіть неймовірними. Урбанізація, що відбувається по всій Україні, спустошує села – таке відчуття, що йде свого роду «зачистка території». Я жодним чином не нарікаю, але ж не можна все повністю робити за рахунок місцевих громад. Особливо тих, що функціонують на аграрних територіях, де немає великої промисловості. У нас є лише два потенціали: людина і земля…
Усупереч іще чому доводиться працювати нині місцевим самоврядовцям? Узяти хоча б завершення адміністративно-територіальної реформи. Козельщинський район вдруге за свою історію припинив існування, увійшовши до складу Кременчуцького району. Приймання на баланс і утримання об’єктів комунальної власності, реорганізація територіальних органів влади, створення нових галузевих підрозділів виконкому; неможливість працевлаштування усіх вивільнених співробітників і неминучі кадрові скорочення; забезпечення необхідними соціальними й адміністративними послугами населення за відсутності додаткового фінансування на це з Держбюджету – далеко не повний перелік усього, що потрібно буде залагоджувати найближчим часом і що не терпить зволікань. І все доводиться робити на тлі підвищення тарифів на енергоносії, а також недобросовісності їх постачальників, коли до бюджету, наприклад, закладаєш вартість газу, обіцяну переможцем тендера у грудні на рівні 3,9 гривні за кубометр газу, а з нового року цей постачальник ставить тебе перед фактом: підписуємо договір на ціну 8,5 гривні. І подітися немає куди, бо за вікном тріщить мороз і школи не відключиш від опалення…
Або чого варті рахунки «Полтаваобленерго» за сумісний підвіс на опорах повітряних ліній – тобто громада має платити за те, що на опорах «Полтаваобленерго» по селах висять вуличні ліхтарі! Це колосальні фінансові втрати для громади, майже 250 тисяч гривень на рік. Звідки саме така ціна, як обчислюється собівартість цієї так званої послуги – невідомо, адже спочатку правили по 15 гривень за одну опору (а їх у населених пунктах громади майже 5,5 тисячі), а згодом скинули до 3,6 гривні. Це може означати тільки одне: ціна взята «з повітря», це поняття штучне, неіснуюче, якщо висловлюватися юридичною мовою – нікчемне. Проте громаду можуть поставити в такі умови, коли доведеться витрачати кошти й на це.
Шкода, що на подолання ось таких штучних перепон доводиться витрачати потенціал громади замість того, щоб розвивати її. Але, попри всі виклики, Козельщинська ТГ, як і раніше, налаштована на конструктив і розвиток, участь в обласних конкурсах проєктів, які передбачають співфінансування з обласного бюджету. Налаштована на співпрацю з інвесторами та реалізацію перспективних проєктів на своїй території. Як-от проєкт «Крила» («Жінки залучені: шлях до зростання та економічної безпеки»), що фінансується урядом Канади і впроваджується у партнерстві з Благодійним фондом «Світло Надії» та агрохолдингом «Астарта-Київ».
– На Полтавщині проєкт упроваджуватиметься в обласному центрі та на території Козельщинської, Глобинської, Шишацької, Білицької громад, – розповідає начальник відділу економічного розвитку та інвестиційної діяльності виконавчого комітету Козельщинської селищної ради Наталія Ольшанська. – Він має на меті посилити економічну безпеку й покращити економічне благополуччя жінок та найбільш вразливих і маргіналізованих груп, а також спрямований на те, щоб сільські жінки та жінки з уразливих груп вірили у свої сили, мали достатньо знань і навичок, були працевлаштованими або залученими до підприємницької діяльності. Поки що реалізація проєкту перебуває на етапі консультацій, а загалом він розрахований на п’ять років.
Мені чомусь спав на думку закон збереження енергії зі шкільної програми з фізики. Пам’ятаєте? Енергія не виникає з нічого і не зникає в нікуди, а може лише перетворюватися з однієї форми на іншу. Так і з громадою: якщо життя кидає виклики, то, я впевнена, задля енергетичної рівноваги воно відкриє і нові можливості для їх подолання. Адже закони фізики скасувати ще нікому не вдалося.
До теми
За оцінкою експертів Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International, пише портал «Децентралізація», у 2020 році:
• обсяг додаткової дотації з Державного бюджету на утримання закладів освіти та охорони здоров’я склав 7,9 млрд грн, що на 7,0 млрд грн менше від обсягу 2019 року (14,9 млрд грн);
• обсяг медичної субвенції місцевим бюджетам склав лише 14,6 млрд грн, що на 41,5 млрд грн менше від обсягу 2019 року (56,1 млрд грн);
• не надавалася субвенція на формування інфраструктури ОТГ, тоді як у 2019 році її сума склала 2,1 млрд грн;
• обсяг субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій склав 1,7 млрд грн, що на 1,3 млрд грн менше від обсягу 2019 року (3,0 млрд грн).

Надія ЛИТВИН.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий