«Жостір – відомий проносний засіб. При яких ще недугах його можна використовувати?»
Т. П. СЕМЕНЕЦЬ.
Жостір проносний (чорноягідник; жостер слабительный; Rhamnus cathartica) – дуже галузистий кущ або невелике (1–3 метри заввишки) деревце родини жостерових. Кора на стовбурі чорна, гілки супротивногалузисті, на кінцях – з колючками. Листки супротивні, черешкові, еліптичні або яйцевидно-еліптичні, дрібнозубчасті, із 3–4 парами зісподу випнутих бокових жилок. Квітки одностатеві, дводомні, чотирироздільні, вузько-дзвоникуваті, з дуже дрібними, часом зовсім нерозвиненими зеленуватими пелюстками, зібрані по 10–15 у пазушні пучки. Плід кістянковидний, чорний. Цвіте у травні-червні. Плоди достигають у серпні- вересні.
Росте по всій території України у лісах, на узліссях, серед чагарників.
З лікувальною метою використовують достиглі плоди без плодоніжок. Плоди сушать у теплих приміщеннях або в сушарках при температурі 50–60°. Сухої сировини виходить 14–15 відсотків. Зберігають її у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін придатності – 4 роки. Сировину відпускають аптеки.
Плоди містять дубильні речовини, вільні і зв’язані глікозиди (0,75%) групи антрахінону (франгулаемодин, рамноксантин, рамнокатартин, жостерин), флавоноїди (рамноцитрин, ксанторамнетин, кемпферол), органічні кислоти, пектинові речовини, камедь, барвники, аскорбінову кислоту, цукор, слиз та гіркоти.
У науковій медицині плоди жостеру використовують як проносний засіб, особливо при хронічних, атонічних і спастичних запорах. У народній медицині – при водянці, кашлі, задусі, гастритах, жовтяниці, геморої та подагрі, як глистогінний засіб та при хронічних захворюваннях шкіри.
Плоди жостеру входять до складу проносного чаю. Есенцію із свіжих плодів використовують у гомеопатії.
Внутрішньо вживають відвар плодів (20 г плодів на 200 мл окропу) – по півсклянки на ніч; настій плодів (столова ложка плодів на 200–300 мл окропу, настоюють 8 годин) – по столовій ложці 3–4 рази на день або по півсклянки на ніч.
Сік плодів п’ють по столовій ложці (діти – по чайній ложці) як послаблюючий і сечогінний засіб та при хронічних хворобах шкіри. Свіжі плоди вживають натщесерце по 10–20 штук на прийом.
У великих дозах плоди жостеру спричиняють блювоту і запалення шлунково-кишкового тракту.
