Коронавірус –  карантин – майбутнє

Коронавірус – карантин – майбутнє

Економісти дали прогноз, що буде з цінами, зарплатами, курсом долара

Триває третій місяць карантину… Як виживають наші земляки та інші співгромадяни в умовах істотних обмежень у своїх діях і фінансах?
Сім’я Назарчуків із Полтави складається із 3 дорослих осіб і 2 дітей. Усі дорослі займалися реалізацією панчішної продукції на центральному ринку, а мама/бабуся сімейства ще й підчерговувала в студентському гуртожитку. На карантині вони втратили фактично всі фінансові надходження: ринок і гуртожиток не працюють. Сімейству в прямому розумінні доводиться виживати впроголодь, бо накопичених грошей вистачило ненадовго.
У дещо ліпшому становищі опинилася сім’я Валахів, яка мала бізнес із продажу галантерейної продукції. Для них рятівним кругом стало село, де живуть батьки.
Скупою на розмову була полтавська підприємиця Марина Федькович, яка на ринку має магазин із продажу текстилю. Мовляв, самі розумієте, яка зараз ситуація. Водночас щомісяця треба сплатити ринковий збір, заплатити відповідні податки та ЄСВ за своїх працівників, нарахувати їм бодай неповну зарплату, додає жінка й ставить риторичне запитання: а де гроші брати? Марина розуміє, що навіть після закінчення карантину в її магазин не буде черги за товаром, а значить, виживати доведеться ще тривалий час…

У надскладній ситуації опинилися й фермери, які займаються тепличним господарством та вирощуванням овочів. Вклавши чималі кошти у своє виробництво, вони не можуть реалізувати власну продукцію, яка, до того ж, швидко псується. Потужні торговельні мережі дрібними партіями не приймають овочі до реалізації або встановлюють такі закупівельні ціни, що не відображають навіть собівартості. Продати ж в інший спосіб практично неможливо. Тож і виходить, що і праця, і вкладені кошти були витрачені марно. Саме тому в кінці квітня країною прокотилися «фермерські маніфестації», на яких аграрії вимагали відкриття ринків. У іншому випадку, наприклад, фермери Херсонщини погрожували засипати Київ гнилими огірками, редискою, цибулею…
Підприємці й місцева влада в декількох регіонах України також звернулися до уряду з вимогою послабити карантин та дозволити роботу продуктовим ринкам і підприємствам. Про таку необхідність заявили як у столиці, так і в кількох обласних центрах. Адже місцеві бюджети значною мірою залежать від надходження податків саме від дрібного та середнього бізнесу, а через карантинні обмеження бюджети недоотримують значні кошти.
***
Після запровадження обмежувальних заходів для боротьби проти коронавірусу близько 8% українців втратили роботу. Про це йдеться в результатах опитування групою Рейтинг 2 тисяч респондентів у всіх областях України. Водночас майже 40% опитаних зазначили, що в їхній роботі нічого не змінилося, 23% працюють дистанційно, 11% пішли у відпустку, 18% знаходяться у відпустці за власним бажанням.
Загалом 51% опитаних зазначили, що економічне становище їхньої сім’ї за останні півроку погіршилося, 42% назвали його стабільним, 6% відчули поліпшення.

Нас очікують економічний спад і безробіття

Насправді не коронавірус, а безробіття – головний виклик для України як держави, вважає народний депутат України VIII скликання Вадим Денисенко, який звертає увагу всіх на заяву федерального канцлера Австрії Себастьяна Курца про те, що на кінець року він прогнозує, що в країні буде 700 тисяч безробітних (20% від працездатного населення). Тому канцлер вважає, що Австрія, попри закони ЄС, ухвале рішення про закриття ринку праці для громадян ЄС. Більше того, за словами Курца, такі ж рішення можуть ухвалити Німеччина і Франція.
Якщо ситуація буде розвиватися за таким сценарієм, можна очікувати, що ближче до осені, особливо після відновлення регулярного авіа- та автосполучення, в Україну повернеться ще щонайменше мільйон заробітчан. І це буде величезний виклик для служби зайнятості.
Зараз в Україні, за даними Міжнародної організації праці, 8,5% працездатних людей безробітні. Після закінчення епідемії та разом з поверненням заробітчан ця цифра виросте як мінімум у два – два з половиною разу. Простих рішень, що з цим робити, на жаль, немає і не може бути. Відтак насправді не коронавірус, а саме безробіття – головний виклик для України як держави. Бо цього разу не буде куди їхати (ні ЄС, ні Росія не потребуватимуть заробітчан). Паралельно завдяки кризі різко сколихнеться тіньова економіка всередині країни. Потрібно буде йти на непопулярні речі. А в рік виборів на це мало хто готовий іти, підсумовує Вадим Денисенко.

Прогнози експертів щодо інфляції різні

Вперше прогнози експертів щодо інфляції відрізняються більш як удвічі: від 3,5% до 8% за квартал.
Сайт «Сьогодні» опублікував консенсус-прогноз основних економічних показників у країні на II квартал. Власні варіанти розвитку подій представили голова Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин і віце-президент з питань економічної політики в Українській спілці промисловців і підприємців (УСПП) Віктор Скаршевський. Експерти враховували оновлений макроекономічний прогноз Кабміну на 2020 рік і виходили з того, що карантин може бути скасований пізніше 1 червня цього року, а нового сплеску захворюваності в II кварталі після скасування карантину не буде.
Хоча прогнози експертів не збігаються за більшістю макропоказників, причому часом діаметрально, картина вимальовується песимістична: в останні місяці другого кварталу українців очікує складніше життя, ніж у квітні. У МВФ також впевнені, що в Україні падіння рівня життя буде серйозним.
Навіть найоптимістичніше зростання цін на 3,5% за три місяці за прогнозом, який надав Андрій Шевчишин, означає прискорення інфляції вп’ятеро.
«На ціни впливатимуть девальвація гривні і сезонний перегляд цін на агропродукцію, – пояснив свої розрахунки пан Шевчишин. – Аграрії спробують компенсувати втрати в період карантину підвищенням відпускної ціни».
Схоже бачення ситуації і в Олега Пендзина, але, за його розрахунками, інфляція буде вищою – 5% за квартал.
«У II кварталі споживчі ціни прискоряться, – впевнений Віктор Скаршевський. – По-перше, позначиться березневий ефект девальвації гривні, так як подорожчає імпорт. У нас 70 відсотків споживчих товарів і близько 25 відсотків продовольчих – імпортні. По-друге, внаслідок перегляду бюджету відбувається збільшення соцвиплат. Це разова виплата тисячі гривень 95 відсоткам пенсіонерів і індексація пенсій із травня на 11 відсотків. По-третє, частина емісійних грошей для фінансування дефіциту Держбюджету потрапить на споживчий ринок, що сприятиме прискоренню зростання цін. Наскільки виростуть ціни за квартал, залежатиме і від режиму роботи «друкарського верстата». В оптимістичному сценарії вони зростуть на 3–4 відсотки.
Найпесимістичніший прогноз у Андрія Забловського, який упевнений, що споживча інфляція в Україні в II кварталі складе 7–8%.

А що ж із зарплатами?

Троє експертів із чотирьох бачать у другому кварталі зниження заробітків найманих працівників.
Олег Пендзин очікує різкого обвалу зарплат – більш ніж на 12% (від нинішньої середньої 10847 грн до 9500 грн). Зниження середніх зарплат буде викликане простоєм у виробництві та в сферах сервісу через карантин. З його прогнозом погоджується і Андрій Шевчишин. Він вважає, що номінально заробітки зростуть за квартал майже на 1000 гривень, до 11800 грн, але фактично через неповну зайнятість, яка може розтягнутися на два-три місяці, люди отримають на руки приблизно 2/3 цієї суми, або менше 8000 грн. Особливо постраждають держслужбовці, яким держава уріже доплати й надбавки до окладів.
Віктор Скаршевський нагадав дві протилежні тенденції: зростання пропозиції робочої сили через те, що сотні тисяч трудових мігрантів повернулися в Україну внаслідок епідемії, і скорочення попиту на робочу силу.
«Влада з березня поставила українську економіку на «стоп-кран», – зазначив Віктор Скаршевський. – Природно, що при різкому збільшенні пропозиції і такому ж різкому зниженні попиту на робочу силу на ринку праці зарплати в більшості працівників знизяться. Середня зарплата після скасування карантину, якщо це відбудеться не пізніше 1 червня, все ж таки до кінця кварталу трохи підвищиться і може скласти близько 11000 гривень на місяць».

Курс гривні до долара

У тому, куди піде курс гривні в II кварталі, експерти одностайні: чекаємо девальвації.
Андрій Забловський каже, що девальвація буде невеликою, бо ми нарешті отримаємо транш від МВФ, який зміцнить гривню і утримає її в коридорі 26,9–27,5 грн/долар.
«Цьому сприятиме й поступова активізація ділової активності в країні на тлі очікуваного поетапного пом’якшення карантинних обмежень для економіки, починаючи з травня», – аргументував Забловський.
Олег Пендзин і Віктор Скаршевський прогнозують більш глибоке падіння нацвалюти – до 28–28,5 грн/долар. На їхню думку, на динаміку курсу найбільше впливатимуть: скорочення надходжень валюти від трудових мігрантів, які, наприклад, у 2019 році завели в Україну 12 млрд доларів; швидкість виведення нерезидентами спекулятивного капіталу з ринку ОВДП (продаж гривневих облігацій, покупка валюти); глибина світової економічної кризи, яка визначатиме, наскільки і як надовго знизяться світові ціни на основні товари українського експорту – метал, руду й зерно.
Найпесимістичніший Андрій Шевчишин: «Очікую 28–29 гривень за долар. Курс гривні виявиться під тиском через зниження надходження валюти в країну як з боку експортерів, так і заробітчан. Криза продовжить тиснути на ціни та обсяги експорту. Зовнішній борг і дефіцит бюджету будуть скорочувати валютні резерви».

Державний борг України

Двоє експертів – Андрій Шевчишин і Андрій Забловський – вважають, що держборг буде дещо зменшено в порівнянні з нинішнім, оскільки ми більше сплатимо, ніж позичимо як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Шевчишин назвав цифру держборгу 2,1 трильйона гривень, Забловський – 2,02 трильйона.
«На загальну динаміку держборгу впливатимуть виплати за зовнішнім (кредит МВФ) і внутрішнім держборгом і нові запозичення уряду для залучення зовнішньої фінансової допомоги для боротьби з наслідками коронавірусу в країні», – зазначив Забловський.
Ще двоє експертів – Олег Пендзин і Віктор Скаршевський – стверджують, що держборг все ж номінально збільшиться, оскільки ми в другому кварталі отримаємо новий транш кредиту від МВФ.
«Оптимістично – 66 відсотків ВВП, або приблизно 2,3 трильйона гривень», – вважає Олег Пендзин.
Віктор Скаршевський підрахував, що зовнішній держборг на початок липня збільшиться на $1 мільярд щодо березня за умови отримання очікуваного кредитного траншу від МВФ.

Безробіття за методикою МОП

Тут оцінки також відрізняються набагато. Найжорсткіший прогноз у Віктора Скаршевського: за його словами, незайнятих може стати за квартал майже вдвічі більше, ніж зараз, – до 15%.
«Внаслідок тотального карантину мільйони людей втратили джерело доходу, – говорить Скаршевський. – Близько 700 тисяч підприємців, які давали роботу 4 мільйонам українців, призупинили діяльність. Кілька сотень тисяч заробітчан повернулися в Україну і щонайменше до вересня, а то й до кінця року не зможуть виїхати на заробітки. Якщо карантин триватиме до червня, то безробіття може збільшитися вдвічі – до 3–4 мільйонів людей, або 15–20 відсотків від працездатного населення».
Андрій Шевчишин також говорить, що безробіття зростатиме, досягнувши 11%.
«Підсилять його гастарбайтери, які повернулися в Україну, а також сильний спад різних секторів економіки, які постраждали в період карантину і на початковому етапі не будуть набирати людей. Порятунком будуть агроринок, в якому сезонно зросте попит на робочу силу, і державні програми зайнятості», – аналізує Андрій Шевчишин.
А ось Олег Пендзин і Андрій Забловський сподіваються, що рівень безробіття збережеться в межах 9%. Це трохи вище, ніж за останніми даними Держслужби статистики, – 8,7% працездатного населення.

Пожежі, потопи, коронавірус і голод: в ООН озвучили страхітливі прогнози на 2020-й

Слідом за пандемією коронавірусу 2020 рік обіцяє на планеті спекотливе літо, потопи, пожежі, які вже охопили й Україну, і біблійне нашестя сарани та неврожай. Природні катаклізми загрожують голодом не тільки бідним країнам. Із серйозними проблемами можуть стикнутися й США та країни Європи. Такі прогнози зробили метеорологи й міжнародні організації, інформує Бі-Бі-Сі.
Світовий океан нагрітий як ніколи, в Європі та Америці набирає обертів посуха. У бідних країнах, за визначенням ООН, намічається найбільша гуманітарна криза століття. А багатим загрожують повені, неврожай і сезон ураганів.
У будь-якій іншій ситуації світ не без зусиль, але впорався б із кліматичними процесами. Однак зараз усі ресурси кинуті на боротьбу з Covid-19. У лікарів і рятувальників немає вільних рук, а в бюджетах немає зайвих грошей. Фермери, бізнес і транспорт занурені в штучну кому карантину. І якщо під час пандемії коронавірусу раптом станеться руйнівний смерч або злива з градом у дні жнив, ситуація ризикує вийти з-під контролю.
На допомогу сусідів або міжнародних організацій розраховувати не доводиться: медичний форс-мажор торкнувся усіх країн. Вірус не пощадить нікого, попередила головний економіст МВФ Гіта Гопінат.
Навіть якщо у країни, що постраждала від повені, посухи або урагану, є гроші на ліквідацію наслідків стихії та відновлення, купити й довезти необхідне для цього зараз складніше, ніж будь-коли. Світова торгівля і транспорт скуті коронавірусом. Контейнеровози й суховантажі нудяться на рейді, літаки не літають.
Влади, налякані епідемією, вводять заборони на експорт ліків і продовольства. Навіть найбагатші, щедрі й відкриті країни закривають кордони і не дають грошей на спільну справу. США, наприклад, припинили фінансування актуального нині міжнародного органу – Всесвітньої організації охорони здоров’я. Коронавірус змінив життя на планеті, але не скасував те, що змінювало її до останнього часу, – глобальне потепління, з яким вчені пов’язують почастішання природних катаклізмів.
Згідно з даними найбільшої у світі бази даних про клімат Землі, американського National Centers for Environmental Information (NCEI), у березні 2020 року планета рекордно нагрілася: лише одного разу за весь час спостережень з 1880 року температура відхилялася сильніше від середньої. І це незважаючи на всесвітній карантин, через який призупинили роботу транспорт і промисловість.
«Забруднення повітря зменшилося через скорочення економічної активності, однак вуглекислий газ не випаровується відразу, – каже професор Даніела Шмідт із Брістольського університету. – Результати потепління, на кшталт підвищення рівня моря, відчуватимуться століттями. Пандемія лише обмежила наші можливості пом’якшувати наслідки зміни клімату».
А зміни в наявності. Моря рекордно нагріті – світовий океан у березні був на 0,8 градуса теплішим середнього для цього місяця значення. Підвищення температури води в тихоокеанських тропіках загрожує екстремальною спекою влітку і морозами взимку. А чим тепліший океан, тим потужніше в ньому утворюються урагани. З великих економік найбільшої шкоди вони завдають США – найбагатшій країні світу, яка більше за інших постраждала від коронавірусу. Піврічний сезон ураганів там починається в червні.
До того ж над перегрітими морями дощ ллє активніше, ніж над прохолодною сушею, що позбавляє континенти дощу й викликає посуху. Підвищення температури в західній частині Індійського океану загрожує посушливим літом і лісовими пожежами в Австралії, а потепління вод північної Атлантики загрожує висушити й спалити ліси басейну Амазонки.

Спека в Європі

Глобальне потепління небезпечне не стільки власне потеплінням, скільки тим, що воно викликає збої у звичній програмі погодних явищ, попереджають учені. Спека раптом стає нестерпною, холод – суворішим, вітер обертається ураганом, а дощ – потопом.
«Потепління в Європі серйозно випереджає світовий тренд, – говорить професор британського Національного центру атмосферних досліджень Роуан Саттон. – Дані останніх 40 років чітко вказують на це».
Рівень водосховищ в Україні й Румунії впав до критичної позначки. Половина сільськогосподарських земель Франції висохла так, що фермери б’ють на сполох. У Німеччині теж сухо, але влада не поспішає панікувати, хоча й стривожена ситуацією, оскільки минулі два роки були посушливими, зазначила міністр сільського господарства Юлія Клекнер.
Великі виробники пшениці – Росія і Казахстан – з огляду на те, як страждають їхні найбільші конкуренти в Європі, обмежили вивезення зерна. Вони побоюються, що підвищений попит у багатьох країнах призведе до зростання експорту й дефіциту на внутрішньому ринку.
Водночас є і переваги сухої та теплої погоди: оскільки в небі над більшою частиною Європи вже кілька тижнів ні хмаринки, відновлювальна енергетика покриває все більше потреб континенту в електриці. Знижується і її вартість.
Засуха вразила не тільки Європу. Аргентинські пампаси й американські прерії теж зневоднені. Але, незважаючи на це, говорити про різке зменшення врожаю ще занадто рано. Найближчі два-три місяці будуть вирішальними для дозрівання зернових культур. Загальний стан посівів у світі не виглядає загрозливим. Крім того, завдяки високій урожайності минулого року світові засіки переповнені зерном – запаси на рекордному рівні. На цьому варто було б заспокоїтися, але в справу втрутився непроханий гість – коронавірус. Через пандемію ситуація заграла новими фарбами.
Пандемія порушила логістику світового продовольчого ринку: на складах і в портах не вистачає здорових працівників, вантажівки простоюють без водіїв. Ні літака, ні контейнера годі й шукати. Перевезення різко скоротилися.
А урожай ранніх культур тим часом гниє на полях.
Все це провокує тенднцію нової продовольчої кризи. Але на відміну від попередніх двох криз 2007–2008 і 2010–2012 років на цей раз проблема не в нестачі їжі. Її якраз у надлишку. Тепер проблема в тому, як її зібрати і розвезти по супермаркетах.
Загроза продовольчої кризи разом із пандемією коронавірусу обертається для багатьох держав серйозними витратами й розвиває схильність до протекціонізму. Це – привід скоротити допомогу бідним країнам, на які давно озброїлися популісти.
Навіть без пандемії смертельного вірусу 2020 рік обіцяв світу найбільшу гуманітарну кризу з часів Другої світової війни, попереджав світових лідерів задовго до появи Covid-19 виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі. А тепер, у результаті «ідеального шторму», три десятки бідних країн у цьому році можуть зіткнутися з масштабним голодом. Щоб цьому запобігти, допомогу не тільки ні в якому разі не можна скорочувати, а й доведеться збільшити, каже Бізлі.
За найсвіжішими даними ООН, у світі хронічно недоїдає майже 1 мільярд осіб – кожен восьмий житель планети. А через викликану коронавірусом кризу їх число зросте ще на 130 мільйонів тільки за 2020 рік. Бізлі попереджає: голодувати будуть 265 мільйонів осіб.
Продовольча програма ООН, яку він очолює, – найбільша гуманітарна організація в світі. Вона щодня годує майже 100 млн чоловік. Якщо допомогу раптом зупинити, кожен день до 300 тисяч осіб будуть вмирати від голоду.
Велику загрозу продовольчій безпеці становлять і полчища сарани, яка масово з’явилася в Ємені. Це явище спричинено теплою і дощовою зимою. До моменту, коли світ почав перейматися коронавірусом, сарана знищувала зелень у 23 країнах Близького Сходу, Африки та Азії. Хмари сарани визрівають і в Кенії, Ефіопії та Ірані. Отож урожай цього року під великим питанням.
Чи справдиться такий прогноз, покаже час. Звісно, було б ліпше, якби все це залишилося тільки на папері чи в головах експертів, але ситуація у світі дійсно критично-непередбачувана. Тож потрібно бути готовим до будь-якого її розвитку.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий