Костянтин ХАБУЗОВ: “Не жалкую за колгоспом”

Костянтин ХАБУЗОВ: “Не жалкую за колгоспом”

Як і в Соколовій Балці чи Стовбиній Долині, у Великому Кобелячку фермерів немало. Коли ще колгоспи доживали віку, і Костянтин Хабузов вирішив взятися за власну справу, не відставати від інших. Тепер зізнається: була невпевненість, навіть острах – як би не прогоріти та не осоромитись. «Колгосп – це одне, там ти виконуєш наряд старшого, тобто працюєш, як казали хлопці, «від лісосмуги до лісосмуги». Перевиконав норму – добре. Не вдалося – обійдеться. А фермер чи одноосібник бере на себе всю відповідальність, повинен бути й за агронома, і за економіста, іноді навіть за юриста».

Починав Костя із 17-гектарного масиву, за чверть століття існування фермерського господарства воно розширилось, але й зараз відносно невелике – 37 гектарів. Минулого року відмовився від поля, яке орендував, тепер там двогектарні наділи атовців.
37 гектарів – на такому, як мовиться, дуже не розженешся, важко навіть три- чи чотирипільну сівозміну запровадити. Вирощує в основному кукурудзу та сою. Зараз, коли трохи розкрутився і має достатньо власної техніки, обходиться без банківських кредитів, раніше ж без них – аж ніяк. А що таке кредит, усі знають. Аби розрахуватись вчасно та не платити шалені відсотки, доводилось здавати вирощене оптом і одразу після збирання. Оптовий продаж практикує і зараз, добре, що хоч має час для того, аби зайнятися пошуком вигіднішого покупця. Рік на рік не припадає. Якщо погода сприятлива та град обмине, то й надходження нормальні, а буває ж,
що затрати практично не окуповуються. Селянська праця ризикована, як ніяка
інша.
Хабузов – один із небагатьох фермерів у районі, котрий не облишає овочівництва – різну городину вирощує на приватизованій ділянці. «Із збутом проблем немає, – розповідає. – А ще ж завжди радий допомогти школі, лікарні чи в зону бойових дій нашим військовикам щось передати. До речі, мій найперший помічник – зять Богдан, він теж учасник АТО. Живе в Дніпрі, щовесни приїздить на все літо. Донька знайшла непогану постійну роботу, так що цього літа не приїде. Бухгалтерську справу дружина на себе взяла. Коли робіт назбирається багато, кличемо родичів, а більше своїми силами обходимось».
Костя не шкодує за колгоспом, переконаний: працювати самостійно нелегко, але цікаво.

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий