Козацький нащадок – піонер ракетотехніки

Козацький нащадок – піонер ракетотехніки

Цього року світова наукова громадськість відзначає 240-ліття нашого видатного земляка, генерала від артилерії та видатного дослідника Олександра Засядька. Він походив зі старовинного козацького роду. Серед предків Олександра Засядька – Лубенський полковник, Лютенські сотники, а батько, Дмитро Данилович Засядько, був головним гармашем Запорозької Січі. Його ім’я – серед плеяди видатних діячів України, його носить найбільший кратер на зворотному боці Місяця. Біографи описують Олександра Засядька як сміливого експериментатора, блискучого організатора системи військової освіти і конструктора бойових ракет, які були ним же вперше застосовані в російській армії.
З нагоди ювілею піонера ракетоконструювання, славного козацького нащадка в Полтавському музеї авіації та космонавтики відбулися урочистості.
Святкування розпочалося зі стройової ходи курсантів військового коледжу. Такі почесті – цілком закономірні, адже Олександр Засядько був випускником Артилерійського й інженерного шляхетського кадетського корпусу в Санкт-Петербурзі. Закінчив його, отримавши звання підручника, коли товаришам по навчанню присвоювали звання прапорщиків. А нового звання поручика його удостоїв генералісимус Олександр Суворов, під керівництвом якого у 1799 році молодий офіцер брав участь у знаменитому італійському переході через Альпи. Учасники свята мали змогу переглянути оригінальні портрети військових діячів – роботи полтавського художника Володимира Павлюченка, а також військові нагороди. До речі, самого Олександра Засядька нагородили золотою шпагою “За хоробрість”, багатьма тогочасними орденами за воїнську звитягу.
Співробітники Полтавської наукової бібліотеки імені
І. Котляревського розгорнули виставку, на якій присутні могли ознайомитися з книгами та матеріалами у друкованих періодичних виданнях про життя і діяльність Олександра Засядька, пов’язаними з ним пам’ятними місцями. В одній з експозиційних зал музею була облаштована локація містечка обласного центру науково-технічної творчості, де вихованці закладу змогли представити свої роботи.
Крім ракет, Олександр Засядько зробив ще цілу низку винаходів, до яких належать пороховий млин, що убезпечував від низки ранніх вибухів при виробництві пороху, гарматний каліброметр, лафет із гарматою для оборони фортець та переносний пристрій для пересування особливо крупного калібру й інших вантажів. Також працював над теоретичними дослідженнями про властивості металів для поліпшення якості ливарництва.
Краєзнавець із села Лютенька Гадяцького району Ірина Орлова розповіла про період життя Олександра Дмитровича Засядька в їхньому краї.
– Олександр Засядько народився в Лютеньці і після років армійської служби пішов у відставку, продав батьківські маєтки на Одещині та перебрався у Лютеньку. Тут він почав конструювати свої винаходи. Для такої роботи вибрав Гадяцький повіт неспроста, адже тут на той час був центр селітроваріння Полтавської губернії. За переказами, в селі він створив лабораторію та кузню. Безпосередньо у проведенні дослідів ученому допомагав місцевий юнак на прізвисько Лакша. Дальність польоту його розробок була близько трьох кілометрів. Збереглися документи, які підтверджують, що коли О. Засядько створив свої перші ракети та свого роду пусковий станок для них, то саме для досліджень дальності їх польотів використовував скирти сіна та соломи. Місцеві жителі написали в губернію листа зі скаргою про спробу дослідника спалити село. Губернатор вирішив втрутитися, але дізнавшись, що вчений палить лише своє сіно, не став розглядати скаргу.
“Значний вклад у те, що в нашому селі та й в області пам’ятають Олександра Засядька, зробив учитель Лютенської школи Іван Чайка. – додала Ірина Орлова. – Він понад тридцять років досліджує життя нашого видатного земляка, козацького нащадка, і відкриває невідомі факти з біографії вченого на Полтавщині. Десять років тому у Лютеньці був встановлений кенотаф Олександра Засядька (кенотаф– символічна могила, яка не містить останків небіжчика. – Авт.). Тут, на мою думку, також не обійшлося без містики. За давнім козацьким звичаєм з кожного двору села люди принесли по жмені землі і насипали на могилу співвітчизника. А цього року уродженка села, яка нині проживає у Харкові, привезла капсулу з землею з Курязького монастиря, де похований Олександр Засядько. Незабаром землю з капсули додадуть до тієї, яка вже насипана на кенотафі. У Лютеньці ім’я вченого носить вулиця, зберігся дуб, який ріс ще в часи, коли в селі працював знаменитий козацький нащадок”.
Для своїх порохових ракет дослідник використовував примітивні у сучасному розумінні підручні матеріали – нитки, мотузки та дерев’яні палиці. Але всі вони мали будову класичних ракет. Кілька таких ракет, які сконструювали його полтавські послідовники з сучасніших матеріалів, запустили у небо з майданчика перед музеєм.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий