Знову звертаюся до газети “Зоря Полтавщини”, яка одного разу – в 2016 році – мені вже допомагала.
Я мешкаю в хаті, купленій у 2011 році. Але одразу після придбання документи про купівлю не оформила. Чому? Не встигла, бо попередній власник хворів на діабет і помер через тиждень. З’ясувалося, що ця хата оформлена ще на його маму. Що робити тепер – не знаю. Виходить, що треба було переоформляти документи спочатку з покійної матері на сина. Після його смерті, виходить, треба робити ще й на його доньку, а аж після цього – на мене. Щоб усе це подужати тепер, не вистачить ні грошей, ні мого віку.
Субсидії у мене немає. Була пільга “дітей війни”, та й ту знову забрали. Начебто через мою високу пенсію – 3659 гривень. Тепер слухаю, як високопосадовці (їх ще й на світі не було, коли я вже тяжко працювала) розповідають, що ні в якій іншій країні “дітей війни” немає. Але це – неправда. Брат мій 1944 року народження у Росії дожив до смерті й за квартиру, за воду і газ платив лише половину. Я ж газом підтоплюю тільки тоді, коли дуже холодно, а то обходжуся дровами. Нас, “дітей війни”, лишилося не так багато, хоч би на старість нагрітися.
Відтоді, як став у нас газ, ми завжди платили за нього наперед. А зараз нам переплата часто боком виходить, на це багато людей скаржаться. У нашій Володимирівці заплатити просто ніде, треба їхати або в Карлівку (туди найняти машину коштує 250 гривень), або у Максимівку (туди – 180 гривень). Де брати щомісяця такі гроші? От і платимо наперед, якщо є чим платити. Кому від того погано? Показники за світло контролер перевіряє регулярно: і ми нею задоволені, і все гаразд, хоч і платимо наперед. А по газових лічильниках хоча б раз на три місяці хто пройшовся!
Я 26 років пропрацювала дояркою. Носила на плечах жом, силос, солому, вся робота – вручну. І корів доїли також руками. Аж у 1972 році з’явилися доїльні апарати. Трішки полегшало. Але мої ровесники знають, яким тяжким трудом зароблялася наша пенсія.
Та як тільки вона підвищилася, то й ціни полізли вгору. І сьогодні газ мені – не по кишені… Краще б пенсія була маленька!
Надія Романівна ПОПЕЛА,
79 років.
с. Володимирівка Карлівського району.