Краще меду – тільки мед, але з кожним роком його стає все менше

Краще меду – тільки мед, але з кожним роком його стає все менше

Ринкові перетворення принесли в державу «базарну» свободу, і сучасні пасічники можуть продавати свою продукцію двома шляхами – здавати посередникам чи продавати на базарах. Враховуючи те, що посередники нерідко пропонують ціну, значно нижчу від ринкової, бджолярі найчастіше кооперуються і влаштовують наприкінці літа – на початку осені медові ярмарки. Нещодавно кілька з них відбулися і на Полтавщині.
Цьогоріч ціна на мед стартувала від 120 гривень за літр. Це було обумовлено рядом причин – складні погодні умови, затяжна холодна весна, здорожчання бджолопакетів і всього інвентарю для бортництва, препаратів для лікування та профілактики хвороб бджіл. Загалом така ціна на солодкий продукт є цілком виправданою і дозволяє працювати бджоляреві якщо не на прибуток, то хоча б вийти на «нуль», переконана голова Асоціації пасічників області Наталія Сенчук.
Самі ж пасічники скаржилися, що рік випав не «медовий» і різновидів меду стає все менше. До того ж фермери все частіше засівають поля самозапильними культурами, для яких не потрібні бджоли. Розорюваність земель на території Полтавської області дуже велика, тому комахам останні кілька років не надто часто вдається поживитися навіть дикоросами. Примітно, що цьогоріч у багатьох областях держави аграрії посіяли швидкодостигаючий гібрид соняшнику, який квітне до тижня замість звичайних трьох тижнів. Тож період медозбору суттєво скоротився.
Досвідчений полтавський пасічник Михайло Ландар через поважний вік вже не має змоги брати участь у таких ярмарках. Але продовжує цікавитися новинами цієї сфери, адже все його свідоме життя було пов’язане з божою комахою. Нині тримає невелику пасіку поблизу Жуків. На його думку, сучасні господарники мало цікавляться розвитком у державі бджільництва, хоча з екранів телевізорів запевняють народ у зворотному. Пасіки – на межі зникнення, нових медоносних культур не сіють, гречаний мед взагалі відійде в минуле або стане практично недоступним. Раніше аграрії були залежними від роботи бджіл, а нині цього немає.
«Бджоли, як і люди, вміють адаптуватися до нових умов і змін клімату. Цьогоріч їм довелося нелегко через прохолодну весну, але вони відносно швидко «прийшли в себе» і почали нарощувати сім’ї. Втім великого ужинку від весняного періоду не варто було і очікувати. Затяжні дощі та ще чимало негативних факторів також вплинули на медозбір. Головним чином він припадає на літо, а літо було спекотним, нектару небагато. Хоча назвати рік неврожайним не можна. Останнім часом у виграші залишаються ті бджолярі, пасіки яких розташовані недалеко від медоносних культур. На жаль, перевезти кудись на краще місце своїх бджілок немає змоги. Не марно старі люди говорили, що загибель бджіл незмінно має призвести до загибелі людства. Щоб цього не сталося, потрібно вже зараз потурбуватися про кормову базу для них. Приміром, цьогоріч аграрії посіяли в нас самозапильну гречку, і жодна бджола на неї не сіла. В області стає все менше білої акації, зникають сінокоси, зелені насадження біля річок і ставків. Потрібно саджати більше нових рослин, зберігати луки та лісосмуги для комах і нащадків», – говорить Михайло Григорович.
До низки проблем, які навряд чи вдасться найближчим часом розв’язати, належать і медовий фальсифікат та загибель комах від агрохімікатів. Причому проблему фальсифікату не вдалося розв’язати навіть прогресивнішим країнам світу, що вже говорити про Україну. Тож вихід єдиний – купляти мед лише у перевірених постачальників. Стосовно співпраці пасічників з аграріями у дні проведення останніми обробок полів, то складається враження, що певний діалог все ж вдалося знайти. Чимало бджолярів отримують на мобільні телефони попередження про проведення польових робіт, але залишається багато нюансів.
«Приходить повідомлення, у якому орендар просить не випускати бджіл з вуликів на певний час. Але ж у бджіл свій біологічний годинник. Вони не сидітимуть цілий день закриті, знайдуть шлях втечі. На щастя, цьогоріч випадків масового мору бджіл від агрохімії не було», – додає Михайло Ландар.
***
За інформацією управління статистики в Полтавській області, станом на початок року в усіх категоріях господарств налічується 136,6 тисячі бджолиних сімей, в господарствах населення – 130,8 тисячі. Загалом вони виробили 2909 тонн меду. В рейтингу медоносних областей Полтавщина минулого року зайняла одне з останній місць – 4,3 відсотка від загального збору меду. Торік головними покупцями українського меду стали країни Європи та США. За даними видання «Інтерфакс», експорт меду до Польщі склав 26% від загального обсягу експорту, Німеччини – 19%, США – 10%, Бельгії – 10% і Литви – 6 %.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий