Красивий фартух своїми руками

Красивий фартух своїми руками

Якщо витрачатися на придбання кухонного фартуха шкода, бо все ж це «дрібниця», спробуйте пригадати уроки праці в школі. Цей найпростіший виріб вчилися шити в шкільні роки майже всі дівчатка.
Зрозуміло, буде легше, якщо маєте хоч найменші навички роботи зі швейною машинкою. Але цілком реально впоратися і без неї.
Новенький фартух і господиню прикрасить, і одяг від несподіваних плям захистить. До того ж подібна річ стане чудовим подарунком мамі чи подрузі.

Підготовка до розкрою. Вибираючи модель, слід знати, що фартух може бути довгим цільнокроєним, коротким без нагрудної частини, а також складатися з двох і більше частин.
Для роботи знадобляться матерія, ножиці, голки, нитки, швейний сантиметр і крейда. Тканина необов’язково повинна бути новою. Якщо виріб призначений для домашнього користування, а не на подарунок, підійде старе джинсове плаття чи ситцевий халат. Утім, найкращий варіант – щільна бавовна.
Найпопулярніша модель фартуха складається з двох частин – нагрудника і подолу. Між собою вони з’єднані за допомогою поясу. Верхня частина фіксується на шиї за рахунок регульованої по довжині лямки чи зав’язок.
Щоб правильно розрахувати параметри майбутнього виробу, треба виконати кілька найпростіших обчислень. Довжина готового фартуха (Дв) має дорівнювати сумі довжини нагрудної частини та довжини подолу. Щоб визначити напівобхват талії (Нт), потрібно виміряти за допомогою швейного сантиметра талію і поділити на 2; напівобхват стегон (Нс) – виміряти об’єм стегон і поділити 2; напівобхват шиї (Нш) – виміряти окружність коміру й також поділити на 2.
Основний процес. Тканину розміщують на рівній поверхні, склавши її вдвічі лицем до лиця, крейдою креслять 2 прямокутники. Нагрудна частина може бути довільного розміру. По висоті вона повинна закінчуватися вище грудей, по ширині дорослій людині буде достатньо 20–30 см + 1 см на підшивання країв.
Розміри подолу будуть залежати від фасону. При рівному крої ширина відповідає (Нс) + 2 см на обробку кромок. А якщо планується робити драпіровку (складки), доведеться додати ще 10–15 см. Довжина нижньої частини вираховується так: від (Дв) віднімають висоту нагрудної частини і ширину пояса. До отриманої величини треба додати 2 см на обробку краю.
За отриманими лініями вирізають ці дві деталі – нагрудник і поділ.
Для поясу і зав’язок на шиї використовують спеціальні стрічки чи основний матеріал. Ширина поясу становить 3–5 см + 1 см на шви, довжина – (Нт) х 2 + 40 см, якщо він не застібається на ґудзик. Шлея на шию може бути декількох видів: зав’язки, на ґудзику чи нерегульована у вигляді «петлі».
У першому випадку це будуть 2 стрічки, пришиті по краях нагрудника, в інших випадках – одна стрічка. Ширина довільна, довжина теж, але щоб було зручно.
Збирання деталей і декор. Деталі фартуха збираються в певній послідовності. Спочатку обробляються всі кромки, їх підгортають і підшивають. Далі до поясу приметують нагрудну частину і поділ, при цьому трохи підзбирують його складками.
Наступний етап – пришити зав’язки на шию. Після того, як фартух зметаний, його треба приміряти і потім прострочити всі шви на машинці чи виконати вручну стебловим швом (ще легше це зробити потайним швом). Якщо вручну шви вийшли не дуже акуратні, обшийте краї виробу будь-якою оздоблювальною стрічкою. Не забувайте також, що навіть найпростішу модель фартуха можна оригінально прикрасити аплікацією та оборками.
При бажанні на нагрудну частину чи поділ пришиваються накладні кишені. Щоб виготовити кишені, треба вирізати з тканини квадратні чи прямокутні заготовки. Їхні краї підгинають і пропрасовують. Верхній край підшивають. Далі клаптики прикладають до тканини, приметують, дивляться, щоб було рівно, і тільки після цього пришивають. Кишені можна зробити і довільної форми: у вигляді овалу, півкола, квіточки. У такому випадку вони послужать і елементом декору, і для зберігання різних дрібничок.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий