Кравчик – нова загроза для рослин

Кравчик – нова загроза для рослин

Цьогорічні весна й літо особливі не лише через різкі температурні перепади, а й через підвищену чисельність шкідників, хвороб та бур`янів. Багато городників звернули увагу на величезну кількість бурякових довгоносиків. Їх чисельність у декілька разів перевищила допустимий економічний поріг шкодочинності (ЕПШ), що становить менше 1 особини на 1 м2. Так, на окремих полях під час міграції цього шкідника з минулорічних бурячищ становила до 25 екземплярів на 1 м2. Отож зовсім не дивно, чому кормовий та столовий буряки у присадибних домогосподарствах були знищені повністю і їх доводилося пересівати декілька разів. Навіть обробка насіння одним з інсектицидних протруйників не дала очікуваного позитивного результату.
Та тепер уже не тільки буряковий довгоносик є серйозною загрозою для цьогорічного урожаю. І в минулому, і вже в цьому році до мене зверталися і звертаються наші земляки. Дехто розповідав про нашестя якихось жуків, а інші навіть приносили мені комах, які «стрижуть» рослини, неначе вправні кравці.
То що ж то за шкідник, від якого ніде немає порятунку – ні в полі, ні на городі? Йдеться про кравчика-головача. Це – великий матово-чорний жук із кремезним опуклим тілом довжиною 15–24 мм. Самки дещо менші. Перетинчастих крил у кравчика немає, тому він не літає. Яйця, що їх відкладають жуки, довгасто-овальні або жовтувато-білі, личинка – біла, з сіруватою поздовжньою смужкою на спині. Лялечка – жовтувато-біла, з великою зігнутою наперед головою. Жуки після зимівлі з’являються назовні, як правило, в квітні. В травні-червні після парування самець і самка роблять виводкову нірку глибиною близько півметра. У вертикальній частині ходу жуки викопують бічні виводкові камери завдовжки близько 3 см. В кожну з них самка відкладає по одному яйцю, а загалом кладка – 8–11 яєць. Після цього жуки щільно заповнюють камери шматочками листя. Вхід у кожну камеру з яйцем жуки засипають землею, неначе консервуючи зелену масу. Потім засипається і вся нижня частина ходу. Зелена маса у кожній виводковій камері без доступу повітря закисає, відповідно силосується. Личинки, які через 10–12 днів виходять з яєць, протягом усього розвитку живляться цією масою. Через 3–3,5 тижня після трьох линянь личинки перетворюються на лялечок, з яких через 12–14 днів утворюються жуки. Вони зимують у виводкових камерах і виходять на поверхню наступної весни.
Типовими місцями розмноження цього шкідника є схили байраків, узбіччя автошляхів, неорні межі полів, городніх ділянок, узлісся й інші ділянки з ущільненим цілинним грунтом. Помічено, що найбільше розповсюджуються вони з південного, прогрітого сонцем боку.
Шкідливою фазою життєвого циклу кравчиків є саме жуки. В період розмноження, тобто з квітня до половини червня, вони «стрижуть» сходи, на дорослих рослинах зрізують верхівки молодих пагонів і листя.
Як же можна здолати всеїдного кравчика? Через його спосіб життя з ним боротися доволі проблематично. Застосовують крайові обробки одним із системних інсектицидів, бо спеціальних препаратів проти кравчика немає. На жаль, такий захід не дає бажаного результату.
Але є доволі ефективний і при цьому екологічно безпечний спосіб здолати жука. Через те, що він великий і до того ж не літає, збирати його вручну відносно просто. При виявленні нірок, де головачі вирощують своє потомство, в них можна заливати емульсію з води й старої олії у пропорції 100 мл масла на 2 л рідини.

Василь БАГНО
Провідний спеціаліст відділу управління фітосанітарної безпеки головного
управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий