Крюківський вагонобудівний завод:  історія, якою ми пишаємося

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Крюківський вагонобудівний завод: історія, якою ми пишаємося

Не тільки в Україні, а й у світі знайдеться небагато компаній, які пройшли такий шлях, зберігши традиційне виробництво і освоївши нові напрями діяльності в галузі рейкового транспорту.
Ми створюємо нове, зберігаючи традиції. Це ствердження, що стало слоганом ювілею, якнайточніше відображає суть діяльності, ідеологію бізнесу публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод». У ньому відображено прагнення до передового, бажання працювати все у нових і нових сферах діяльності, готовність іти назустріч побажанням замовників. У ньому – зобов’язання підприємства перед своєю країною, спільнотою партнерів у світі, покупцями продукції, колективом за кінцевий підсумок роботи. Саме так протягом ось уже 150 років діє наша компанія.
А тепер коротко про 150-річний шлях. Крюківські залізничні майстерні своїм народженням у 1868–1869 роках зобов’язані передовим тенденціям того часу. Тривало активне будівництво залізниць, розвиток залізничного транспорту. Майстерні у Крюкові мали 6 стійл для ремонту паровозів і 12 – для ремонту вагонів. У 1874 році майстерні увійшли до складу Харківсько-Миколаївської залізниці, були перейменовані на вагонні й перепрофільовані на ремонт лише вагонів – вантажних (товарних) і пасажирських.
Улітку 1896 року на околиці Крюкова почалося велике будівництво. Зводили нові вагонні майстерні: контору, склади, чотири великі корпуси, машинне відділення, котельню, водокачку. Уже 15 червня 1898 року в ще недобудованих корпусах почали ремонтувати вантажні вагони. А з 1 серпня 1900 року – і пасажирські. Головні Крюківські вагонні майстерні стали найкрупнішими, найоснащенішими майстернями Харківсько-Миколаївської залізниці. Відтоді спливло більше 120 років, але і до сьогодні збереглися кілька корпусів, побудованих у ХIХ столітті, які використовуються у виробництві.
Революції 1905 та 1917 років, Перша світова війна, інтервенція та інші соціальні потрясіння початку ХХ століття не обійшли стороною ні колектив, ні корпуси вагонних майстерень. Тільки у 1920 році почалося поступове їх відновлення і відродження.
Новим етапом в житті підприємства став 1930 рік. На базі майстерень створено вагонобудівний завод, почалася велика реконструкція, перехід від ремонту до випуску нового рухомого складу. І вже в листопаді цього ж року випустили першу 20-тонну двовісну платформу з дерев’яними бортами.
У жовтні 1932 року на Крюківському вагонобудівному виготовили перший у країні чотиривісний піввагон із дерев’яною обшивкою вантажопідйомністю 60 тонн. Це був успіх усього вітчизняного вагонобудування. Виробництво нових універсальних піввагонів зростало щороку і досягло рекордної в довоєнній історії підприємства цифри – 7000 штук на рік. Піввагон протягом довгих років був основним видом продукції нашого підприємства. І сьогодні він залишається одним із найбільш затребуваних і популярних вантажних вагонів.
У роки Другої світової війни Крюківський вагонобудівний евакуювали до Пермі, там він випускав продукцію для фронту.
Крюківський вагонобудівний завод:  історія, якою ми пишаємосяУ 1951 році стартувала нова епоха в житті колективу – на підприємстві розпочали розробку та випуск інженерної переправно-десантної техніки. Плаваючі транспортери, самохідні пороми, поромно-мостові машини, машини для підводної розвідки – створення і випуск такої техніки потребували розвитку як виробничої, так і проектно-конструкторської бази.
У повоєнні роки на підприємстві освоїли вагони-хопери: для перевезення вугілля, марганцевої руди, пізніше – для зерна, цементу. Як підтвердив час і життя, вагони Крюківського вагонобудівного – це надійна довговічна техніка. Вантажне вагонобудування як один із основних напрямів діяльності КВБЗ розвивається і надалі, модельний ряд вагонів поповнюється виробами нового покоління, ще більш досконалими, затребуваними на ринку, які мають заслужену славу.
У непростий період створення незалежної Української держави (1991– 2000 роки), економічної кризи, зменшення попиту на вантажні вагони і згортання випуску інженерної техніки завод зумів зберегти виробничі потужності та кадри. Саме тоді було розроблено стратегію розвитку, яка діє і сьогодні: розширення номенклатури продукції, збільшення кількості покупців та географії продажів, розвиток нових напрямів діяльності.
За короткий проміжок часу завод освоїв виробництво піввагонів із покращеними технічними характеристиками, бункерних вагонів нового покоління, цистерн для перевезення світлих і темних нафтопродуктів, спеціалізованих вагонів. Було створено вагон для комбінованого перевезення вантажів, нові зразки візків, налагоджено серійне виробництво автогрейдерів середнього класу.
Крюківський вагонобудівний завод:  історія, якою ми пишаємосяПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» протягом багатьох років продовжує зберігати свою основну спеціалізацію – розробку конструкторської документації, виробництво, реалізацію та сервісне обслуговування вантажних вагонів. Більше 515 тисяч крюківських вагонів працювали і працюють на сталевих магістралях.
Поряд із цим підприємство все впевненіше йде шляхом розвитку цілої низки нових галузей вітчизняного машинобудування. Ми освоюємо напрям транспорту соціального призначення. Від першого українського пасажирського вагона в 2001 році до випуску 600-го вагона в 2018-му. Наші пасажирські вагони успішно трудяться на сталевих магістралях України, Білорусі, Казахстану, Таджикистану та інших країн.
Протягом останніх років розроблено і запущено в серійне виробництво кілька десятків моделей та модифікацій пасажирських вагонів, сучасних візків для них. Створено пасажирський вагон нового покоління «Україна-2», вагон міжнародного сполучення габариту RIC для експлуатації на залізницях Європи.
У 2010 році КВБЗ стрімко зробив крок від виробництва вагонів локомотивної тяги до створення моторвагонного рухомого складу. Міжрегіональні швидкісні поїзди локомотивної тяги стали перехідним моментом. А за ними слідом створили швидкісні міжрегіональні двосистемні електропоїзди «Тарпан», дизель-поїзди.
У 2018–2019 роках КВБЗ здійснив ще один міжнародний проект із компанією «Дженерал Електрик». На підприємстві було дооснащено за програмою локалізації 30 тепловозів, які сьогодні працюють на залізниці.
Згідно з програмою диверсифікації на КВБЗ налагоджено випуск комунальної прибиральної техніки, інженерної техніки широкого призначення, запасних частин для залізничного транспорту і метрополітенів та інших видів продукції.
Ідеї, мрії та надії крюківських вагонобудівників ґрунтуються на застосуванні нових технологій: склеювання каркасних конструкцій, використання нержавіючої сталі та алюмінію. Українські пасажирські вагони оснащують візками, аналогів яким немає на просторі 1520. Вони дозволяють зменшити шум, вібрацію, покращують умови перевезення пасажирів. Освоєно нові технології розкрою металу, антикорозійного захисту, фарбування готових виробів.
Крюківський вагонобудівний успішно освоює підземний транспорт. Від виробництва запасних частин для ремонтних потреб до серійного випуску тунельних і поверхових ескалаторів для метрополітенів, офісів і торгових центрів. Сьогодні 48 ескалаторів від Крюківського вагонобудівного заводу працюють у Києві, Харкові, Львові, Мінську, Санкт-Петербурзі та інших містах. Випущено і здано замовнику шість п’ятивагонних поїздів метро постійного струму, які працюють у Київському метрополітені. У Харківському метрополітені – поїзд метро з асинхронним тяговим приводом.

Крюківський вагонобудівний завод:  історія, якою ми пишаємося

Успішно здійснено міжнародний українсько-японський екологічний проект глибокої модернізації поїздів метро Київського метрополітену. У результаті столична підземка отримала від КВБЗ 27 оновлених потягів метро (135 вагонів) з японським асинхронним тяговим приводом.
Усі ці кроки на шляху до розвитку і руху вперед стали можливими завдяки колективу, який в усі часи очолювали кваліфіковані інженери, віддані справі люди і талановиті організатори.
У компанії успішно функціонує система якості на основі міжнародного стандарту ISO 9001, ми першими в Україні отримали сертифікат відповідності Міжнародному залізничному стандарту IRIS. Сьогодні вся продукція Крюківського вагонобудівного заводу сертифікована за стандартами України, Росії, Білорусі, Казахстану, а також європейськими – ISO, IRIS і американським AAR.
Ми пишаємося тим, що практично всі нові напрями в розвитку техніки, які народилися на нашому підприємстві, відзначено державними преміями. Ними удостоєні в 1981 році за створення вагонів-хоперів, в 1982-му – за плаваючі інженерні машини, в 2005-му – за створення сімейства пасажирських вагонів для швидкісного руху.
Шлях наш ніколи не був простим і легким, це знають усі, хто працює в галузі важкого машинобудування. Але результат незмінно буде, якщо йти до нього цілеспрямовано і наполегливо. Саме так працює ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на чолі з президентом компанії Володимиром Приходьком.
Про життя і роботу колективу в різні роки розповідає серія книг про підприємство: «Крюківський вагонобудівний завод – гордість і слава України» (2005), «Крюківський вагонобудівний завод – 140 років розвитку і вдосконалення» (2009), «Директор Іван Приходько» (2010 ), «Народження амфібій» (2011). До 150-річного ювілею заводу приурочено випуск книги «Нехай летять по країні поїзди. Крюківський вагонобудівний завод на новому етапі 150-річної історії».
Цей історичний екскурс дозволив відновити події і дати, розповісти про вдосконалення техніки. Але – і це головне – дуже чітко простежується червона лінія Крюківського вагонобудівного заводу в усі часи: бути попереду, брати на себе відповідальність, розвивати виробництво, шукати, творити, дерзати. Важко переоцінити, наскільки це важливо для розвитку колективу і країни в цілому, для виховання фахівців і робітників. Із покоління в покоління переходить добра слава підприємства, справу батьків продовжують діти і онуки, на сталеві магістралі приходять нові, сучасні, «розумні» вагони та поїзди. У цьому сенс роботи і всього нашого життя. Особливо чітко це розумієш у рік 150-річчя КВБЗ.

Ганна КУДІЯРОВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий