Крюківський вагонобудівний завод пропонує через Укрзалізницю відродити країну,  або Потенціал транспортної інфраструктури

Крюківський вагонобудівний завод пропонує через Укрзалізницю відродити країну, або Потенціал транспортної інфраструктури

Залізниця: швидко, зручно, комфортно. Це тема сесії, яка 23 лютого 2021 року пройшла на форумі «Інфраструктура» в рамках Всеукраїнського форуму «Україна 30». Можу з упевненістю сказати, що ці слова є девізом і нашої роботи – вітчизняних вагонобудівників. У прагненні зробити залізничні перевезення швидкісними, комфортними і зручними для всіх верств населення, а також для вантажовідправників ми єдині з національним залізничним перевізником – Укрзалізницею. Саме про це я говорив у своєму виступі.
Тож, спираючись на багатолітній досвід співпраці, запропонував 2021–2022 роки зробити роками Великого будівництва на залізниці. Тому що Укрзалізниця – це величезний нерозкритий потенціал, який можна, як мінімум, порівняти з дорожнім будівництвом.
Оновлення зношених парків вантажних і пасажирських вагонів, локомотивів, міського транспорту з максимальним використанням потужностей української промисловості дозволить отримати такий же ефект, як від президентської програми Великого дорожнього будівництва, а по деяких параметрах – перевищити.
Буде досягнуто відчутний мультиплікаційний ефект для понад 200 підприємств машинобудування і суміжних галузей. Економіка України отримає додаткові надходження до бюджетів і фондів, економію витрат по безробіттю, буде створено кілька десятків тисяч нових робочих місць, зросте внутрішній валовий продукт. Саме таку мету ставить і уряд у «Національній економічній стратегії-2030».

Що необхідно для розвитку залізничної галузі та транспортного машинобудування

У сфері вантажних перевезень необхідно протягом найближчих 5 років вирішити проблему вагонів із перевищеним нормативним строком експлуатації. Загалом 72 590 одиниць потребують заміни, тобто 12–15 тисяч щорічно.
При цьому виділення коштів із бюджету не потрібно – у нас є державні банки, які можуть профінансувати випуск нових вагонів. А кредитні та лізингові ставки компенсуються податками, які сплатять вагонобудівники: надходження до бюджетів усіх рівнів складуть 31 млрд грн. Приріст ВВП – 2,3%. З’явиться близько 15 тисяч робочих місць у вагонобудуванні та понад 30 тисяч – у суміжних галузях.
Перехід на інноваційний рухомий склад забезпечить конкурентність українських залізничних перевезень на міжнародній арені. А українські виробники вже мають цілу лінійку інноваційних вагонів із навантаженням 25 тонн на вісь.
Сьогодні ми інвестуємо в дороги з перспективою на 10–20 років, то чому б не зробити так само на залізниці? Справа за державним підходом, довгостроковим бюджетним плануванням і укладенням контрактів на строк від 3 років.
У царині пасажирських перевезень завдання мінімум – підвищити комфортність обслуговування на основних маршрутах. У нас є вітчизняний пасажирський вагон на візках із застосуванням технічних рішень і розробок 2018 року.
Виділення коштів із Держбюджету у 2021 році на закупку пасажирських вагонів обнадіює. Ми прагнемо формування щорічних бюджетів та укладання довгострокових угод, щоб працювати планомірно, ритмічно, виконувати намічене в строк.
Такі ж рішення необхідні для того, щоб оновити приміський рухомий склад. Держава може й повинна вирішити питання фінансування приміських перевезень за рахунок місцевих бюджетів.
Впровадження високошвидкісного руху (250–300 км/год) – непосильне завдання для України. Окупність таких проєктів – понад 40 років. Пропоную використати перевірену в Європі технологію ReilJet: використання пасажирських вагонів підвищеної комфортності (МПЛТ) із сучасними пасажирськими електровозами.
Це дозволить швидко збільшити ефективність і комфортність перевезень. Придбання вагонів МПЛТ і локомотивів дозволить зекономити до 67% коштів при їх закупівлі. Замовлення отримають близько 180 підприємств, роботу – понад 10 тисяч працівників у суміжних галузях. Бюджет поповниться більш ніж на 7 млрд грн. Приріст ВВП складе 1,28%.
Основне завдання у царині тяги – оновлення парку електровозів. Для цього необхідно завершити конкурс на їх поставку, який розпочато Укрзалізницею у 2020 році. Обрати найкраще для України рішення по технічній частині, рівню локалізації, а також вартості кредитних ресурсів.
Що стосується дизельних локомотивів, то тут залишається вирішити, яким шляхом піти: закупити нові тепловози чи модернізувати наявні з використанням сучасних двигунів іноземного виробництва.
У сфері міського транспорту Україна може виготовляти всі види техніки: автобуси, тролейбуси, трамваї, вагони метро. Є джерела фінансування. Ключове завдання – максимальне завантаження українських підприємств і вибір постачальника з урахуванням затрат життєвого циклу, як прописано у останній редакції Закону України «Про публічні закупівлі» та директивах ЄС.
Як бачите, є завдання, є шляхи їх вирішення. Потрібна політична воля. Дуже важливо що буде зроблено Україною у найближчі 2 роки. Це граничний строк, коли вітчизняні підприємства ще в змозі зберегти свій виробничий та кадровий потенціал, а залізничний сектор – конкурентоздатність. Інакше нас очікують колапс і деіндустріалізація вітчизняної економіки.
Щоб цього не сталося, уже сьогодні потрібні конкретні управлінські рішення:
– скласти і затвердити 5-річний план закупки вантажних вагонів (12–15 тисяч на рік);
– ухвалити Постанову КМУ щодо локалізації продукції машинобудування, яка діятиме до прийняття законопроєкту № 3739 по локалізації;
– внести зміни до Постанови КМУ № 899 від 03.10.2012, ввести право укладення державними замовниками довгострокових угод на закупівлю рухомого складу;
– ухвалити окрему Постанову КМУ, яка дозволить УЗ уже з другого кварталу поточного року укладати договори строком від 3 років з постачальниками продукції;
– закупляти локомотиви для УЗ із урахуванням життєвого циклу і максимального рівня локалізації.

Додаткові джерела фінансування Укрзалізниці

З метою забезпечення прибутковості залізниці та конкурентоздатності її послуг пропонуємо, як у європейських країнах, відмінити оподаткування земель під коліями УЗ. Вивільнені кошти (близько 4 млрд грн) направити на оновлення рухомого складу.
Пропонуємо відмінити сплату акцизного збору на дизельне пальне (УЗ щороку платить 1,7 млрд грн акцизу в дорожній фонд). Дозволити УЗ прямі закупки електроенергії у ДП НАЕК «Енергоатом». Вивільнені кошти направити у Держфонд залізничного транспорту на оновлення рухомого складу та інфраструктури.
Саме так, пропоную за досвідом дорожнього будівництва створити Держфонд залізничного транспорту. Наповнювати його за рахунок вищеназваних статей, а також цільових інвестицій.
Вкрай важливо розробити та опублікувати Стратегію розвитку Укрзалізниці. Саме про неї говорив Володимир Жмак, коли близько півроку тому очолив правління УЗ.
Інші спікери підтримали мене з цих питань, запрошую до подальшого детального їх обговорення з метою прискорення прийняття рішень і відповідних документів.
Необхідно прискорити прийняття законопроєкту № 1196-1 «Про залізничний транспорт в Україні». Він з вересня 2019-го знаходився на розгляді в комітетах Верховної Ради України. І тільки зараз – через 1,5 року – внесений до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради. Від імені машинобудівників прошу голову парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрія Киселя терміново просувати даний законопроєкт.

Як же позначиться розвиток галузей залізничного транспорту і транспортного машинобудування на економіці України в цілому

За підрахунками спеціалістів, приріст ВВП складе 152,9 млрд грн, або 3,85%. Гарантовано повернуться до Держбюджету та бюджетів усіх рівнів не менше 40,3 млрд грн.
Ми збережемо не менше 50 тисяч робочих місць на понад 200 підприємствах України, це зупинить трудову міграцію. Вирішаться проблеми доставки експортних металопрокату та сільгосппродукції в порти. Створяться передумови для експорту товарів з більшою доданою вартістю – продукції машинобудування.
Зможемо залучити іноземні інвестиції та технології за умови обов’язкової локалізації виробництва складної техніки не менше 35% з її поступовим нарощуванням. Зросте експортний потенціал галузі транспортного машинобудування.
Покращаться показники оперативної діяльності УЗ за рахунок підвищення енерго- та ресурсоефективності компанії.
Отримає поштовх для розвитку вітчизняна наука шляхом стимулювання переходу на міжнародні стандарти. Триватиме модернізація виробничих потужностей за стандартами ЄС. Активізація роботи містоутворюючих підприємств покращить зв’язки між регіонами, активізує ринок праці, споживацький попит, сприятиме розвитку туризму та гуманітарних зв’язків.
Слушне запитання прозвучало на мою адресу від модератора Данили Ваховського: «Чи готові ви до покращення сервісу для пасажирів?» На це відповів: «Звісно, готові. Не тільки КВБЗ – підприємство із 150-річною історією і великим досвідом, а й весь комплекс українського транспортного машинобудування. Ми готові до партнерства з такими іноземними компаніями, як «Альстом», «Сіменс», «Штадлер», «Песа», «Шкода» та ін. І вони теж підтверджують наші компетенції та свою готовність до спільних проєктів. Справа за рішеннями на рівні Верховної Ради, Кабміну та Президента України».
***
Дякую організаторам форуму за можливість узяти участь і висловити наші пропозиції. Дякую заступнику міністра фінансів Олександру Каві, голові правління УЗ Володимиру Жмаку, директору Центру транспорт-них стратегій Сергію Вовку, першому заступнику міністра інфраструктури Дмитру Абрамовичу, керівнику пасажирської компанії Укрзалізниці Олександру Перцовському – всім спікерам за те, що «підхопили» мої тези, розвивали їх і доповнювали.

Володимир ПРИХОДЬКО
Голова наглядової ради ПАТ “КВБЗ”, член президії Федерації
роботодавців України

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий