Крюківський вагонобудівний завод змушений звернутися  до суду, щоб отримати від Укрзалізниці оплату за вагони

Крюківський вагонобудівний завод змушений звернутися до суду, щоб отримати від Укрзалізниці оплату за вагони

У господарському суді міста Києва перебувають на розгляді чотири справи за позовом публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення коштів.

Терпець, як то кажуть, увірвався, бо залізниця не тільки не розрахувалася за 11 пасажирських вагонів, які отримала від вагонобудівників у грудні 2018-го і січні 2019 року та не сплатила авансові платежі, але взагалі не з’являється для приймання наступних готових вагонів згідно з укладеними договорами на поставку двох вагонів міжнародного класу габариту RIC, 20 купейних спальних вагонів типу СВ та 21 купейного спального вагона. Тож КВБЗ змушений звернутися до господарського суду з позовними заявами за захистом своїх порушених прав.
На Крюківському вагонобудівному заводі завжди налагоджують стосунки із замовниками продукції на засадах довіри, порядності, безумовного виконання договірних зобов’язань. Вочевидь і Укрзалізниця – державний монополіст, величезна компанія, що підпорядковується Кабінету Міністрів України, – має бути прикладом для наслідування, демонструючи зразки роботи з бізнесом. Особливо ж з національним товаровиробником. Проте в Укрзалізниці не вважають за потрібне вчасно забрати виготовлену продукцію та заплатити за неї.
Наглядова рада Укрзалізниці, яка складається з іноземних громадян, котрі мають досвід роботи в Євросоюзі, демонструє зневагу до національного товаровиробника. В той час, як повинна бути прикладом того, як чесно і прозоро вести бізнес, дотримуватися законів і навчати цьому інших. Можна з упевненістю сказати: якби йшлося про покупку продукції у виробника з країни Євросоюзу, наглядова рада УЗ не дозволила б собі таких дій.
Отже, детальніше по суті справи. З дотриманням усіх можливих вимог законодавства України про публічні закупівлі, тобто за процедурою, встановленою державою, між публічним акціонерним товариством «Крюківський вагонобудівний завод» та акціонерним товариством «Українська залізниця» на виконання умов тендера було укладено чотири договори від 30 серпня 2018 року на поставку загалом 54 пасажирських вагонів.
Відтак між КВБЗ та УЗ виникли взаємні зобов’язання, які у правовій державі ґрунтуються на засадах добросовісності, доцільності та справедливості. За договором купівлі-продажу продавець передає товар у власність покупцеві, а покупець приймає його і зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну.
Договорами передбачалася передоплата у розмірі 30%. Оплата решти вартості – протягом 30 днів з дати поставки. Умови для Укрзалізниці ідеальні. Виконавець – КВБЗ – вкладає у продукцію 70% власних коштів!
Однак державне підприємство не з’являється для отримання замовленого ним товару та не сплачує його вартість. Тож зараз нова високотехнологічна продукція – пасажирські вагони – стоїть на заводі, що називається, під парканом. А пасажири їздять у напіврозвалених вагонах. Вагонобудівники та наші партнери з багатьох підприємств України, які добросовісно виконували свою роботу з виготовлення цієї продукції, а також їхні сім’ї знову постали перед необхідністю пошуку заробітку в сусідній Польщі чи інших країнах. Оскільки заводи, на яких вони мали робочі місця, державний монополіст своїми діями веде до банкрутства. Тобто, якщо вони й захочуть повернутися працювати в Україну, то чи буде куди повернутися?!
Правління, наглядова рада УЗ до останнього часу не йшли на контакти з цих проблемних питань, не відповідали на листи, претензії КВБЗ, не збирали наради на наші неодноразові прохання. Спроби провести переговори, знайти шляхи вирішення проблеми не мали успіху через небажання керівників УЗ виконувати взяті на себе зобов’язання.
Відтак КВБЗ був змушений подати до господарського суду міста Києва позовні заяви щодо стягнення фактичної заборгованості за вагони на загальну суму орієнтовно 1,4 мільярда гривень. Суд визнав позовні заяви справедливими і такими, що відповідають законам України, та прийняв їх до розгляду. Тривають судові засідання.
Такі факти нашої української дійсності. Про них КВБЗ неодноразово інформував листами не тільки правління та наглядову раду Укрзалізниці, а й міністерства інфраструктури, фінансів, економічного розвитку та торгівлі, Кабінет Міністрів України, Федерацію роботодавців України, а також широкі кола громадськості у статті «Монополія Укрзалізниці: крок вперед, три кроки назад» («Ліга.net»
3 травня 2019 року).
Голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько у своєму інтерв’ю «Ліга.net» 27 червня 2019 року наголосив: «У 2018–2019 рр. Укрзалізниця планувала купити у нас 54 нові пасажирські вагони, шість дизель-поїздів. Загальна сума за укладеними п’ятьма договорами – близько 2,5 мільярда гривень. Потім УЗ перенесла замовлення на пасажирські вагони на перше півріччя 2019 року. Тепер не хочуть ані платити, ані приймати вагони, ми судимося. Вони ж нас розоряють. Ну якщо ти не можеш платити, то не проводь тендер, не укладай договір! Навіщо голову морочити?»
На це питання немає відповіді ні від Укрзалізниці, ні від Кабінету Міністрів України. Від розв’язання цієї проблеми залежить доля галузі українського пасажирського вагонобудування та колективів 160 підприємств, які працюють по кооперації над цим проектом. А рішення до останнього часу державні мужі в Укрзалізниці, її наглядовій раді, Кабміні так і не бажають знаходити!

Ганна КУДІЯРОВА
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий