У вересні минулого року почалися зйомки нового українського повнометражного історичного фільму режисера Олексія Шапарєва “Крути 1918. Захист”, який присвячується 100-річчю бою під Крутами.
“Фільм починається з таємного політичного союзу між Україною та Антантою, коли Антанта, а це Франція і Англія, намагалася залучити Україну до цього союзу. Це була перша спроба українців увійти в Євросоюз, який поламали потім німці й більшовики, наступаючи на Крути, Київ. Ми розповідаємо історію простих, звичайних українців на тлі великих масштабних подій”, – розповідав у вересні журналістам “5-го каналу” автор сценарію Костянтин Коновалов.
Тоді “Францію” облаштували в Межигір’ї, у колишній резиденції Януковича. Далі зйомки тривали в Крутах – на тому місці, де студенти ціною власного життя виборювали незалежність України, на залізничній станції Сигнаївка (Черкащина) і в Києві – Софійська площа, Київська фортеця, Шоколадний будиночок, вулиці міста. У зйомках було задіяно близько 1000 акторів і 2000 одиниць зброї, йдеться у розповідях про стрічку на офіційній сторінці “КРУТИ 1918” у “Фейсбуці”.
Проект фільму став одним із переможців конкурсного відбору Держагентства України з питань кіно серед ігрових тематичних картин, що присвячені 100-річчю проголошення УНР. Він одержав 26 мільйонів гривень державної фінансової підтримки (при загальному бюджеті 52 мільйони гривень). У зйомках задіяно близько тисячі акторів. В сюжеті історичної драми буде зокрема і розповідь про кохання головних героїв картини – Софії та Андрія. А також історія родини Савицьких – генерала та його двох синів Андрія й Олекси.
У зйомках беруть участь молоді українські артисти і вже відомі, досвідчені. Дмитро Ступка виконує роль Симона Петлюри, Остап Ступка – червоного комісара, Віталій Салій – Муравйова, Олексій Тритенко – командира загону київських гімназистів і студентів Аверкія Гончаренка, Андрія Савицького – Євген Ламах, а Євген Нищук грає батька Григорія Піпського – одного зі студентів-крутян.
Приємно, що серед них – і артист Полтавського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М.В.Гоголя Володимир Філатов. Запитую, чи це перша його робота в кіно?
– Ні, я дебютував у серіалі “Управа”, коли працював у антрепризному театрі в Москві. Там зіграв учителя історії Олександра Веллера, це було ще у 2008 році, коли ми мали нормальні стосунки з Росією, – розповідає Володимир Євгенович. – А в “Крути…” мене запросили після кастингу, який проводила група компаній у сфері кіно- та телепродакшна FILM.UA Group 2016 року по театрах України, в Полтаву теж приїздили її представники. Але спершу мене затвердили на роль у серіалі “Вікно життя” – так символічно Київ “відчинив” для мене нове вікно в творчості. Відразу по закінченні зйомок мені зателефонували із Держкіно, я навіть не зрозумів, що то був кастинг. А вже наступного дня прислали текст ролі генерала Савицького, яку я вчив навіть у поїзді, знову вирушувши до Києва.
– Так Ви стали генералом. Розкажіть про цю роль.
– Це не головна роль, але вона ключова, головні герої у стрічці – студенти, крутяни. Це історія батька і його двох синів, Андрія й Олекси. Андрій був пацифістом, не хотів воювати, але під впливом тих подій, що відбувалися в Україні, під впливом батька змінюється його світогляд, він іде на Крути і стає героєм. Олекса – тут майже детективна лінія, його вважають зрадником, і лише наприкінці фільму виявиться, що він виконував завдання батька, працював у контррозвідці під прикриттям на ворожій території. І також був героєм… Фільм ітиме в кінотеатрах. Можу сказати, що я пишаюся тим, що мені випало зіграти цю роль.
Олексій Шапарєв повідомляє, що робота над фільмом має завершитися до осені. Імена студентів у стрічці спеціально змінили для того, щоб сучасний глядач перейнявся долею кожного героя. І наголошує: “Я взявся за цей проект, тому що те, що було сто років тому, і те, що зараз відбувається, – дзеркальне відображення, тільки в інших костюмах…” До речі, у стрічці задіяні хлопці, які про захист України знають не з чуток – вони стояли на Майдані, воювали на фронті.
Тож – чекаємо прем’єри!
Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”