Ксенія Чуприна руйнує  гендерні стереотипи:  розкрутка сайтів – цілком жіноча справа

Ксенія Чуприна руйнує гендерні стереотипи: розкрутка сайтів – цілком жіноча справа

Нещодавно наша молода землячка з Кобеляцького краю Ксенія Чуприна стала однією з героїнь спецпроєкту «100 SEO-спеціалісток України». SEO – це абревіатура англійського терміну «Search Engine Oprimization», що перекладається як «оптимізація під пошукові системи». Іншими словами, ця діяльність спрямована на те, щоб «просунути», «розкрутити» сайт, привернути увагу користувачів, збільшити кількість його відвідувачів. Тобто йдеться про важливу й затребувану в сучасному світі галузь, яка швидко й динамічно розвивається. І вважається переважно… чоловічою.
Утім, час вносить свої корективи. Якщо раніше жінки на посаді SEO-спеціаліста були швидше винятком із правил, то сьогодні вони все впевненіше заявляють про свої високі позиції. Ксенія Чуприна саме з тих пані, які сміливо ламають усталені гендерні стереотипи й упевнено заявляють про себе в SEO.

Краща студентка

– Я навчалася у Бутенківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів і про майбутню професію почала задумуватися у старших класах, – ділиться Ксенія. – Ясно, що дуже непросто 17–18-річним юнакам і дівчатам зробити правильний вибір. Одні рівняються на старших братів і сестер, інші вибирають популярні професії. А на мене вирішальний вплив зробила знайома, яка працювала геодезистом. Батьки не заперечували й радили вступати в Полтавський національний технічний університет. Але я вибрала Харків, де, вважала, є кращі можливості для навчання, реалізації своїх мрій і працевлаштування.
І своєї мети випускниця школи досягла: стала студенткою Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» за спеціальністю «Геодезія, картографія і землеустрій». Через мінімальну кількість державного замовлення на бюджет потрапити не вдалося. Можна було вибрати інший вуз, але дівчина не збиралася відступати й погодилась на контрактну форму навчання.
Практично з першого семестру Ксенія Чуприна стала кращою студенткою: успішно навчалась, достроково складала сесії… Навіть викладачі цікавились: «Для чого так стараєшся? Ти ж на контракті…» Відповідь була зрозуміла: головне для студентки – не диплом, а знання. Це була мета, до якої вона впевнено йшла.
На третьому курсі деканат перевів Ксенію на бюджетну форму, й до закінчення навчання вона отримувала стипендію. Більше того – підвищену.

Заява на звільнення

– Навчатись було цікаво, – продовжує Ксенія. – Спеціальність подобалась, хоч на четвертому курсі я уже добре зрозуміла, що вона не є високооплачуваною, кар’єрний ріст не буде стрімкий та й узагалі працевлаштуватися буде досить непросто. Отримавши диплом бакалавра, вступила на магістратуру й стала шукати роботу. Вакансії були, але всюди чула відмову: «Ви нам не підходите, бо не маєте досвіду роботи». А де ж його взяти?
Невдачі не зупиняли дівчину, і якось викладачка підказала, що проводиться набір фахівців, частково пов’язаних із її спеціальністю: необхідно було працювати із аерокосмічними знімками, оцифровувати місцевості (створювати карти).
– Це була не геодезія, якою хотілось займатись. Але курс цифрової обробки ми проходили, тому вирішила спробувати себе там, де знайшлось місце, – зізнається моя співрозмовниця. – Згодом зрозуміла, що вибрала не зовсім вдалий час: поєднувати написання диплома, підготовку до його захисту з роботою було важко. До того ж до обов’язків, які обговорювали на співбесіді, додавали інші завдання, і затримуватись на роботі доводилось до 19-ї, 20-ї години. Звісно, це мене все більше розчаровувало: по-перше, займалась не зовсім тим, чим бажала; по-друге, дуже втомлювалась, не залишалось сил ні для занять спортом, ні на дозвілля. З кожним днем усе більше усвідомлювала: так не може довго тривати. Мене підтримав близький друг: «Робота повинна приносити задоволення». Якби не ця підтримка, я, можливо, й не зважилася б написати заяву на звільнення…
Ксенія Чуприна звільнилась, закінчила магістратуру з відзнакою, отримала червоний диплом за напрямом «Науки про Землю», спеціальність – «Космічний моніторинг Землі». А знайти роботу не виходило. Розчарування від першого досвіду практичної роботи породжували апатію. Так тривало майже три місяці.
Надсучасна галузь і бабусин затишок
– Юнака, який підтримував мене в цей непростий період життя, звуть Максимом. Маючи досвід роботи в ІТ-галузі, він займався SEO, – продовжує Ксенія. – Запропонував і мені приєднатися: «Робота нескладна, цікава. Не сподобається – кинеш». А чому й не спробувати, подумала я. До того ж уяву про те, що треба робити, мала, бо іноді й сама допомагала Максимові.
Стримувало Ксенію лише те, що звикла жити за розкладом: сніданок, навчання/робота, закінчення занять/робочого дня, а SEOшники в основному працюють удома, вибирають зручний для себе графік…
– Адаптуватись до нових умов допомогло те, що розпочався карантин, пов’язаний із поширенням захворювання на коронавірус. Ситуація змусила всіх перейти на дистанційну форму праці. Наша компанія теж вибудувала свою роботу відповідно до вимог часу, – розповідає Ксенія. – Називається компанія «Grandma Agency». У перекладі це означає «бабуся». Назва вибрана не випадково: нам усім з дитинства знайоме приємне й тепле відчуття затишних вихідних у бабусі. Саме таким затишком ми й ділимось із нашими клієнтами.
Команда, в якій працює Ксенія, невелика: програмісти, копірайтери, дизайнери, лінкбілдери… В обов’язки нашої землячки входить внутрішня і зовнішня оптимізація сайта, щоб він був привабливий для користувачів і доступний за пошуковим запитом. Власників сайта в першу чергу цікавить потенційний клієнт, який зайде, зацікавиться, зробить покупку. Щоб підняти рейтинг сайта в пошуку і збільшити його відвідуваність, SEO-фахівцям потрібно постійно розвиватись, удосконалюватись.
– Працювати доводиться як у різних напрямках (інтернет-магазини, корпоративний сайт, лейдинг (сторінка), так і в різній тематиці: освіта за кордоном, виготовлення меблів, кондитерське обладнання й так далі. Також надаємо послуги з SMM-маркетингу; просування у соціальних мережах (на даний час – просування групи, яка буде представляти Україну на “Євробаченні”). Гонитва за десятком клієнтів – це не про нас, наш принцип: вести три проєкти, але робити це якісно, – наголошує Ксенія Чуприна.

Жіночий характер як джерело переваг

Ясна річ, часом буває важко: то клієнт не готовий щось змінювати, щоб просувати сайт, то виникають інші непорозуміння, але Ксенія жодного разу не пошкодувала про своє рішення працювати в SEO-галузі.
– Якщо є така можливість, то варто нею скористатись, щоб через декілька років не пошкодувати про втрачений шанс. Молодь взагалі ніщо не стримує робити зміни. Та й 50–60-річні не повинні боятися змін, тим більше, коли в епоху глобалізації можна пройти онлайн-курси, знайти роботу, яка дозволяє працювати вдома. Це має ряд переваг. Найперше – вибудовувати графік роботи так, як зручно (у вечірній час чи, наприклад, у вихідні…). На підприємстві з нормованим робочим часом такого собі не дозволиш. І це, зрозуміло, явні переваги, плюси дистанційної роботи.
Чи робота в SEO-галузі – її остаточний вибір, наша землячка сказати не може. Життя, як відомо, повне сюрпризів.
– Я спробувала й зрозуміла, що можу це робити. Не виключаю, що через 10 років буду займатись чимось іншим. Якщо життя мені щось підкине, то чому б і ні? Я легка на підйом, швидко навчаюсь, не боюсь нового, невідомого. На сьогодні мене влаштовує і робота, і винагорода. Спробувавши себе в SEO, вдалось вийти на новий фінансовий рівень і до карантину побувати в кількох країнах: Чехії, Польщі, Угорщині, Нідерландах, на Кіпрі. Тобто, ризикнувши взятись за щось нове, можна відкрити для себе інші грані життя.
Щодо гендерних змін у галузі, то 70 відсотків співробітників нашої компанії – жінки, й усі вони прекрасні спеціалісти, які успішно будують свою кар’єру. Особисто я ніколи не була прихильницею розділяти працівників за гендерними ознаками чи віковими показниками. Жінки демонструють такий же професіоналізм і кваліфікацію, як і чоловіки. Жінки мають бажання навчатися і розвиватися, а ще ми ж цілеспрямовані, уважні до деталей, маємо аналітичне мислення, гарну пам’ять, терплячі… Якщо й трапляються невдачі, то рук не опускаємо, – ділиться Ксенія Чуприна.
І головне, звісно, що її слова підкріплені власним вдалим досвідом освоєння цікавої новітньої спеціальності. Чим не приклад для тих, хто ще вагається?

Наталя ПУЗИНА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий