Кудрявець в’яжучий

Кудрявець в’яжучий

«Які лікувальні властивості має кудрявець?»
П.С.ТУМКО.

Кудрявець Софії (кудрявец Софии; Deskurainia sophia) – однорічна трав’яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло пряме, розгалужене, 15–80 сантиметрів заввишки. Листки сидячі, дво-, триперисті, з довгасто-лінійними частками, опушені галузистими волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, блідожовті, у китицях. Плід – стручок. Цвіте у травні – вересні.
Росте кудрявець по всій території України як бур’ян біля житла, на пустищах, уздовж доріг, у посівах.
Використовують насіння і траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Листки містять аскорбінову кислоту (до 80 мг %) і каротин (38,5 мг %); у насінні є глікозиди (5,6%).
У народній медицині настій трави або відвар насіння кудрявцю використовують як кровоспинний, потогінний, жарознижувальний і в’яжучий засоби. Препарати цієї рослини вживають при кровохарканні, маткових кровотечах, гарячці, малярії, проносах, дизентерії та білях, а також для зниження артеріального тиску в зв’язку з ослабленням серцевої діяльності.
Відвар насіння рекомендують і як тонізуючий, послаблювальий та відхаркувальний засоби, а також як сечогінний засіб при водянці, ниркових коліках і нирковокам’яній хворобі. Настій трави вважається ефективним засобом при істеричних нападах. Свіжим соком трави промивають виразки і гнійні рани.
Внутрішньо вживають настій трави (чайна ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють до охолодження) – по столовій ложці тричі на день. Відвар насіння (1–2 столові ложки на 200 мл окропу) п’ють по столовій ложці тричі на день.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий