Мистецька майстерня, молодіжний хаб, наукова лабораторія, бізнес-кампус чи інтегрований громадський простір. Це лише декілька креативних ідей, на що можна перетворити територію старого заводу. На жаль, поки що не так часто знаходяться альтернативи для цих занедбаних зон. У той час як німці та інші наші сусіди успішно дають нове життя подібним територіям і перетворюють їх на цікаві інфраструктурні, а головне – прибуткові об’єкти. Як це їм вдається, і чи готові наші земляки до таких перетворень? Про це нещодавно говорили у Полтаві учасники засідання за «круглим столом» на тему «Нове життя промислових територій». Гостем нашого міста став відомий німецький інженер Матіас Ельгер, одним з напрямків роботи якого є ревіталізація старих промислових зон, тобто повернення їх до життя.
Друге дихання індустріальних гігантів
Якщо порівнювати Полтаву з іншими містами, то розвіється міф про те, що в нас менше промисловості. Території заводів займають 18,5% загальної площі міста. Нині більша їх частина знаходиться в занедбаному стані. Це – наш невикористаний капітал, який міг би забезпечити приток нових інвестицій у місто та розвиток туристичної сфери, переконана керівник Полтавського офісу проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні» Ірина Брижань. Вона зазначила, що вже є ідея провести 15–16 травня на території одного із занедбаних заводів форум за прикладом того, як це проводилося на київському арт-заводі «Платформа». Мета – стимулювати туристичний потік у наш регіон. Поки що не визначилися остаточно з місцем проведення. (Київський арт-завод «Платформа» почав процедуру ревіталізації у 2013 році. У 2014 році на його території провели гастрономічний фестиваль. Захід виявився настільки успішним, що це стало потужним поштовхом для розвитку громадської культури у цьому регіоні. Тут з’явилися концертні майданчики та своєрідні мистецькі галереї. Нині вартість квитка на один з фестивалів, проведених на цій території, стартує від 100 гривень. – Авт.). Нестандартним методом вдихнули життя у старого гіганта – завод «Термоприлад» – і жителі Івано-Франківська. Їх також хочемо запросити на захід в Полтаву.
Проблема занедбаних промислових зон є не новою для світової спільноти, додав керівник комунальної установи «Інститут розвитку міста» Юрій Левченко. Криза 2008 року значно послабила економіку багатьох країн, чимало заводів припинили діяльність, але на зміну їм прийшли нові міксові території. Ревіталізація промислових зон сприяла тому, що значною мірою знову вдалося повернути в країну інвестиції. Полтава має запозичувати такий досвід. Щоб отримувати кошти до бюджету.
Відроджувати, щоб розвиватися
Серед відвідувачів заходу – чимало представників сфери бізнесу, зокрема таких місцевих гігантів, як турбомеханічний завод, автоагрегатний та Полтававодоканал. Вони також зацікавлені в тому, щоб розвивати туристичний потенціал міста, створювати нові робочі місця та передати у спадщину нащадкам красиве й доглянуте місто. До речі, частково вже ревіталізовані промислові території поблизу ТРЦ «Київ», ТРЦ «Екватор» та «Меблевий квартал». На жаль, проблемою залишається мала кількість саме високопродуктивних робочих місць на цій території.
Полтава може здолати тимчасові економічні негаразди, але для цього потрібно докласти максимум зусиль, запевняє Матіас Ельгер. Головною перевагою міста є вигідне географічне розташування і зручне транспортне сполучення з Києвом та Харковом. Дістатися з одного до іншого мегаполісу можна всього за кілька годин. Проте землі покинутих заводів на території Полтави не структуровані і не впорядковані. Вони не підходять для ведення активної економічної діяльності зараз. Ревіталізація може надати цим землям нове призначення. Що від полтавців для цього потрібно в першу чергу? Знайти офіційних власників занедбаних будівель, зробити оцінку цих земельних ділянок, визначити їх подальше цільове призначення. Важливою умовою є згода власників земельних ділянок на добровільну ревіталізацію. Територія повертається власникам чи користувачам у рівній мірі, враховуючи зменшення на під’їзди, території з інфраструктурою спільного користування, зелені й відкриті спільні простори та територію для забезпечення.
Переваги від такого підходу: підвищення вартості «реабілітованої» землі, збільшення привабливості для інвесторів, забезпечення умов сталого розвитку міста та уникнення забудови незайманих територій. До прикладу, таким чином відновлюється і одна з київських промислових зон. Якщо до початку процесу ревіталізації на ній працювало дві тисячі осіб, то зараз там майже дев’ять тисяч робочих місць. До плану змін увійшли побудова багаторівневих гаражів, нових будівель та внутрішнього технопарку, покращення під’їздів та в’їзних шляхів. Таким чином, зона стала значно привабливішою для інвесторів.
Рекультиваційні процеси на території занедбаних промислових зон продовжуються в усьому світі. Важливо, щоб Україна саме зараз до цього долучилася і стала конкурентоспроможною. До речі, саме в Німеччині вперше було застосовано реорганізацію земель промислового призначення в планувальному законодавстві. Даний підхід найчастіше асоціюють із законом Адікса 1902 року, застосованого до Франкфурта-на-Майні. Розширенню кордонів міста заважали закони, що склалися історично і спричинили утворення довгих вузьких земельних ділянок, які було складно використовувати під забудову. Мер міста Франц Адікес провів через Прусський парламент закон, який регулював процес реорганізації. Його застосування було ще більш широко затверджене Прусським житловим законом від 1918 року. Сьогодні реорганізація землекористування є всесвітньо відомим інструментом для сталого міського розвитку та реабілітації.
Полтавські плани та реалії
Варто нагадати, що Полтава – перше місто в Україні, яке прийняло концепцію інтегрованого розвитку міста «Полтава-2030». Вона включає і розвиток старих заводів та промислових зон. Наразі на стадії реалізації – програма повного освоєння території по вулиці Зіньківській, поблизу Павленківського парку. Про це розповіла генеральний директор торговельного центру «Київ» Галина Барабаш. За її словами, цільове призначення цієї території змінили, і тепер тут буде новий житловий квартал. До речі, два будинки вже можна здавати в експлуатацію. Третій мають завершити у 2020 році. Вони збудовані за сучасними технологіями, мають багато простору для дозвілля, зокрема дитячі майданчики на перших поверхах житлових будинків та зони для відпочинку. Окрім цього, генплан враховує комерційну зону та багаторівневий паркінг. На думку Галини Барабаш, якщо знайдеться інвестор, то можна закінчити ревіталізацію цієї зони за десять років. Це буде поетапне освоєння території.
Іншою причиною затягування цього процесу є неможливість швидкого перенесення консолідації виробництва на територію Затуринського промислового вузла.
Також нещодавно Полтаву відвідала і китайська делегація. Гостей з Піднебесної цікавила можливість побудови на Полтавщині заводу з виробництва електроавтобусів. Можливо, вони оберуть для будівництва свого підприємства один з покинутих міських чи приміських заводів. Механізм реалізації проектів ревіталізації промислових територій з недавнього часу прописаний на рівні українського законодавства. Як розповів заступник міського голови Полтави Олексій Чепурко, китайці пропонували свою допомогу в побудові Полтавського індустріального парку, фотоелектричної електростанції на умовах фінансування на рівні 70% з їхнього боку, допомогу з оновлення громадського електротранспорту, використання підземних гарячих вод для опалення будівель.
***
«Круглий стіл» у рамках проекту «Інтегрований розвиток міст України» організовано за міжурядової співпраці України та Німеччини. Виконавцем є німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії.
Юлія ХОМЕНКО.