Кузина Гоголя,  друг Шевченка

Кузина Гоголя, друг Шевченка

Художниця-портретистка Глафіра Псьол (Дуніна-Борковська) народилася 24 жовтня 1823 року в селі Псьолівка (нині – Псільське Великобагачанського району).
Доводилася родичкою Миколі Гоголю, який називав її “кузиною”.
У родині батьків, Івана Михайловича – дрібного поміщика, службовця канцелярії малоросійського генерал-губернтора – і домоправительки Наталії Степанівни, було семеро дітей. Після смерті батьків від хвороб їх взяли на виховання родичі. Наймолодша Глафіра разом із сестрами Олександрою і Тетяною потрапили в сім’ю князя Миколи Рєпніна.
Вихованки-сироти отримали гарну домашню освіту, потім вчилися за кошти Рєпніних в заснованому ними ж Полтавському інституті шляхетних дівчат. Глафіра мала здібності до живопису, Олександра – до віршування. Хвора Тетяна теж навчалася разом із сестрами.
В інституті тоді викладали професор Петро Гулак-Артемовський, поет Левко Боровиковський, художники Іван Зайцев, Василь Волков, музиканти брати Єдлічки.
Літні канікули дівчата проводили в маєтку своїх вихователів у Яготині. В 1843 році друг сім’ї Олексій Капніст привіз погостювати до Рєпніних молодого Тараса Шевченка. У поета склалися дружні стосунки з сестрами Псьол. Княгиня-хазяйка вважала, що юна Глафіра зачарувала гостя. Шурочка була ним захоплена. А княжна Варвара Рєпніна, яка була старшою від Тараса, навіть зізнавалася, що відчувала ревнощі через те, що він симпатизував Глаші.
Глаша вийшла заміж за поміщика Петра Дуніна-Борковського. Шлюб був недовгим – чоловік невдовзі помер.
Глафіра прислухалася до порад Шевченка з малярства і намалювала його портрет, який не зберігся. Відомі портрети роботи Глафіри Псьол членів родини Рєпніних, Петра Дуніна-Борковського, Миколи Гоголя та інших. Деякі з робіт навіть приписувалися авторству Шевченка.
Зустрічалася вона з поетом і пізніше, в 1847 році, коли Тарас Григорович приїздив до друзів навідати її хворого чоловіка і висловити жінці співчуття по його смерті.
Під час заслання Шевченка закохана в нього Варвара Рєпніна, яку поет називав “добрим янголом”, Глафіра та Олександра листувалися з ним, підтримували, надсилали посилки.
Потім Глафіра жила разом з Олександрою і Варварою в Одесі та Москві. Померла художниця у 1886 році. Її образ виведений у кінофільмі “Тарас Шевченко. Заповіт”.
Олександра Псьол стала однією з перших українських поетес. У її поезіях простежується вплив шевченківських творів. Авторка віршів “Свята вода”, “До сестри”, “Три сльози дівочі”, “Заплакала Україна” та інших.

Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.

Поділися:

Добавить комментарий