Художниця-портретистка Глафіра Псьол (Дуніна-Борковська) народилася 24 жовтня 1823 року в селі Псьолівка (нині – Псільське Великобагачанського району).
Доводилася родичкою Миколі Гоголю, який називав її “кузиною”.
У родині батьків, Івана Михайловича – дрібного поміщика, службовця канцелярії малоросійського генерал-губернтора – і домоправительки Наталії Степанівни, було семеро дітей. Після смерті батьків від хвороб їх взяли на виховання родичі. Наймолодша Глафіра разом із сестрами Олександрою і Тетяною потрапили в сім’ю князя Миколи Рєпніна.
Вихованки-сироти отримали гарну домашню освіту, потім вчилися за кошти Рєпніних в заснованому ними ж Полтавському інституті шляхетних дівчат. Глафіра мала здібності до живопису, Олександра – до віршування. Хвора Тетяна теж навчалася разом із сестрами.
В інституті тоді викладали професор Петро Гулак-Артемовський, поет Левко Боровиковський, художники Іван Зайцев, Василь Волков, музиканти брати Єдлічки.
Літні канікули дівчата проводили в маєтку своїх вихователів у Яготині. В 1843 році друг сім’ї Олексій Капніст привіз погостювати до Рєпніних молодого Тараса Шевченка. У поета склалися дружні стосунки з сестрами Псьол. Княгиня-хазяйка вважала, що юна Глафіра зачарувала гостя. Шурочка була ним захоплена. А княжна Варвара Рєпніна, яка була старшою від Тараса, навіть зізнавалася, що відчувала ревнощі через те, що він симпатизував Глаші.
Глаша вийшла заміж за поміщика Петра Дуніна-Борковського. Шлюб був недовгим – чоловік невдовзі помер.
Глафіра прислухалася до порад Шевченка з малярства і намалювала його портрет, який не зберігся. Відомі портрети роботи Глафіри Псьол членів родини Рєпніних, Петра Дуніна-Борковського, Миколи Гоголя та інших. Деякі з робіт навіть приписувалися авторству Шевченка.
Зустрічалася вона з поетом і пізніше, в 1847 році, коли Тарас Григорович приїздив до друзів навідати її хворого чоловіка і висловити жінці співчуття по його смерті.
Під час заслання Шевченка закохана в нього Варвара Рєпніна, яку поет називав “добрим янголом”, Глафіра та Олександра листувалися з ним, підтримували, надсилали посилки.
Потім Глафіра жила разом з Олександрою і Варварою в Одесі та Москві. Померла художниця у 1886 році. Її образ виведений у кінофільмі “Тарас Шевченко. Заповіт”.
Олександра Псьол стала однією з перших українських поетес. У її поезіях простежується вплив шевченківських творів. Авторка віршів “Свята вода”, “До сестри”, “Три сльози дівочі”, “Заплакала Україна” та інших.
Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.
Вам також може сподобатись
«Українська команда» Полтавщини продовжує збір. Ціль – fpv-дрони для наших Захисників! Маємо термінову потребу з фронту
Перехід на літній час: основні моменти
«Українська команда» в місті Полтава продовжує челендж – ПОДАРУЙ ДІТЯМ ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ!
Про оформлення трудових відносин
«ПЛАНЕТА ПРОЛІТАЄ КРИВАВУ ТУМАННІСТЬ…»,