Красою квітів хочеться милуватися вічно, але ж період цвітіння рослин зазвичай короткий. Трохи довше вони милують зір у живій природі й лише лічені дні у вазі. Втім флористи знають, як зберегти дорогий серцю букет чи просто кілька улюблених квіток на довгі роки. Йдеться про різні методи засушування, завдяки яким рослини майже не втрачають ні форми, ні кольору, ні аромату.
Загальні рекомендації. Варто розуміти, що один і той же метод засушування для деяких видів рослин майже ідеальний, а для інших – категорично протипоказаний.
Призначені для засушування квіти треба зрізати вранці, після випаровування з поверхні рослин роси. Вибирати слід квіти з міцними, напівзакритими бутонами, на яких немає ні плям, ні інших ознак хвороб.
Крупні квітки можна скропити з відстані 40 см лаком для волосся, щоб зафіксувати пелюстки в бажаному положенні й зменшити ризик їх осипання.
Повітряне сушіння. Це найпростіший метод зберегти квіти надовго. Рослини з великими бутонами чи суцвіттями (еустома, гортензія) рекомендується сушити в підвішеному стані, по одній чи по кілька квіток (стеблами догори), в темному добре вентильованому приміщенні протягом місяця.
Рослини із середніми та дрібними квітами (троянда, гіпсофіла, лаванда) загорніть у промокальний чи рисовий папір і складіть у картонну коробку. Тримайте три тижні в сухому місці.
Якщо не можете відмовити собі в задоволенні помилуватися букетом у вазі, спробуйте наступний метод сушіння. На дно посудини налийте трішки води (на 4 см висоти посудини), стебла квітів підріжте навскіс і поставте букет у вазу. Невдовзі води в ємності не залишиться, а квіткова композиція підсохне, зберігши свою форму. Далі бажано знову підрізати кінці стебел і досушити букет, загорнувши в газетний папір.
Принцип гербарію. Дрібні польові квіти можна засушувати під пресом (будь-який важкий предмет відповідної форми). У результаті вони стануть пласкими, для створення всіляких декоративних панно це ідеальний варіант. Покладіть квітку на аркуш паперу, акуратно розправте пелюстки й листя, накрийте другим аркушем і притисніть пресом. Інший варіант – сушити рослини між сторінками книги, як це робили в школі для гербарію.
Контакт із вологопоглиначем. Зберегти красу об’ємних квіток із багатошаровими бутонами непросто, але також можливо. Жоржини, лілії, троянди, як, до речі, й весняні гіацинти та бузок, вдасться засушити за допомогою так званих поглиначів вологи. У флористиці до них відносять річковий пісок, сіль, сипучі харчові продукти (манна чи кукурудзяна крупа), а також силікагель (твердий висушений гель концентрованого розчину кремнієвої кислоти), який можна придбати в квіткових магазинах. Як правило, в такий спосіб засушують лише квітки, попередньо відокремлені від стебел.
У глибоку картонну коробку насипають шар будь-якого поглинача, потім акуратно розкладають квітки (обов’язково квітколожем донизу) й обережно засипають вологопоглиначем, щоб він потрапив також між пелюстками. Рослини мають бути покриті обраним засобом повністю.
Крупні квітки сушать у силікагелі протягом тижня, в крупі – близько двох тижнів, у піску – близько трьох тижнів. Дрібні бутони реально висушити за 2–4 дні в будь-якому поглиначі вологи.
У мікрохвильовці. Цей спосіб засушування дозволяє швидко отримати результат. Його рекомендують застосовувати для квітів із великою кількістю гладких пелюсток – гвоздик, жоржин, півоній. Щоб запобігти надмірному пересушуванню природної сировини, її треба відправляти в пічку разом із силікагелем.
У жаростійкий посуд насипте вологопоглинач, зверху покладіть рослини квітками донизу, а стеблом (до 4 см) догори. Частина стебла потрібна, щоб після сушіння пелюстки не розсипалися. Найкрупніші квіти сушіть 7–8 хвилин, при середній потужності. Середні – 2–3 хвилини. Для засушування дрібних квіток із тендітними пелюстками краще використовувати режим розморожування.
Засушені в мікрохвильовці квіти дістають із контейнера із силікагелем не відразу після остигання, а через добу.
Із доступних інтернет-джерел.