Квочка йде, курчат веде...

Квочка йде, курчат веде…

Навесні, на початку літа в курей проявляється інстинкт насиджування. Якщо птицю, що затримується тривалий час у гнізді, зняти з нього, вона не тікає, настовбурчує крила, видає гортанні звуки – квокче. Це і є квочка. Живіт у неї оголений, а дно гнізда, в якому сиділа квочка, заслане пір’ям і пухом. Птиця будь-що намагається знову повернутися до гнізда.
Найкраще інстинкт насиджування проявляється у курей яйцевого та м’ясо-яйцевих напрямів продуктивності. Квочок необхідно відбирати зі здорових та спокійних птахів. Ті, які при наближенні до гнізда тікають із нього, дуже голосно квокчуть чи б’ються, непридатні ні для насиджування яєць, ні для догляду за молодняком.
Якщо серед домашньої птиці квочок немає, можна перетворити на неї одну з тих курей, що є в господарстві. Найкраще для цього підійдуть ті, які вже насиджували і водили молодняк минулого року. В гніздо кладуть кілька яєць (можна використати муляжі) й садять на них курку, що не несеться, гніздо накривають ящиком із нещільних дощок, щоб усередину потрапляло світло. Два рази на день птаху випускають для годівлі. Через 3–4 дні вона мусить почати квоктати. Якщо квочка поводиться спокійно, її залишають для насиджування яєць. Під неї підкладають стільки яєць, скільки вона здатна закрити своїм тілом. Це залежить від її розміру, а також від розміру яєць. Під квочку середньої величини підкладають 11–13 яєць, під маленьку – 9–11, а під велику – можна й 15 яєць.
Гніздо обладнують у просторому дощатому ящику чи корзині, які розміщені на підлозі або низенькій підставці. Його роблять такого розміру, щоб там вистачило місця для підстилки, яєць і квочки. Висота гнізда повинна бути такою, щоб квочка не могла викидати з нього яйця. В гніздо бажано закласти шар дерну завтовшки 5–8 см для забезпечення належної вологості повітря, зверху заслати його сухою, щільно прим’ятою підстилкою і старанно засипати всі кути, щоб у них не скочувались яйця. У середині гнізда з соломи слід зробити чашоподібне кубельце за розміром трохи більше від квочки. В нього кладуть м’яку солому або сіно.
Гніздо розміщають у тихому затемненому місці сараю, де повітря чисте й помірно вологе, а температура не опускається нижче 12°С. Не треба облаштовувати кілька гнізд поряд, бо таке сусідство буде непокоїти квочок. Крім того, після годівлі вони можуть переплутати гнізда. Якщо ж є потреба облаштувати в пташнику одразу кілька гнізд, їх необхідно відокремити одне від одного дерев’яними або картонними перегородками, щоб забезпечити квочкам спокій.
Садити квочку на яйця краще ввечері. У цей час вона спокійніша, і це дає їй змогу швидко опанувати гніздо. Добра квочка відразу після посадки обережно дзьобом підкочує яйця під себе, намагаючись повністю покрити їх своїм тілом, крилами і хвостом. Яйця, не покриті нею, краще видалити з гнізда. Температура, при якій розвивається ембріон, залежить від температури тіла квочки. Вона в курей не постійна й змінюється від 40 до 42,4°С протягом дня. А температура в гнізді під квочкою нижча і коливається від 33,4 до 38,8°С. По краях гнізда завжди прохолодніше, ніж у його середині, тому для рівномірного прогрівання яєць квочка періодично перекочує їх із країв до центру, забезпечуючи стабільні температурні умови.
Відносна вологість повітря у гнізді залежить від вологості повітря в приміщенні, де знаходиться квочка, і змінюється відповідно до зміни вологості.
Квочка в період насиджування потребує ретельного догляду. Поряд із гніздом необхідно встановити годівницю з кормом, напувалку зі свіжою водою та ящик із піском. Годувати слід лише сухими кормосумішами з відходів зерна, а краще – цілим зерном. Згодовування вологих мішанок може спричинити порушення травлення або пронос. Слід також забезпечити квочку мінеральними кормами, гравієм і вугіллям.
Протягом перших двох днів квочку не слід турбувати навіть тоді, коли вона не залишає гнізда для їди. Більшість курей-квочок виходять звідти тільки через 6–7 діб. Отже, на третій день насиджування їх обережно виймають і підносять до годівниці. Роблять це двічі на день і кожного разу – не більш як на 10 хвилин. Надалі квочка самостійно буде виходити з гнізда. Курка це робить близько десяти і більше разів на добу, залишаючи гніздо ненадовго – всього на 15–20 хвилин. Якщо вона не повертається через 25–30 хвилин, її обережно беруть на руки й повертають у гніздо. Під час годівлі квочки господар мусить оглядати гнізда, видаляти звідти з пошкодженою шкаралупою або роздавлені яйця, замінювати забруднену підстилку свіжою. Щоб не турбувати квочку під час насиджування, яйця оглядають тільки один раз за весь період насиджування – на 5–6-й день.
Більшість молодняку вилуплюється самостійно, але бувають випадки, коли пташеня намагається проклювати шкаралупу, пищить та самотужки не може залишити яйце. В цьому разі обережно, маленькими шматочками слід відламувати шкаралупу в місці накльовування і тим самим допомогти пташеняті вилупитися.
Молодняк забирають з-під квочки у міру появи на світ, як тільки він обсохне. Залишати вилуплених пташенят під нею до кінця виведення не треба, адже квочка їх може придушити серед яєць, звідки ще пташенята не з’явилися. Курчат переносимо у великий ящик, застеливши дно м’якою тканиною. Ящик із молодняком слід помістити у теплому місці, де температура повітря – 26–28°С.
Після того, як усі курчата вилупляться з яєць, пташенят разом підпускають до квочки. Перед цим вибирають для неї окреме тепле місце. Якщо одночасно виводиться молодняк з-під двох квочок, його підпускають до однієї, кращої з них.

Дмитро БІЛАЙ
Магістр із технології виробництва та переробки продукції тваринництва

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий