Лікування хворого з COVID-19  в амбулаторних умовах

Лікування хворого з COVID-19 в амбулаторних умовах

Кілька днів тому в Фейсбуці прочитав невеличкий пост лікаря – крик душі людини, яка заявила, що «немає чим лікувати коронавірусну інфекцію», і благає носити маски. Відкривши в Інтернеті протокол лікування цієї хвороби, рекомендований МОЗ України, і коментарі інфекціоністів, які зібрала Катерина Хорощак (УП. Життя), ситуація стала зрозумілою: «закупили те, що, найімовірніше, буде нам не потрібно», – так відреагував лікар-інфекціоніст на закупівлю «Ремдесивіру» МОЗом. «Із тих препаратів, які включені в наш український протокол, треба прибрати «Фавіпіравір» та «Гідроксихлорохін», оскільки «Гідроксихлорохін» довів свою неефективність, а «Фавіпіравір» ще не довів свою ефективність. «Тоцилізумаб» також, на жаль, на сьогодні не має тієї ефективності, на яку розраховували. «Озельтамівір» навіть теоретично працювати не може, тому що він не працює на інші віруси, окрім грипу». «Те, що нормально в цьому протоколі, – так це кортикостероїди», – вважає інфекціоніст.
Як бачимо, ведення хворих на ковідну інфекцію має проблеми в основному розділі протоколу – лікування хворого. І ця проблема не вирішена не тільки в Україні, а й в усьому світі. Але є ряд патогенетичних особливостей розвитку COVID-19, які протокол не враховує, і тоді ведення пацієнта втрачає логічну послідовність лікувальних заходів, а іноді допускає і не зовсім правильні дії. Крім того, є й організаційні проблеми: в умовах стаціонару лікування проводять кваліфіковані фахівці, які працюють колективно, можуть провести консиліум, порадитись, а на амбулаторному етапі лікування – це проблема сімейного лікаря, а то й самого хворого. Для них ділюсь особистим досвідом і логічним баченням лікування ковідної хвороби на амбулаторному етапі.

Із власного досвіду

Протягом багатьох років проблеми лікування гострої респіраторної інфекції я вирішував 3–5-деним голодом на воді. Але тепер все не так. Поступово температура тіла зростала, і через 5 днів вона стала перевищувати 38,50С. А коли через 10 днів голодання вона стала досягати 39,40С, з’явилися слабкість, втома й навіть тремтіння рук, я спробував пошукати причину такої інтоксикації. Нічого не болить. У легенях дихання везикулярне, хрипів немає. Іноді відмічався легкий бронхоспастичний симптом на глибині вдиху, з сухим покашлюванням. Відсутність уражень органів грудної і черевної порожнин була підставою думати, що причиною інтоксикації є внутрішньоклітинний паразит, це – вірус ковіду, який може розмножуватись тільки в клітинах. Уражені вірусом клітини гинуть, стаючи джерелом інтоксикації і аутоімунної агресії, початком якої є виділення імуно-компетентними клітинами біологічно активних речовин. За кордоном це явище назвали «ковідним штормом», наспрвді це класичний варіант гіперергічної реактивності імунної системи, яка може проявлятися широким клінічним спектром параспецифічних (алергічних) реакцій. Ця надмірна імунологічна реактивність у місцях ураження змінює гідрофільність тканин, формуючи симптом «матового скла» в легенях, бронхоспастичний симптом. Гіперергічна реактивність легко знімається глюкокортикоїдними препаратами. Якщо цього не зробити, алергічне запалення поступово може набувати ексудативного характеру з судинною реакцією і буде переходити в пневмонію. Рекомендація протоколу не застосовувати кортикостероїди у цей період розвитку хвороби є помилкою, оскільки більш легкого способу зупинити розвиток ускладнення немає, а рекомендовані противірусні препарати неефективні і прямої дії на вірус ковіду не мають. От і виходить – протокол є, а лікування немає.
В Інтернеті з’являлися повідомлення, що використання препаратів цинку позитивно впливає на ефективність лікування ковідної інфекції. Оскільки цинк бере участь у метаболізмі РНК, а вірус ковідної іфекції і є РНК, це є підставою для застосування цинку в лікуванні хворих на ковідну інфекцію. Викладені матеріали достатні для того, щоб удосконалити протокол амбулаторного лікування хворих на ковід.

Амбулаторне ведення хворих на ковід

Раннім клінічним проявом ковідної інфекції є інтоксикаційний синдром, в основі якого лежить втрата аденозінтрифосфату (АТФ) – енергетичного ресурсу кожної клітини організму. АТФ – це розхідна енергія клітин, яку вони самі синтезують і використовують для своїх функціональних потреб та підтримання температури тіла в нормі. В умовах інтоксикації біосинтез АТФ блокується, і втрати її тим більші, чим вища температура тіла. Звідси логіка амбулаторного ведення хворого:
1. Самоізоляція вдома, обмеження контактів.
2. Оптимальний питний режим – не менше 2,5 л води на добу. Пити невеликими порціями, часто. Можна вживати напої з таких ягід, як клюква, малина, смородина. Мед. Вітаміни С – 2–5 г на добу, вітаміни групи В.
3. Встановити контроль за температурою тіла – міряти кожну годину. При підвищенні до 37,50С і вище приймати жарознижувальні препарати – парацетамол – 1.0 г або аспірин – 1.0 г. Бажано приймати половину дози, а через 1–2 години другу половину. Це полегшує дію препарату.
4. Із метою дезінтоксикації і нормалізації функціональної активності вражених органів рекомендується інформаційно-хвильова терапія (ІХТ) з допомогою апарата ІХТ «Поріг» Колбуна М. Д. (Патент на корисну модель UA№ 48325 «Спосіб лікування хронічного туберкульозу», 2010). Це новітня технологія лікування електромагнітним полем, яке шляхом резонансу нормалізує енергію і функціональний стан генетичного апарату кожної клітини враженого органу, чим досягається виражений лікувальний ефект. Дію апарата спрямовують на зони проекції вражених органів, а для дезінтоксикації – на зону печінки. Тривалість дії – від 5 хвилин і більше. Таке енергетичне лікування протипоказань і побічних ефектів не має.
5. Препарат цинку в дозі 0,4 г 1 раз на день приймають під час їди. Тривалість лікування – до 1 місяця. Можна застосувати для профілактики ковідної інфекції.
6. Преднізолон – 20 мг (4 табл. по 0,005 г). Приймати зранку, до 8 години, перед сніданком, у добовій дозі, одноразово. Наступні прийоми преднізолону здійснюють через день, за таких же умов. Тривалість курсу – 10 днів і більше, за показанням. При ускладненому перебігу хвороби курс лікування преднізолоном можна продовжити до ліквідації симптомів ускладнення. Відміняють препарат одномоментно, без зниження дози. Преднізолон, при прийомі зранку в добовій дозі, тільки через день має позитивний вплив на організм – стимулює імунну систему, ліквідує «ковідний шторм», попереджує розвиток ускладнень, стабілізує біологічні мембрани, проявляє виражену протизапальну дію. При цьому він нормалізує добовий біоритм системи гормонального гомеостазу. Описана схема застосування кортикостероїдів є науковою розробкою кафедри фтизіатрії Української медичної стоматологічної академії (Авторське свідоцтво СРСР №1321421 «Спосіб лікування туберкульозу», 1987). Застосування кортикостероїдних препаратів оптимізовано настільки, що більш ніж за 30 років не було жодного випадку негативних реакцій на гормонотерапію, незалежно від її тривалості.
Водночас протокол лікуваня ковідної інфекції рекомендує дочекатись розвитку пневмонії і після цього застосовувати кортикостероїди. Причому вводити їх рекомендують щоденно в 2–3 прийоми. Дійсно, протизапальний ефект кортикостероїдів буде, але будуть і негативні наслідки – пригнічення імунологічного захисту, руйнування добового біоритму і функціональної взаємодії гіпоталамо-гіпофізарної системи, що додає нові проблеми гормонального дисбалансу хворому організму.
Хворих на ускладнені і тяжкі форми ковідної інфекції або з супутніми хворобами необхідно лікувати в умовах стаціонару.
Описані рекомендації апробовані на собі та близьких і підтвердили хороший і швидкий ефект. Пишу для сімейних лікарів, які відчувають безпорадність у лікуванні таких хворих. Рекомендації гармонійно поєднані з фізіологічними нормами й не мають шкідливого впливу на організм.
Буду вдячний усім, хто, скориставшись рекомендаціями, повідомить про результати лікування редакцію газети або за телефоном (050)500-72-36.
Професор Анатолій ЯРЕШКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий