Ліна ПЕЛЮХНЯ: «На іншій роботі, окрім учительської,  себе не уявляю»

Ліна ПЕЛЮХНЯ: «На іншій роботі, окрім учительської, себе не уявляю»

«Який він, сучасний учитель?» – поцікавилася у кількох знайомих і почула такі відповіді: «Професіонал, який знаходиться в постійному творчому пошуку». «Наділений нестандартним мисленням, вмінням адаптуватися до швидких змін у освітньому процесі». «Постійно застосовує інноваційні педагогічні технології, вміє критично мислити, прагне самоосвіти і саморозвитку».
Це були загальні думки людей, які не пов’язані з освітою. А директор опорного закладу «Кобеляцький ліцей № 2 імені Олеся Гончара» Світлана Ніколенко говорила конкретно – про заступника директора з навчально-виховної роботи Ліну Пелюхню:
– Високопрофесійний педагог. На високому рівні організовує і координує роботу кафедри вчителів початкових класів. Не стоїть осторонь проектів, розробляє і реалізує їх. Готує презентації на різні теми. Користується авторитетом у педагогів, учнів, їхніх батьків. Відповідальна, енергійна, ерудована, вимоглива, справедлива, товариська.

Після такої характеристики, звісно, виникло бажання ближче познайомитись із Ліною Пелюхнею.
– Інші варіанти щодо моєї майбутньої професії, ніж учитель, ніколи не розглядались, не обговорювались. Для нас із сестрою прикладом для наслідування була мама – Людмила Антонівна Кравченко, вчителька початкових класів, яка нині має
38-річний педагогічний стаж. У її серці завжди вистачало тепла й любові і для учнів, і для нас, її дітей.
По закінченні інституту направлення на роботу отримала в місто Першотравенськ Дніпропетровської області.
– Це – шахтарське містечко. Діток було багато, тому збудували нову школу, запросили на роботу молодих спеціалістів. І хоч це було далеко від Кобеляк (250 кілометрів), але адаптуватися на новому місці допомагало те, що з Полтавського педагогічного інституту поїхало 5 випускників, із Дніпропетровського – 4.
Під час навчального процесу вільного часу в молодих педагогів практично не було: підготовка до уроків, уроки, позакласна робота…
Відпрацювавши три роки, Ліна Вікторівна повернулася у Кобеляки. Вакансії вчителя молодших класів не було. Погодилась на пропозицію Світлани Панічевської, на той час директора міської ЗОШ № 2, попрацювати педагогом-організатором. Через два місяці отримала нову пропозицію: вчителька першого класу пішла у відпустку по догляду за дитиною, й Ліна Пелюхня стала семирічним дівчаткам і хлопчикам вчителькою початкових класів.
Потім узяла участь в районному етапі конкурсу «Учитель року», в обласному. Згодом Ліна Пелюхня була призначена заступником директора з навчально-виховної роботи (по початковій школі). І ось уже 20 років сумлінно виконує ці обов’язки, вчить інших, вчиться сама…
* * *
Перші випускники Ліни Вікторівни давно стали дорослими, знайшли своє місце в житті, але не забувають своєї першої вчительки: вітають зі святами, при нагоді заходять у школу. Вона завжди рада таким зустрічам.
Не втратила зв’язків і з першими школярами з Першотравенська: спочатку листувались, потім «знайшли» один одного у «Фейсбуці».
– Люблю свою роботу, живу нею. Люблю своїх учнів – і колишніх, і теперішніх. На іншій роботі себе навіть не уявляю.
Учні за цей час дуже змінились.
– Це зовсім інші школярі. Вільні у думках, висловлюваннях, прихильники активних форм роботи на уроках. Зараз я веду уроки християнської етики і кожен раз, готуючись, розглядаю різні варіанти, оскільки ніколи не знаєш, які запитання поставлять, на що звернуть увагу. Із сучасними дітьми досить цікаво працювати: вони володіють інформацією, нестандартно мислять.
Змінилась і навчальна база.
– Особливо разючі зміни в 1–2 класах, які навчаються за програмою нової української школи: нові парти, ігрові зони, мультимедійна дошка, телевізор, методичне забезпечення, сучасні підручники, зошити… Усе це дозволяє ефективно використовувати час на уроці, давати учням якісні знання.
– Кафедра вчителів молодших класів складається з 14 колег, – продовжує розповідь Ліна Пелюхня. – Є вчителі з великим досвідом, є ті, хто нещодавно розпочав трудову діяльність. Але незалежно від цього це – колектив однодумців, працювати з яким цікаво.
Час змушує і педагогів змінюватись, використовувати нові форми проведення уроків. А те, хто швидше адаптується до нових умов, залежить лише від бажання і прагнення вчителя. Слід зазначити, що два класи працюють за нетиповою програмою «Інтелект».
Важливе значення для навчально-виховного процесу мають і умови навчання.
Приміщення і подвір’я молодшої школи після капітального ремонту набуло сучасного вигляду. Навчатися тут затишно й комфортно!
* * *
Ліна Пелюхня не лише навчає учнів, консультує колег, а й сама постійно підвищує свій рівень. Пройшла навчання в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти й разом з методистом районного методкабінету Світланою Колковою є тренерами учителів нової української школи 1–2 класів. Із числа тренерів визначено експертів з вивчення педагогічного досвіду вчителів початкової школи, які проходять добровільну сертифікацію.
У Полтавській області 23 педагоги виявили бажання пройти сертифікацію, і Ліна Пелюхня, уже в статусі експерта, вивчає досвід колеги з Кременчуцького району.
Ліна Вікторівна Пелюхня – учитель-методист, яка має вищу категорію, належить до тієї категорії людей, котрі щедро діляться своїм досвідом.
Ліна Вікторівна знаходить час і для своїх захоплень. На першому місці – це квіти. Любить і вирощувати, і доглядати, незалежно від того, де ростуть: на вулиці, в кімнаті чи кабінеті.
І квіти, і діти потребують душевного тепла, сонця й любові. Педагог Ліна Пелюхня прагне, щоб її учні, її троянди й чорнобривці усього цього мали вдосталь.

Наталя ПУЗИНА
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий