Здається, тільки жовтень у гості завітав, щоб одягти ліси й сади у золото й багрянець, аж ось за ним уже й листопад із холодними дощами й пронизливими вітрами. Дні, що проблискують сонцем, треба максимально використати для завершення польових робіт.
САДОВІ КЛОПОТИ
Плодові дерева, що влітку і восени дали щедрий урожай, потребують особливого догляду у передзимовий період. Найголовніше, що необхідно зробити, – це обрізати їх. У першу чергу йдеться про санітарне обрізування плодових насаджень. Із ним зволікати не можна, адже це допоможе захистити сад від спалаху інфекцій. Негайному видаленню підлягають усі зламані й сухі гілки. Великі зрізи треба обробити садовим варом чи зафарбувати. Працюючи секатором чи пилкою, не забудьмо також зняти з дерев усі муміфіковані плоди, бо вони є джерелом розповсюдження патогенів.
До формуючого обрізування можна буде приступити тільки після того, як із дерев облетить усе листя. Останній місяць осені підходить для цього найкраще.
На молодих яблунях класичних сортів гострим секатором видаляють до чверті довжини на цьогорічних приростах. У дерев, що досягли п’ятирічного віку, потрібно вкоротити гілки приблизно на третину. Якщо крона сильно загущена, допускається більш радикальне обрізування, тобто видаляти треба гілки, що ростуть вглиб крони і під кутом 90 градусів відносно скелетних гілок. Старі яблуні треба омолоджувати поетапно, обрізаючи потроху три роки поспіль. Старі сучки видаляють за допомогою пилки, не забуваючи дезінфікувати інструменти й обробляти рани.
Дуже важливо правильно обрізати колоноподібні яблуні. У таких сортів центральний стовбур видаляти не треба, бо це може спровокувати надмірне розгалуження. Решту пагонів слід кардинально вкорочувати, бо приріст нової крони прямо залежатиме від інтенсивності обрізання.
Груші восени можна обрізати лише із санітарною метою. До того ж цю операцію можна здійснювати тільки при плюсовій температурі. А от формування крони цих дерев найкраще перенести на весну.
Обрізати сливи восени можна тільки після того, як дерева скинуть листя. Основні стовбури на них бажано вкоротити до 2,5 м. Гілки крони можна вкоротити на третину, а повністю вирізати можна тільки хворі й зламані. Всі пагони, що ростуть усередину, обов’язково слід видалити. А от старі сливові дерева краще обрізати весною, оскільки вони можуть “стекти” камеддю, що значно їх послабить і негативно позначиться на зимівлі.
Вишні, персики, абрикоси восени можна обрізати в разі крайньої необхідності й тільки для запобігання розповсюдженню хвороб. Обов’язково обробити рани! Із завершенням падолисту торкатися вишневих дерев секатором чи пилкою вже не можна.
Ще один важливий агрозахід у саду в листопаді – побілка стовбурів. Це допоможе взимку захистити плодові дерева від морозобоїн, а навесні – від надто яскравих сонячних променів і не допустити опіків.
У листопаді можна приступати до заготівлі живців культурних рослин для проведення весняних щеплень. Ці роботи потрібно завершити до заморозків. Найпродуктивніші живці – з цьогорічних здерев’янілих пагонів, що виросли з південного боку дерева. Живці зв’язують у пучки, маркують етикетками із назвою сорту, виду і часу заготівлі, місця зрізів обробляють глиняною бовтанкою й закладають на зимівлю в льох або холодильник.
Взимку молоді дерева у необгородженому садку приваблюють польових гризунів. Зайці й миші обгризають із них кору, що різко знижує життєздатність і зимостійкість рослин. Тож задля захисту від їхніх гострих зубів стовбурці обгортають руберойдом, товстим поліетиленом, клейонкою, обмотуючи ними нижню частину дерев на висоту до 1 метра. Нижній край ізоляційних матеріалів можна зафіксувати внизу садовою землю, притиснувши важкими каменями.
Після обрізання плодових дерев у саду назбирується височенна купа гілок і сучків, що часто там і зимують. Але залишати їх на садовій ділянці дуже небезпечно, адже вони є джерелом розповсюдження інфекцій. Краще відразу знищити все садове сміття або ж принаймні винести його за межі саду.
РОБОТИ НА ГРЯДКАХ І ПРИСАДИБНІЙ ДІЛЯНЦІ
Поки в листопаді ще буде тепло, можна перекопувати грядки, не розбиваючи грудок. За зиму в них накопичиться достатньо вологи. В результаті цього насіння навесні дасть дружні сходи. До того ж грудки, а в них – зимуючі шкідники, добре промерзатимуть.
Заготовлене власноруч насіння слід ретельно просушити, щоб у ньому не з’явилася гниль і не знищила посівний матеріал.
Якщо погода в листопаді дозволить, ще можна посіяти під зиму такі холодостійкі культури, як цибуля, кріп, петрушка, морква, буряк. Засіяні грядки обов’язково треба вкрити мульчею.
Акуратний газон біля будинку – це не лише краса, а й чималий клопіт. Так, щоб він тішив око своєю смарагдовою зеленню все літо, необхідно захищати його від морозу. Для цього треба присипати поверхню вкривною сумішшю піску, торф’яного й садового грунту. На кожен 1 м2 газону досить внести по 3 кг мульчівної суміші й рівномірно розподілити по всій поверхні. Перед мульчуванням слід підживити декоративну траву спеціальними добривами пролонгованої дії. Гранули рівномірно розкидають по території й укривають сумішшю землі й піску. Пожива до коренів газонної трави почне надходити навесні із водою від танення снігу.