Любов КОЗКА: “Це ж становлення. Всьому свій час”

Любов КОЗКА: “Це ж становлення. Всьому свій час”

У в. о. старости сіл Пологи, Лисівка, Стрижівщина Любові Іванівни Козки десятки літ трудового стажу в аграрному виробництві, на посаді сільського голови. А це ще випало побувати й у ролі сільського старости. «Певно, незвично?» – це було наше перше запитання.

– Я до будь-якої роботи звикла, людей добре знаю. Тож нічого незвичного немає. Чим до цього займалась, тим в основному і зараз займаюсь. Скажу навіть: справ побільшало. Ось погляньте на стосики паперів. Це документи на субсидії, поруч – з військового обліку, з обігу землі. А це – списки тих, кому належить повертати кошти за газ. Поки що у нас у штаті я та діловод. Стараємось, щоб хоч хтось один був на місці. Бо як же, людина прийде, а на дверях замок… Бухгалтер як вийде з відпустки, їздитиме на роботу в Малу Перещепину. А землевпорядниця звільнилася, тепер у нас в ОТГ два спеціалісти – малоперещепинський ще й за Пологи відповідає.
– Люди відчувають незручності? Скажімо, якусь довідку взяти – донедавна на місці можна було, тепер треба добиратися в Малу Перещепину…
– Не сказала б так. Навіть коли йдеться про необхідність нотаріально завірити якісь папери. Ми приймаємо, оформляємо, відправляємо електронною поштою в ОТГ, там їх завіряють, і всі проблеми вирішено.
– Тепер про головне. Коли заходить мова про укрупнення, децентралізацію, люди, як правило, висловлюють занепокоєння з приводу того, що вся увага буде центральній садибі, а приєднані приречені…
– І в декого з положан такі побоювання були. Хоч у депутатському корпусі тільки три представники від Поліг, однак це не означає, що малоперещепинці перетягують на себе ковдру, образно кажучи. Гроші ділять, враховуючи чисельність населення і, звичайно ж, у порядку черговості – щось справді першочергове, а щось можна на завтра відкласти. Пригадую, як ми роками добивалися, щоб перекрити дах сільського клубу, але безуспішно – тодішня влада подбала про перекриття клубного приміщення в Судівці, яке дотепер без вікон і дверей, нас же обійшли. Цьогоріч виділено кошти на виготовлення проектної документації, наступного року покрівлю буде оновлено, залишиться поміняти вікна й двері, стіни привести в порядок. До речі, голова райдержадміністрації Сергій Бульбаха радив з часом перенести експозицію музею, бо в школі їй уже затісно. Мабуть, так і зробимо, чотирьох кімнат вистачить для музею. Знайшлися кошти і на придбання нових меблів у дитячий садок, і на облаштування системи протипожежного захисту в шкільному приміщенні. Окрім названого, в нинішньому році буде проведено ямковий ремонт дороги, що веде до Малої Перещепини.
– Проїхали сільськими вулицями і помітили, що село не потопає в бур’янах, немало зроблено із його благоустрою. Це чиїх рук справа?
– На стадіоні, в парку люди повикошували траву на сіно. Кожен старається, щоб біля двору був порядок. В ОТГ придбали чотири коси, тож є чим косити бур’яни. Благоустроєм займаються дві жінки, направлені з центру зайнятості на громадські роботи. Безумовно, малувато. Засуджених, які ухвалою суду мають відпрацювати певну кількість годин на громадських роботах, немає, і славу Богу, бо з них такі працівники, що без наглядача не обійтися, з батурою треба стояти й контролювати.
– Автобусне сполучення Поліг із районним та обласним центрами заслужено можна назвати проблемою з проблем…
– Скільки перемовин ми вели із перевізницею Зінаїдою Пергат, але вона так і не прислухалась до наших прохань – то дороги її не влаштовують, то пасажиропотік слабий. Тепер ми маємо свій автобус, яким можна вранці поїхати в Нові Санжари, справитись кому де треба і не квапитись. Правда, інколи автобус уже переповнений, поки до нас доїде. До речі, по селу я їжджу велосипедом. Може, бачили, на ньому написано «Фермер»? А як треба в район – автобусом.
– Порівняно недавно на базі школи й дитсадка створено навчально-виховний комплекс. А в перспективі чи не стане він філією опорної школи?
– Зараз у школі 51 учень – крім місцевих, навчаються діти з Писарівки, Кустолово-Суходілки. У дошкільній групі 18 малюків. Можливо, ступінь школи понизять, але якщо маємо НВК, то це означає, що без навчально-виховного закладу Пологи ні в якому разі не залишаться.
– Щораз цікавлюсь проблемами Лисівки…
– У селі зараз дев’ять жителів. Як можемо, стараємось дбати про них. Дороги, звісно, прокладати не будемо. Повикошували траву в селі, привели в порядок цвинтар. Клопочемось, аби вчасно завозити балони з газом. Звісно, жаль села, яке дало Україні п’ятьох Героїв Праці, повного кавалера ордена Слави, дев’ятнадцятьох орденоносців. Але що вдієш…
– Чи не поглядають положани із заздрістю через луки, в бік Писарівки та Заворскла? І керівник старостату зокрема?
– Навіть у гадці не було, що так може статися. Писарівка ж з Малою Перещепиною стільки часу разом, в одній сільраді була. І раптом опинилась у складі громади сусіднього району. Звісно, час покаже. Але вже не від одного чула слова каяття.
– А в краще майбутнє своєї громади, Поліг зокрема, вірите?
– Однозначно. Треба вірити у краще завтра і наближати його.

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий