Лубенці вшанували "батька" наукової агрономії України

Лубенці вшанували «батька» наукової агрономії України

Постать лубенчанина, професора Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842–1931) багатовимірна. Та найбільше він прислужився розвиткові, науковому забезпеченню агрономії, передовсім сільськогосподарській дослідній справі й освіті. Тож не дивно, що вдячні земляки не забувають подвижника. Цими осінніми днями його пам’ять ушанували низкою велелюдних заходів.

На Покрову, коли Україна величала захисників рідної землі всіх поколінь, у старовинному селі Солониця вирував День села. Урочистості розпочалися із відкриття меморіальної дошки Анастасію Зайкевичу, який багато років жив у цьому селі. Тут він із сином Романом заснував Солоницьку дослідну станцію.
Голова Засульської об’єднаної територіальної громади, до якої належить Солониця, Сергій Бондаренко ще рік тому дав слово увічнити ім’я видатного земляка. Отож відтепер у селі є не тільки вулиця, названа ім’ям Зайкевича, а й майстерно виконана меморіальна дошка корифею агрономії. Її автор – знаний лубенський художник Володимир Мірошніченко. Дошка з портретом науковця прикрасила фасад місцевого клубу. Надалі на будівлі планують встановити меморіальні дошки іншим знаменитим землякам – Василю Барці та Євгену Адамцевичу.
Через кілька днів естафету засульців підтримали співробітники Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького. 17 жовтня тут провели засідання за «круглим столом» «Професор Анастасій Зайкевич – агроном, дослідник, етнограф». У вщерть заповненій залі були місцеві історики, краєзнавці, бібліотекарі, учителі. До них приєдналися науковці Національної академії аграрних наук України, Полтавської державної аграрної академії, Полтавського сільськогосподарського товариства, Дослідної станції лікарських рослин НААН.
Усіх привітав міський голова Лубен Олександр Грицаєнко. Він висловив надію, що захід дасть поштовх до нового прочитання біографії уславленого земляка, його гідного пошанування. Зі змістовною доповіддю виступив академік НААН, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки України Віктор Вергунов. Його виступ доповнили автор цих рядків, Людмила Глущенко, Тамара Дяченко, Сергій Швецов, Іван Кириченко, Іван Ляшко. Прозвучало багато нових фактів про видатного науковця та членів його родини.
Стараннями лубенських музейників, найперше Тамари Дяченко, учасників зібрання ознайомили з місцями, пов’язаними з життям Анастасія Зайкевича: від вулиці його імені в Лубнах – аж до згаданого села Солониця. Тут, на місці садиби науковця, нині залишився тільки трьохсотлітній красень-дуб. Його лубенці хочуть взяти під охорону, оголосити пам’яткою природи.
Учасники засідання за «круглим столом» вирішили написати та видати під редакцією Віктора Вергунова спільну монографію, присвячену А. Є. Зайкевичу, відкрити пам’ятний знак на місці його поховання у Лубнах, відновити премію імені науковця, яку раніше присуджували на Лубенщині «за досягнення в культурі землеробства».

Віктор САМОРОДОВ
Доцент Полтавської державної аграрної академії

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий