Має проносні властивості

Має проносні властивості

«Цікавлюся травами, які мають проносні властивості».
В.Б.ЯРЕМЕНКО.

Касія гостролиста (сена африканська; кассия остролистная; Cassia acutifolia, синонім – С. alexandrina) – невеликий (60–90 сантиметрів заввишки) розлогий кущ родини цезальпінієвих. Нижні стеблові гілки довгі, майже стеляться по землі. Листки чергові, парноперисті, з 4–5 парами синювато-зелених ланцетовидних листочків завдовжки 2–3 і завширшки 0,5–1 сантиметр. Квітки середньої величини (7–8 мм завдовжки), зигоморфні, жовті, зібрані в пазушні китицевидні суцвіття. Плід – біб завдовжки 3–5 і завширшки 1,5–2,5 сантиметра, слабозігнутий, зеленаво-коричневий. Цвіте з липня до осені. Насіння визріває з вересня.
Касія гостролиста дико росте в Африці. Вирощують її у Середній Азії й Азербайджані як однорічну рослину.
Для виготовлення ліків використовують листя, відоме під назвою александрійського листя, і плоди, які називають александрійськими стручками. Листя збирають 2–3 рази за вегетацію, обшморгуючи його з пагонів: перший раз – коли нижні листки пожовкнуть, вдруге – через 1–1,5 місяця, третій раз збирають листя, яке встигло відрости після другого збирання до заморозків.
Плоди збирають у міру їхнього достигання, ознакою якого є їхнє побуріння й розтріскування. Зібрану сировину відразу сушать на відкритому повітрі, розстелюючи її тонким шаром на тканині. Термін придатності – 3 роки. Аптеки відпускають сировину.
Плоди і листя касії гостролистої містять антраглікозиди (сенозиди А і В, реїн, алое-емодин), флавоноїди, стерини, органічні кислоти (пальмітинова, лінолева, стеаринова та інші), сліди алкалоїдів. У листках, крім того, є смолисті речовини.
Касія гостролиста має проносні властивості. Вона позитивно впливає на жовчновидільну й антитоксичну функції печінки. Проносна дія рослини зумовлена антраглікозидами, які посилюють моторну функцію кишечнику, особливо товстого. Проносний ефект настає через 6–10 годин після прийняття препаратів касії.
На відміну від препаратів алое, які діють лише при наявності жовчі в кишечнику, препарати касії ефективні й у разі порушення надходження жовчі в кишечник. Вони не змінюють нормальної функції тонких кишок (на відміну від рицинової олії), не спричинчють закрепу після проносної дії (на відміну від ревеню), рідкого випорожнення і болю у кишечнику, як це спостерігається при використанні інших проносних засобів (кора крушини, корінь ревеню, сульфат магнію).
Препарати касії використовують для регуляції функції кишечнику (хронічні атонічні закрепи, закрепи у вагітних і в матерів, які годують немовлят, та при порушенні моторики кишок у жінок у клімактеричний період, для розм’якшення випорожнення при тріщинах заднього проходу та при геморої).
У хірургічній практиці касію використовують перед операціями і при післяопераційній атонії кишечнику. Касія входить до складу проносних і протигеморойних чаїв.
Сила проносної дії залежить від вибраної дози: малі дози (2–4 г) зумовлюють легке послаблення, підвищені (5 г) – проносний ефект.
Щоб уникнути звикання до препаратів касії, їх доцільно чергувати з іншими проносними засобами. Слід уникати тривалого (до кількох років) вживання великих доз препаратів касії (як і інших проносних засобів), оскільки це може спричинити атрофію гладенької мускулатури товстої кишки й порушення її іннервації.
Побічні явища (бурчання, метеоризм, біль у животі) спостерігаються дуже рідко і при припиненні приймання препарату відразу зникають. Смолисті речовини, які є в листі касії, зумовлюють спазми кишечнику. Щоб позбутися смолистих речовин, настій після охолодження фільтрують. У плодах смолистих речовин немає, тому проносна дія настоїв з них ніжніша.
У китайській медицині настій або відвар листя касії застосовують як апетитний засіб і для поліпшення травлення. Фармацевтична промисловість Індії виробляє з касії препарати сенаде і глаксена, які імпортуються до України.
Внутрішньо настій листя (8 г, або 2 столові ложки, сировини на 200 мл окропу) п’ють по половині чи третині склянки зранку і на ніч. Екстракт сени сухий вживають по 1–2 таблетки на прийом 2–3 рази на день або 1–2 таблетки на ніч і зранку натщесерце. Складний настій сени, або віденський напій, п’ють по 1–2 столові ложки на прийом для дорослих і по чайній або десертній ложці для дітей.
Лакричний порошок вживають розведеним водою по чайній ложці 1–2 рази на день (дітям давати по чверті чайної ложки).

Поділися:

Добавить комментарий