Малий бізнес – це шанс для розвитку невеликих міст,

Малий бізнес – це шанс для розвитку невеликих міст,

або Як за підтримки проекту ПРОМІС соціально активні жінки організовують власну справу

Статистика свідчить, що впродовж квітня–жовтня нинішнього року з України виїхало понад 450 тисяч наших співгромадян. У Міністерстві соціальної політики зазначають, що трудова міграція уже торкнулася 9 мільйонів співвітчизників…
За словами експерта з економічних питань Міжнародного центру перспективи Єгора Кіяна, з України виїжджають переважно висококваліфіковані працівники. Збільшення кількості вибулих негативно позначається на вітчизняній економіці, а може вплинути й на демографію. За даними ООН, до 2050 року населення України може скоротитися на 36%.

Хто, яким чином і коли припинить таку тенденцію? На жаль, Урядом поки що не відпрацьовано дієвого механізму чи програми створення робочих місць шляхом організації нових виробництв. Більше того, в багатьох установах продовжується оптимізація. Скажімо, у другому кварталі цього року всі групи банків, окрім іноземних, скоротили мережу структурних підрозділів у цілому на 312 відділень, до 9128. Про це йдеться в огляді банківського сектора, опублікованому Національним банком України. Найсуттєвіші скорочення стосувалися державних банків, мережа яких сумарно скоротилася на 253 відділення.
Перекваліфікацією і працевлаштуванням тих, хто втратив роботу, окрім Державної служби зайнятості, займаються також громадські організації, які функціонують за кошти міжнародних грантів, та недержавні фонди. Одним із таких є Регіональний фонд підтримки підприємництва в Полтавській області, який очолює Ніна Кузьменко.
* * *
У рамках спільного проекту Асоціації міст України та Федерації канадських муніципалітетів (ФКМ) “Партнерство для розвитку міст” (ПРОМІС) для сприяння участі жінок у місцевому економічному розвитку громад у Миргороді відбувся семінар-практикум на тему “Розвиток жіночого підприємництва в невеликому місті: ідеї та практики”, який реалізувався з ініціативи Регіонального фонду підтримки підприємництва в Полтавській області у партнерстві з громадською організацією “Спілка жінок Полтавщини”.
Учасники програми стажування, серед яких жінки-підприємці та майбутні підприємці з Полтави, Миргорода й Хорола, студенти 3-го курсу Хорольського агропромислового коледжу та представники місцевого самоврядування, вивчали досвід Миргорода щодо реалізації проектів місцевого розвитку та програми розвитку малого підприємництва, знайомилися з туристичним кластером, досягненнями у впровадженні новітніх енергоефективних технологій, успішними кейсами проектів місцевого розвитку, реалізацією програми підтримки малого підприємництва, роботою Центру з надання адміністративних послуг. Вони також обмінялися власним досвідом підприємницької діяльності.

Працювати треба чесно, відповідально й прозоро

Таких правил у підприємницькій роботі дотримується полтавка Марина Курінна, яка працює в секторі туристичної діяльності та нерегулярних пасажирських перевезень. Це сімейний бізнес, у якому також задіяні її чоловік і його батьки. Приватне підприємство ТОВ “Транс Тур Сервіс” розробляє туристичні маршрути, здійснює організовані екскурсії по області, Україні й до інших країн. Марина неодноразово наголошувала на відповідальності підприємців за якість наданих клієнтам послуг, адже в такому разі вони прийдуть до компанії знову й знову…
Підприємець із Миргорода Оксана Денисенко з 2007 року працює в сфері торгівлі. Жінка нарікає на суперечності в питаннях подвійного оподаткування, юридичного спрямування, тож таку інформацію доводиться брати з різних джерел. Ще важче нею оперувати. Невпевнено почуваються бізнесмени, які працюють “по-білому” й через те, що існує неоднорідне оподаткування. За словами Оксани, чимало підприємців працюють нелегально або напівлегально. Негативний вплив на торгівлю має й низька купівельна спроможність наших земляків.
Олена Булойчик із Миргорода в бізнесі з 2000 року. Нині ж разом з Інною Ковальською до уваги присутніх на семінарі-практикумі вони представили новий проект “Створення центру гончарного мистецтва”. Центр працюватиме на базі керамічного коледжу й має на меті сприяти розвитку молодіжного підприємництва. Тут будуть налагоджені система проходження практики студентами, організація майстер-класів і проведення ярмарків, курси народних ремесел і художня школа, організована система збуту продукції. Вартість проекту складатиме близько 400 тисяч гривень, з яких 30% – власні кошти, 70% – фінансування проекту ПРОМІС. Загалом у Центрі, за словами підприємців, планується працевлаштувати близько 10 осіб.
Не менш цікавим був ще один проект – “Академія бізнесу”, представлений Інною Ковальською та Оленою Булойчик. Мета проекту – створення “Школи бізнесу для молоді” і “Школи бізнесу для жінок”, що передбачає надання допомоги в написанні бізнес-проектів молоддю та жінками. А ще – організація “Клубу підприємців” для реалізації спільних бізнес-ідей та надання комплексних послуг для підприємців: рекрутингових, консалтингових, бухгалтерських, юридичних. У кінцевому підсумку передбачається реалізація 7 нових бізнес-ідей і створення близько 10 нових підприємств.

Трикутник успішності: влада, громада, бізнес

– Наш проект загалом спрямований на невеликі міста, де проживає до 40 тисяч населення, – наголосила координатор проекту Ніна Кузьменко. – Підприємництво – це процес творчий, і займатися ним може кожен. Але не кожен може розібратися в умовах ведення бізнесу, які створює держава, в питаннях застосовування регуляторних актів, податкового законодавства. Водночас підприємництво розвивається там, де для цього створено комфортні умови. У цьому зв’язку неабияке значення мають співпраця і взаєморозуміння між владою і бізнесом та місцевою громадою. У Миргороді така співпраця є.
Варто додати, що майже місяць тому аналогічний миргородському семінар-практикум, а точніше – пілотний проект із мотивації жінок для втілення бізнес-ідей в умовах невеликих міст, стартував у Хоролі. Тож не випадково на миргородському заході хорольська “команда”, так би мовити, по свіжій пам’яті, була наймасовішою і молодіжною.
– Ми приїхали до Миргорода, оскільки це місто є лідером за впровадженням сучасних технологій у різних сферах життєдіяльності, розвитку соціальної сфери, обслуговуванні населення. Тож ми хочемо залучити нашу молодь до участі в громадській діяльності з тим, щоб вона була активною в житті, щоб розвивалося наше місто. Саме для використання колосального досвіду підготовки проектів розвитку громад і залучення коштів для цього, накопиченого громадою Миргорода, ми приїхали на цей семінар, – зазначив керівник хорольської делегації, міський голова Хорола Сергій Волошин. – Слід констатувати той факт, що 70 відсотків бюджету міста – це податки від підприємницької діяльності. Бізнес тримається на плаву, але про розвиток мова не йде, оскільки немає стабільності й у Хоролі, й у державі.
– Уся структура Миргорода пов’язана з курортною сферою. Це бренд номер один у нашій співпраці з бізнесом, хоча ми намагаємося розвивати й інші напрямки. Значні зусилля спрямовуємо на розвиток туристичних маршрутів, і тут з питань організації змістовного відпочинку гостей курорту своє слово мають сказати підприємці, – вважає перший заступник міського голови Миргорода Сергій Швайка.
Про стратегічне планування як механізм ефективного економічного розвитку регіону та можливості посилення конкурентоспроможності малого й середнього підприємництва у Миргороді та про досвід залучення інвестицій, а також про методи залучення підприємців до пайової участі у розвитку інфраструктури міста учасників семінару-практикуму інформували відповідні фахівці міської ради.
Зазначалося, що згідно з планом стратегічного розвитку Миргородського субрегіону до 2028 року, підготовленим за участю проекту ПРОМІС, Федерації канадських муніципалітетів “Партнерство для розвитку міст”, визначено 4 основних напрямки розвитку, першим із яких є розвиток бізнесу та “зеленої” економіки. А ще – розвиток лікувально-бальнеологічної та рекреаційно-туристичної сфери, формування екобезпечного соціального клімату та покращення системи управління й активізації громад. По кожному із зазначених напрямків розроблено план дій, що включає розвиток малого й середнього підприємництва, екологічно-дружньої аграрної сфери, екологічно-чистого транспорту й таке інше. Фінансування на потреби розвитку субрегіону здійснюється з різних джерел: місцевих, регіональних і Державного фондів підтримки підприємництва, міжнародних інституцій (у тому числі проекту ПРОМІС), приватного партнерства…
Йшлося також про проблему недовіри бізнесу до влади. У цьому плані в Миргороді намагаються змінити ситуацію з тим, щоб бізнес вбачав у владі партнера. Зокрема бажаючим тут допомагають у підготовці бізнес-проектів, залученні коштів на їх реалізацію. Особлива увага при цьому звертається на інклюзивні проекти, де є незахищені, неконкурентоспроможні на ринку праці верстви населення, які потребують працевлаштування.
Варто додати, що станом на 1 жовтня цього року в Миргороді зареєстровано 1916 фізичних осіб – підприємців, з них майже 45% – жінки. Скажімо, з 14 новостворених у 2017 році підприємств у 10-ти керівниками є жінки.

Співпраця через конструктивний діалог

Впровадження новітніх технологій практично в усіх сферах життєдіяльності – соціальній, комунальній, господарській – це те, що вигідно вирізняє Миргород серед інших міст і районних центрів не лише нашої області, а й України загалом. Із 2010 року це місто є членом Асоціації “Енергоефективні міста України”. Миргород співпрацює з багатьма європейськими й світовими проектами та фондами. Якщо питання обліку енергоносіїв через встановлення лічильників в області набуло особливої актуальності лише протягом останніх 2–3 років, то в Миргороді, за словами начальника відділу муніципальних ініціатив, інвестицій та енергоменеджменту Тетяни Усик, уже з 2013-го по 2015 рік їх було встановлено на 50% від потреби. Нині місто стовідсотково забезпечене обліковими пристроями. Таким чином вдалося зменшити споживання питної води – на 33%, природного газу – на 23%, теплової енергії – на 16%.
З 2012 року Миргород залучив інвестиції з різних джерел: з області, держави, міжнародних проектів і фондів на загальну суму понад 130 мільйонів гривень. Тут модернізують школи й дитсадки, контролюють викиди вуглецю в атмосферу, першим в області місто впровадило роздільний збір вторинної сировини, й загалом Миргород багато в чому є першим.
Не оминули на семінарі й питання співпраці з приватним бізнесом. Адже в Миргороді підприємці вкладають у благоустрій міста сотні тисяч гривень. Водночас наголошувалося на індивідуальному підході до кожного інвестора. При цьому співпраця з підприємцями має відбуватися через діалог і добровільно.
Можливо, саме в цьому і є секрет успіху всесвітньо відомого курорту, запозичити досвід якого намагається не одне місто області й України.
* * *
– Оскільки головною умовою для фінансової допомоги визначено соціальну значимість проектів, розвиток виробництва, створення нових робочих місць, збільшення надходжень від податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, учасники заходу належним чином оцінили результативність реалізації в Миргороді проектів розвитку місцевої громади, в тому числі програми підтримки підприємництва, яка працює відповідно до Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, – підсумувала генеральний директор Регіонального фонду підтримки підприємництва в області, радник голови Українського фонду підтримки підприємництва, координатор проекту Федерації канадських муніципалітетів ПРОМІС “Партнерство для розвитку міст” Ніна Кузьменко. – Адже поки що, на жаль, на регіональному рівні виникає чимало проблем у питаннях втілення державної політики щодо розвитку малого підприємництва.
Відтак актуальною є необхідність запропонувати механізм взаємодії в частині надання фінансово-кредитної підтримки підприємницької діяльності на місцях, залучення фінансового ресурсу міст і громад (місцевих бюджетів) та комплексної підтримки об’єднаних територіальних громад з правових, організаційних та фінансових умов з метою активізації розвитку підприємницької діяльності, проведення спільних пілотних проектів розвитку підприємницького середовища та ознайомлення з успішним досвідом і практиками.

Людмила Даценко.

Малий бізнес – це шанс для розвитку невеликих міст,

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий