“Меди Полтавщини” – перший в Україні бджолярський кластер

Доки в Канаді із нетерпінням чекають “десанту” українських бджіл карпатської породи для відновлення місцевої популяції медоносних комах, які опинилися на межі зникнення, в Україні триває масове їх знищення в період обробки полів хімікатами. Та й продати мед власного виробництва вітчизняному пасічникові за вигідною для нього ціною майже неможливо, існують складнощі із сертифікацією продукції. Для вирішення цих та інших актуальних проблем вітчизняної галузі бджільництва, врегулювання вітчизняного ринку медової продукції й виведення його на якісно новий рівень створено перший медовий кластер – “Місцева промислова виробнича система “Меди Межиріччя”.
Ініціатором нової форми організації бізнесу на основі бджільництва (отримання й реалізації медової продукції) став засновник ПСП “Дружба” (Семенівський район) Сергій Семигреєнко. Меморандум про створення кластеру “Меди Межиріччя” був підписаний між представниками влади, бізнесу й науки під час першої тематичної міжнародної конференції, що відбулася у Семенівці. На думку заступника міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, яка теж взяла участь у роботі конференції, створення першого в Україні кластеру в галузі бджільництва – це конкретний приклад ефективного запровадження регіональних програм підтримки місцевого виробника. Подібна форма кооперування дасть змогу пасічникам, у тім числі й одноосібникам, за допомогою наукових розробок підвищувати якість своєї солодкої продукції й виходити з нею на зовнішній ринок.
– Меморандум передбачає певну фінансову відповідальність, тому що бджолярі нині потребують підтримки. Через обласну спілку пасічників зможемо створити окрему програму, яка дасть можливість поліпшити технічну базу й сприяти розвитку орієнтованої на експорт медової галузі на Полтавщині, – зазначив голова облдержадміністрації Валерій Головко після підписання меморандуму про створення у Полтавській області агропромислового бджільницького кластеру “Меди Межиріччя”.
Учасники конференції й представники сторін, які підписали меморандум про створення “Медів Межиріччя”, переконані, що кластеризація – це форма кооперації, вигідна не лише для таких потужних виробників медової продукції, як ПСП “Дружба” із промисловою пасікою в кілька тисяч бджолосімей, а й для дрібних виробників медової продукції.
– На Полтавщині пасічників багато, ми всі розрізнені, а кластер – реальна можливість об’єднатися для вирішення нагальних проблем. А вони в усіх бджолярів – спільні, у тім числі гострий дефіцит кормової бази через те, що різнотрав’я зараз майже немає, агрохолдинги засівають поля переважно ріпаком і соняшником. Між періодами їх цвітіння бджолам фактично нічим харчуватися. А в ПСП “Дружба” – потужна кормова база, й туди запрошують бджолярів із їхніми пасіками. До того ж господарство готове надавати юридичну допомогу, зокрема у випадках труєння бджіл під час обробітку полів хімікатами без попередження пасічників, – зазначила директор Державного навчального закладу “Гадяцьке аграрне училище”, голова Спілки пасічників Полтавщини Наталія Сенчук.
За словами засновника ПСП “Дружба” Сергія Семигреєнка, на те, щоб кластер запрацював на повну потужність, знадобиться від 6 місяців до 5 років. Він об’єднає 10 районів Полтавської області, його члени працюватимуть на те, щоб повернути нашому регіонові статус корисної для здоров’я території із продуктивним екологічно чистим агробізнесом.

Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий