Мережа освітніх закладів поповниться новими інклюзивними центрами

Десять років тому Полтавщина однією з перших областей нашої держави взяла участь в експерименті та відкрила на своїх теренах два інклюзивно-ресурсних центри. Зараз в області діють 12 таких центрів. А за якістю надання інклюзивних послуг Полтавська область посіла третє місце.
До кінця року в нас має з’явитися ще 32 інклюзивно-ресурсних центри. Субвенцію на це у розмірі 3 мільйонів гривень область вже отримала. Про перспективи і проблеми інклюзивної освіти у нашому регіоні нещодавно говорили на засіданні координаційної ради з підтримки та розвитку об’єднаних громад Полтавської області.

Інклюзивна освіта: потреба сьогодення чи інвестиція у майбутнє дітей?

Великим проривом у цій царині стало те, що протягом останніх трьох років ми активно залучаємо все більше дітей до інклюзивної форми навчання, говорить директор департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Олена Харченко. Зараз інклюзивно-ресурсні центри стали обов’язковими, незалежно від того, є в громаді діти з особливими освітніми потребами чи таких немає. За новими освітніми нормами, один такий центр для маленьких полтавців, які проживають на території громади з кількістю дитячого населення не більше 7 тисяч для регіонів і 12 тисяч – для міст. Спектр послуг інклюзивно-ресурсних центрів потрібен усім дітям. Концепція нової української школи передбачає перш за все доступність освіти та якісні освітні послуги.
Про переваги інклюзивної освіти у порівнянні з колишніми психолого-медико-педагогічними консультаціями зазначає і головний спеціаліст департаменту освіти і науки ОДА Ірина Вовк. Серед них – забезпечення навчального процесу за місцем проживання дитини без відриву від сім’ї. Також до освітнього процесу залучаються батьки. До кожного маленького відвідувача такого центру – індивідуальний підхід з орієнтацією на здібності та інтереси.
У кожному такому центрі залучатимуться до роботи вісім вузькопрофільних фахівців. Перелік послуг інклюзивних центрів досить широкий – надання якісної освіти особливим дітям, оцінка розвитку, створення освітнього маршруту для малюків, надання повного спектру психолого-педагогічних та корекційних послуг, підготовка дитини до повноцінного життя у суспільстві. Світовий досвід переконливо показує, що дитина, яка на ранньому етапі свого розвитку скористалася таким центром, практично не має проблем у подальшому шкільному житті. Також Полтавщина нещодавно приєдналася до національного проекту «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації», який здійснюється благодійним фондом Петра Порошенка.
Попри значну допомогу в організації інклюзивних центрів з Державного бюджету, створити такі заклади у кожному невеликому населеному пункті неможливо. Тож варто придбати для потреб області пересувні інклюзивно-ресурсні кабінети. Керівникам ОТГ уже запропонували розглянути можливість у наступному році придбати при співфінансуванні 50/50 п’ять таких кабінетів. Для початку – у ті громади, де найбільша кількість дітей з особливими освітніми потребами. Пропозиція зацікавила учасників засідання, і вони відразу висунули свою зустрічну пропозицію – використовувати інклюзивні кабінети не лише для потреб освітян, а й для терцентрів, на зразок соціального таксі. Кошторис – понад п’ять мільйонів гривень. Цих коштів має вистачити, щоб придбати п’ять автобусів для кабінетів. У чималу суму обійдеться і вартість обладнання для кожного з них.

«Гра» за новими правилами

Окрім позитивних новин освітньої галузі, є й не надто приємні. Поки Полтавщина є аутсайдером у використанні коштів освітньої субвенції. Заступник голови ОДА Олег Пругло розповів, що освітні заклади області не використали майже дев’ять мільйонів гривень субвенції. Оскільки ці кошти потрібно повертати у Держбюджет, то в полтавців залишилося менш як місяць, щоб їх реалізувати. Зараз майже 36 тисяч дітей в області потребують інклюзивної освіти. Фактично її отримує не більше 10 тисяч дітей. Навіть якщо врахувати те, що частина дітей може займатися лише у спеціальних інтернатних закладах, то інклюзивно-ресурсних центрів все ж не вистачає для потреб маленьких полтавців.
Кадровий «голод» – одна з головних причин, чому деякі ОТГ області не використали ні копійки освітньої субвенції. Зараз є два шляхи залишити кошти на місцях – детальніше проаналізувати залишки і спрямувати їх на капітальні видатки освітніх закладів чи отримати дозвіл залишити гроші у місцевому бюджеті.
Ділилися керівники громад й іншими негараздами. Приміром, голова Щербанівської ОТГ Ігор Процик зазначає, що нині гостро постало питання харчування у школах. Якщо для молодших школярів воно є більш повноцінним, то для учнів старших класів пропонується так звана «буфетна продукція». На його думку, діти повинні харчуватися їжею, яка корисна для здоров’я. Це в першу чергу гарячі страви. Зараз в ОТГ шукають можливість організувати дітям повноцінне харчування, за прикладом Пирятина.
На засіданні приділили увагу і підготовці кадрів для інклюзивних центрів. Нині на теренах Полтавщини цією роботою займається Полтавський інститут післядипломної освіти імені М. Остроградського, який готовий надати необхідні консультації педагогам.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”