"Ми йшли до тебе, Перемого!"

«Ми йшли до тебе, Перемого!»

У день 75-ї річниці визволення України від фашистських загарбників, 28 жовтня, сотні полтавців прийшли до меморіалу Солдатської слави. Колона рушила, коли зазвучав запис сповненої материнської туги за загиблим сином-солдатом пісні «Степом, степом…» у виконанні незабутньої Раїси Кириченко.

Біля меморіалу зібранню нагадали, що в роки Другої світової війни саме на території української землі визначалася подальша доля людства, тут відбулися одні з найбільш масштабних і кровопролитних битв із ворогом. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять героїв, які боронили й визволяли землю від чужинців, а також усіх, чиє життя забрала війна, хто наближав розгром нацистів самовідданою працею у тилу, пережив жахи окупації та пекло концтаборів, піднімав у повоєнні роки країну з руїн.
Першими квіти до Вічного вогню поклали голови ветеранських організацій, представники обласної і міської влади, духовенство.
* * *
На відкриття документальної виставки «Ми йшли до тебе, Перемого!», присвяченої 75-ій річниці визволення України від нацистських загарбників, до Державного архіву Полтавської області запросили студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – молодь, якій у майбутньому випаде знайомити школярів із сторінками української історії. Загалом у експозиції представили 57 фото- та текстових документів.
– Протягом усього часу незалежності України ми намагаємося відійти від радянських стереотипів висвітлення Другої світової війни. Хочемо показати мужність, героїзм бійців і водночас – трагізм тих подій, адже після визволення від одних загарбників, німецько-фашистських, територія України потрапила в ще більші «лещата» терору з боку кремлівської верхівки. Усе це зафіксовано в документах. Ці документи не тенденційні, а правдиві, часом дивом вцілілі й збережені до наших днів, – наголосила на відкритті виставки директор Державного архіву Полтавської області Валентина Гудим.
Вона нагадала про жахливі солдатські втрати під час форсування Дніпра, про ідеологічну забаганку будь-якою ціною визволити Київ саме до червоного дня календаря – 7 листопада 1943 року…
Представлена до уваги студентської молоді виставка складається з двох розділів. Перший висвітлює військові події, що розгорталися у вересні 1943-го – жовтні 1944 року: звільнення сіл і міст Полтавщини, схеми форсування Дніпра, плакати та листівки, накази про мобілізацію і т. д. Документи другого розділу свідчать про високу жертовність наших краян, які самовіддано працювали задля перемоги в тилу – на стратегічних підприємствах, будівництві оборонних споруд; свідомо віддавали свої заощадження на користь армії.
Докладно про експозицію першим відвідувачам розповів заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. Він зауважив, що величезна кількість документів воєнного періоду зберігається в Росії, переважна їх більшість досі засекречена, тож недоступна не тільки широкому загалу, а й фахівцям-дослідникам. Наразі наші архівісти оперують такими джерелами, як документи партійних, інших радянських органів, спогади учасників і свідків тих подій.
Окремо на виставці йдеться про наших земляків – діячів партизанського і національно-визвольного рухів, про остарбайтерів, військовополонених…
– Маємо пам’ятати про людей, які постраждали від обох режимів: і фашистського, і радянського. У нас є велика кількість справ, заведених радянськими спецслужбами на колишніх остарбайтерів, 40 тисяч справ на осіб, які були в нацистському полоні. Після того, як їх нібито визволили радянські частини, вони мусили проходити «фільтрацію» і багато років жили з «тавром» зрадника чи неблагонадійної особи… Колишніх військовополонених карали ув’язненням на термін, як правило, понад 10 років, – розповів Тарас Пустовіт.
Мовою документів архівісти доводять, що об’єктивне оцінювання подій тієї трагічної доби не може ґрунтуватися на усталених за радянських часів гаслах про «переможну ходу», а вимагає чесно розвінчувати криваві злочини Кремля проти нашого й інших народів, проти простих солдатів-героїв.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий