Міфи і факти про підземні ходи та замок Яреми Вишневецького в Лубнах

Можливо, такий вигляд мав замок Вишневецьких у Лубнах.

Міфи і факти про підземні ходи та замок Яреми Вишневецького в Лубнах

На початку минулого століття міська управа Лубен виділила кошти і запросила спеціаліста – археолога Гната Стеллецького для пошуків скарбів князя Яреми Вишневецького, які проводились на території Замкової гори. Розкопки велись на місці таємного підземного ходу, що вів до Сули. Було знайдено шаблі, персні, люльки для куріння, інші артефакти. Але революційна колотнеча, визвольні змагання, більшовицька окупація не дозволили ефективно працювати, і в 1923 році роботи припинились. З того часу пройшло ціле століття, але нічого в цьому напрямку так і не проводилося. І ось нарешті минулий рік став доленосним початком пошуків відновлення славного історичного минулого. Автор цих рядків минулоріч увійшов до рейтингового списку десяти переможців пропозицій (ідей) щодо проектів місцевого розвитку стратегії Лубенської територіальної громади на 2024–2027 роки – «Історична спадщина тисячолітнього міста Лубни». Суть проекту – відшукати підземні галереї, ціле підземне місто під Володимирським майданом (колишня Базарна площа), гіпотезу про існування якого висунув наприкінці XIX століття історик К. Бочкарьов. Є домовленість з ТОВ “Георадари Київ” на проведення неруйнівним методом досліджень з виявленням порожнин в товщі землі на глибині до 7 метрів. Потрібні кошти. У період воєнного стану можливо розраховувати лише на бізнес та благодійну допомогу.
Працюючи в житлово-комунальному господарстві Лубен, неодноразово бачив провали та просідання грунту. Нещодавно виявлено такі нові місця по вулицях Шевченка, Халявицького, Карпилівка, Франка, Посульський узвіз, Верхній Вал, Центральний парк культури і відпочинку, Лиса гора, Замкова гора.
До святкування 1035-річчя міста, при активній допомозі співробітників Лубенського краєзнавчого музею, було виконано роботи по нанесенню на карту плану-схеми з помітками 28 точок ймовірного проходження підземних ходів з прив’язкою до місцевості, фотофіксацією тощо. Матеріали передано до музею для користування та зберігання, де кожен бажаючий може ознайомитися з ними.
Від замку Вишневецьких в 1648 році залишилося згарище та руїни, наступні століття наклали печать забуття. Хіба що перекази й легенди, доповнені вигадками та здогадками, збереглися. На моє тверде переконання, досліджувати підземні ходи окремо, не дослідивши замок Вишневецьких, точніше, його руїн, неможливо.
На підставі вивчення деяких історичних матеріалів та гіпотез, огляду місцевості можна скласти певну уяву про палац на Замковій горі. Можливо, географічно він розташовувався на великому пагорбі, який височіє на понад 70 метрів над місцевістю. Це узгір’я в плані має «П»-подібну форму сторін, круті схили, підніжжя двох суміжних сторін – луги і сінокоси, з іншої сторони – річка Сула. Все це складає елементи природничо-оборонного характеру. Четверта сторона прилягає до старого городища Лубен, а далі – ліс.
* * *
Про рід Вишневецьких розпочнемо з XVІ століття з Михайла Олександровича, коли він був старостою Черкаським і Канівським. Він був добрим господарем, тож землі активно розвивалися. Його наступник на старостві – старший син Олександр – продовжує справи батька: на Задніпровщині починає закладати замки, будувати церкви, впорядковувати міста, села. В 1591 році Олександр Вишневецький одержав від короля дозвіл на будівництво «над рекою Сулою лежачим» замку, який було закладено дерев’яним в Лубнах. У тому ж 1591 році місто отримало Магдебурзьке право, за яким воно звільнилось від управління і суду феодалів, а також гарантувались права ремісників і купців. Родючі посульські чорноземи сприяли залюдненню їх селянами, ремісниками, купцями. Новоприбулі звільнялись від панщини на двадцять років.
Після смерті в 1594 році Олександра володіння отримав його брат Михайло Вишневецький, який в 1605 році одружується з Раїною Могилянкою, і в 1612 році в місті Вишневець народився їхній син Ярема. Раїна робила доброчинні справи. На місці старого заснувала новий Мгарський монастир, для чого дала дозвіл розібрати дерев’яний замок і використати матеріали на потреби нового будівництва. На місці старого будується новий кам’яний замок, добре укріплений, прямокутної форми, витягнутий зі сходу на захід.
У 2023 році з допомогою мешканців міста установлено ймовірне місце розташування замку Вишневецьких на Замковій горі. Це можливо підтвердити з допомогою методу ТОВ «Георадари Київ» та проведення археологічних розкопок.
Раїна в 1617 році стала вдовою з двома малолітніми дітьми. Після домашнього навчання Ярема продовжував його в Європі, а в 1634 році повертається в Україну, уже ревним католиком всупереч православній вірі предків.
* * *
З 1639 року Ярема проживав у Лубнах. В наступні п’ять років оновлює оборонні споруди замку, приводить їх у відповідність з вимогами тогочасної фортифікаційної, скажемо так, технології. З трьох сторін було зведено захисні земляні вали, вирито рови, до вежі проходив перекидний дерев’яний міст, вхід закривався великою металевою брамою. В’їзд до замку був з півночі, з боку Переяславського тракту. Де це місце, встановити не вдалось. Дорога була із дерев’яних колод, а може, із пологого каміння невеликого розміру, як і фрагмент старовинної дороги, виявленої випадково на глибині до 1 метра при виконанні будівельних робіт в наші дні в районі колишнього парку. Такий камінь, можливо, і раніше, видобували із кар’єру селища Висачки, що за 30 кілометрів від Лубен, возили кіньми і волами.
Від замку до Сули терасами спускався сад. Його прикрашали фонтани, статуї, гроти. Недалеко був розкішний парк і фруктові сади з виноградниками та плантаціями лікарських рослин. В передмісті проживали селяни, ремісники. Стародавні назви вулиць (Кузні, Олійниці) збереглись до наших днів і свідчать про поширені тут колись ремесла. При загрозі нападу люди ховались за стінами замку.
Щодо палацу, то можна висловити загальне уявлення про матеріали, які використовувались при оздобленні інтер’єрів, зокрема оксамит, багато гаптований сріблом та золотом, атлас, вишитий квітами, кармазинові шпалери. Збереглися перекази, що особливо вражала тронна зала з куполом, на якому було зображено небесне склепіння із сузір’ями. Всього налічувалось 300 кімнат. Частина залів мала певне призначення: для колекцій, головний зал, «Китайські кімнати»…
Фасад – ліплення: знамена, емблеми, герби, розписані золотом та пурпуром. Палац, ймовірно, мав великі тераси з півночі з видом на під’їзд, з півдня на річку Сула, Верхній Вал, Лису гору. Замок був монументальною спорудою, одним із кращих тогочасних архітектурних ансамблів України XVII століття.
* * *
У 1648 році повсталі козаки під командуванням полковника Максима Кривоноса взяли в облогу замок польського магната, жорстокого гонителя православної віри Яреми Вишневецького. Князь з невеликим загоном, покинувши всі свої багатства, втік до міста Обруч на Волині. Таємний хід до Сули із підземної ратуші замку було виявлено повстанцями, вихід закрито та підпалено. Палац було зруйновано до самих фундаментів, але скарбів повстанці так і не знайшли. Згідно з легендою, князь залишив свої скарби в підземних схованках міста Лубни. В 1651 році, після битви під Берестечком, переможець, 39-літній Ярема Вишневецький, раптово помер, не відкривши таємниці свого скарбу й архіву.
Родовий палац Вишневецьких в місті Вишневець теж не витримав випробувань часу. В 1944 році після великої пожежі сильно постраждав. Палац у 1960-ті рішенням уряду відбудовано і після перепланування пристосовано для адміністративних потреб міста.
На завершення хочеться побажати нашим сучасникам і нащадкам розшукати скарби й архів Яреми Вишневецького та підземне місто під Лубнами. Такі знахідки коштовні не лише у матеріальному вимірі. Це – наша історія. І чим менше буде в ній «білих плям», тим впевненіше ми зможемо формувати сьогодення і визначати плани розвитку.

Борис КАЛИНА
Краєзнавець

Поділися:

Добавить комментарий