Електрогазозварник ремонтно-механічного цеху “Полтававодоканалу” Михайло Яловега пішов на службу в АТО 4 роки тому. Воював на Луганщині та Донеччині.
На підприємство Михайло влаштувався у 2014-му. Того ж року пішов на війну рядовим бійцем. Після навчання його направили у 93-тю бригаду в Білокуракине Луганської області. Прослужив там 2 місяці. Потім – на Донеччині, пройшов Новобахмутівку, Новоселівку, Піски та Водяне.
Найгарячіше було в Пісках, зазначає Михайло Яловега:
– Це ж був початок війни, обстріли тривали цілодобово. Жили ми у підвалах. Усі будинки, церква, усе там було розбите.
Чоловік пригадує випадок, який запам’ятався йому на все життя:
– З нашої бойової машини вороги збили “гусеницю”. Під обстрілами доводилося виходити і лагодити її. Моторошно було, але з часом людина звикає до всього.
Боєць розповів, що під час служби на Луганщині здружився з трьома чоловіками. Потім вони відправилися добровольцями в Іловайськ.
– І жоден з них не повернувся… Хороші були хлопці. Їх в Іловайськ з першого батальйону поїхало сто п’ятнадцять. А повернулося близько двадцяти…
Пригадує Михайло і таку житейську історію:
– “Скинулися” ми з товаришами на DVD-програвач. Приїхали, поклали його у наметі. Вийшли на перекур, повертаємося – назустріч біжить песик Боня, в зубах тримає потрощений пульт від програвача. Ми його ледь спіймали і відібрали пульт. Зайшли у палатку – а там і шнур від антени прогризений…
До Полтави й на рідне підприємство Михайло повернувся у березні 2015-го. Вдома його чекали батько і наречена.
– Як тільки демобілізувався, одразу й одружилися. Дружина, до речі, теж працює зі мною в цеху.
Михайло Яловега зізнається: після війни повернувся додому іншим:
– Змінився кардинально. До АТО був дещо легковажним. Армія дисциплінувала мене, навчила відповідальності та стриманості.
Прес-служба “Полтававодоканалу”