Микола  Чудотворець

Микола Чудотворець

Пам’ять святителя Миколая, архієпископа Мир Лiкiйських Православна Церква вшановує 19 грудня. В Україні це один із найшанованіших і найулюбленіших святих. Особливо на свято чекають діти, бо ж вірять, що слухняних малят Чудотворець винагороджує подарунками.
Подвижника вважають заступником усіх бідних, знедолених, несправедливо ображених, покровителем подорожуючих. Багато храмів на нашій землі присвячено святителю Миколаю. Ікони Чудотворця є в домі кожної віруючої родини.

Майбутній святитель з’явився на світ у місті Патарі римської провінції Лікія (нині руїни міста знаходяться на території Туреччини). Був єдиним сином благочестивих батьків, які довго вимолювали його народження в Господа й дали обітницю присвятити нащадка на службу Церкві. Уже в дитячі роки Миколай чудово знав Божественне Писання, дні проводив у храмі, а ночами палко молився. З особливою радістю за хлопцем спостерігав його дядько, єпископ Патарський Миколай. Згодом саме він висвятив молодого племінника на священика, призначив своїм помічником і доручив виголошувати християнські повчання пастві.
Віряни відразу відчули особливий дар Миколая, полюбили його за доброту й незвичайну для молодих літ мудрість. Подвижник роздавав жебракам своє майно, піклувався про хворих. Прикметно, що всі благодіяння він звершував таємно, цураючись слави й не чекаючи вдячності.
Виклопотавши благословення на подорож у Святу Землю, Миколай вирушив у дорогу морем. Коли корабель потрапив у страшенну бурю, утихомирив стихію своєю молитвою. Повернув до життя моряка, який упав із щогли й розбився.
У Єрусалимі паломник вклонився святим місцям і вирішив віддалитися в пустелю. Але був зупинений Божественним голосом, котрий звелів повернутися в рідні краї. У Лікії Миколай вступив до братської обителі, що називалася Святим Сионом. Проте Господь знову сповістив: на нього чекає інший шлях. І дійсно, після упокоєння архієпископа Іоанна Миколай був обраний архієпископом Мир Лікійських. Цій події передувало чудесне видіння, в якому найстаршому єпископу був вказаний обранець Божий – святий Миколай.
Покликаний пасти Церкву Божу в архієрейському сані, святитель Миколай залишався тим же великим подвижником, виявляючи людям образ лагідності, тепла і любові до ближнього. Під час гоніння на християн при імператорі Діоклитіані (284– 305 рр.) його кинули до в’язниці, де владика підтримував і наставляв братів по вірі мужньо терпіти тортури. З початком правління святого рівноапостольного Костянтина архієпископа Миколая відпустили, й він повернувся до своєї пастви.
Досягнувши глибокої старості, Миколай Чудотворець мирно помер 19 грудня 342 (за іншими джерелами – 343-го чи 345-го ) року і був похований у соборній церкві міста Мири. У 1087 році його мощі перенесли до італійського міста Барі, де вони знаходяться й донині.
Як наші пращури в давні часи, так і віруючі українці в сучасному світі пам’ятають, що найбільший вияв шани до святого Миколи – це допомога стражденним ближнім: хворим, бідним, стареньким самотнім людям. Зроблені в ці грудневі дні добрі справи свідчать про щире дотримання Різдвяного посту й прагнення гідно підготуватися до свята Різдва Христового.
Діти на Миколая, за давньою традицією нашого народу, шукають вдома таємно принесених для них подарунків. При цьому пам’ятають, що гостинці потрібно заслужити зразковою поведінкою.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий