Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ: «Музей боротьби  за незалежність має стати могутнім  просвітницьким закладом»

Артур ОРЛЕНОВ. "Ми єсть народ. Становлення нації".

Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ: «Музей боротьби за незалежність має стати могутнім просвітницьким закладом»

Очільник Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта», депутат обласної ради, голова комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ висловив позицію щодо потреби створення Музею боротьби за незалежність у ХХ–ХХІ століттях.

Як відомо, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький публічно запропонував створити у Полтаві обласний музей радянської окупації, розмістити його на території Поля Полтавської битви. З цією метою Олександр Біленький створив робочу групу, яка має стати майданчиком для обговорення ідеї. Згідно з розпорядженням голови облради до цієї робочої групи увійшли Микола Кульчинський, інші депутати обласної ради, науковці полтавських вишів, історики, музейники, держслужбовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
«Музей радянської окупації – це робоча назва. Вона для дискусії, оскільки у назві значною мірою закладається й концепція. Ідея варта втілення у життя. Вона на часі. Війна вивітрила з голів сотень тисяч людей, а може, й мільйонів окупаційні російські стереотипи та міфи, у яких тісно переплелися самодержавні імперські та більшовицькі наративи про єдиний народ, третій Рим, Радянський Союз, «дружбу народів», спільну боротьбу українського пролетаріату разом з російським за перемогу комунізму… Музей може стати могутнім просвітницьким закладом, що формуватиме цілісний, без колоніальних деформацій, погляд громадян на нашу боротьбу за Незалежність, отже, й сприятиме будівництву фундаменту для єдності української нації», – наголосив Микола Кульчинський.
Тисячі і тисячі синів землі полтавської полягли у боротьбі з російськими комуністичними загарбниками в Армії УНР та повстанських загонах. Це було неймовірно жертовне покоління молоді, лицарів України, що сформувалося під впливом Шевченка та не менш жертовної праці української інтелігенції різних станів впродовж ХІХ – початку ХХ століть. Достоту, як і нині наші воїни – Герої, для яких Україна стала рідною матір’ю. Вони захищають відновлену державність, натхненні працею багатьох українських громадських організацій та політичних партій, у першу чергу Просвіти та Руху, діяльністю відроджених церков, Союзу українок і, знову ж таки, творчої інтелігенції та, безумовно, двома Майданами, акцентував лідер просвітян Полтавщини.
Микола Кульчинський підтримав ініціативу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті і так само запропонував назвати майбутню інституцію Музеєм визвольної боротьби українців у ХХ–ХХІ століттях.
«Якраз така назва і відображає у всій повноті наш і героїчний, і страдницький шлях до власної державності та відкриває можливості широкої співпраці з українською політичною еміграцією щодо перенесення експонатів визвольної боротьби на рідну землю. Має бути належно пошанована пам’ять полтавців, полеглих за волю України й у роки української революції та двох російсько-українських воєн 1918 – 1921-го, і в роки Другої світової війни у боротьбі з німецьким нацизмом у різних арміях світу та УПА. Гідне місце у музеї має бути відведене висвітленню життя та діяльності великого сина України Симона Петлюри та боротьбі українських дисидентів 1950–80-х років. І, безумовно ж, героям сучасної боротьби з російськими катами», – зазначив голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський. Він зазначив, що «до фінансування такого проекту дійде після нашої перемоги над московитами-рашистами, але ніщо зараз не заважає прийняти відповідні рішення».
Також Микола Кульчинський і Олег Пустовгар на засіданнях згаданої робочої групи висловилися за перенесення всіх пам’ятників московської перемоги у Полтавській битві 1709 року на поле Полтавської битви поруч із московським редутом. «Я б туди переніс і колону московської слави, а нашого горя і рабства. Всю як є, разом з орлом як символом третього Риму – Москви… Хай собі стоїть в редуті як символ ганьби поневолювачів, але нашого переможного духу над кривавою імперією. Та й туристів приваблюватиме й наочно демонструватиме, як жорстокість, захланність московська рано чи пізно опиняється на задвірках історії», – підсумував голова комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО Микола Кульчинський.

Полтавський офіс УІНП.

Добавить комментарий