У виставковій залі обласної організації Національної спілки художників України (полтавці її називають просто Художнім салоном) відкрилася персональна виставка відомого митця Григорія Волкова – «Молитва за мир». Вона, ця молитва, виписана на афіші, яка зустрічає гостей на порозі салону: «Боже, Творцю і Отче наш, збережи всі народи від гордині, егоїзму і міжнаціональної ворожнечі. Просимо миру між народами. Благаємо Тебе, Боже, Благий, за вдовиць, за сиріт, за калік і немічних. Благослови нашу Батьківщину Україну». І в цій молитві – квінтесенція того багатогранного посилу, що вписаний у сюжети представлених полотен художника.
Усі виставки митця, а вони відбуваються досить часто, неповторні, в них завжди – певний виклик, акцент на злободенній проблемі чи просто темі. Що цього разу? – запитую Григорія Петровича.
– Розумієте, теми війни, насильства мене постійно якось переслідують. Мій батько був в окупації, дід – у полоні, родичі – в партизанському загоні. А ще дивишся фільми, слухаєш пісні, того ж Висоцького, – і воно торкається душі, не відпускає. Деяким роботам, які тут побачите, уже 20 – 30 років, як ось, наприклад, «Снайпер». Але ж є й нові – «Плач матерів», «Котел», «Спалене дерево». Хочеться створити гостро соціальний проект, адже функція мистецтва – будити людей, наштовхувати на роздуми, зокрема й про те, як подолати детермінізм історії… Не вміємо ми жити в мирі, залишається молитися, – розповідає він.
– Художник має відповідальність перед тим талантом, яким його нагородив Господь, перед тим завданням, яке на кожного із митців покладено. Можна бачити тільки красу, і вона може бути основою творчості. Але не можна не помічати ту несправедливість, яка нас оточує, – так починає своє слово про автора виставки голова обласного осередку НСХУ Юрій Самойленко.
І говорить про те, що Григорій Волков давно заявив про себе як про митця небайдужого до гостросоціальних проблем і людських бід. Уже багато років він малює жебраків, обездолених, калік. І його «Молитва за мир» так само свідчить про бажання автора звернутися до болючої, актуальної теми. Художник знову показує нам, що є різний світ.
Цей різний світ автор відтворює у роботах за основними темами виставки: «Жебраки», «Військова», «Портрет», «Кохання», «Натюрморт».
Друзі й колеги говорили про особливу манеру художника, його талант колориста, психологічно глибокі сюжети, про його креативні акції, а методист Полтавського мистецького ліцею Інна Бондаренко прийшла подякувати Григорію Волкову за його невтомну працю педагога, адже він уже десятки літ навчає дітей основам творчості, і полтавці пам’ятають численні виставки його вихованців із дитячої студії імені Віктора Батурина, яка має визнання на міжнародному рівні.
Активність художника багатогранна. Ось і нещодавно він прийшов на «тарифний» мітинг-протест із власним красномовним плакатом. За те йому щиро дякували і колеги, і шанувальники його таланту.
Григорій Волков має чимало нових задумів, які, сподівається, зможе втілити у мирному світі.
Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”