Нещодавно музей історії ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» отримав від департаменту культури і туризму Полтавської обласної адміністрації та Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського підтвердження звання «Народний».
Музею це почесне звання було присвоєно в 1982 році. Відповідно до Закону України «Про музеї та музейну справу» музей, що не є юридичною особою, має підтверджувати це звання щоп’ять років.
Вагонобудівники, які хоча б раз побували в нашому музеї, напевно, скажуть, що підтвердження народності – у експонатах, інформації, що містять його експозиції, захопленості своєю справою його співробітників. Тут варто згадати й віддати належне цілеспрямованості, скрупульозності й наполегливості – рисам, які характеризують Лідію Микитівну Коваленко, яка була директором музею протягом 1975–2006 років. Вона зробила величезний особистий внесок у його розвиток, адже не просто збирала й систематизувала інформацію, записувала спогади свої й ветеранів заводу, знаходила нові експонати, а жила цією справою, могла годинами докладно й емоційно розповідати про експозиції, про людей, про різні періоди в історії підприємства. Ми часто зверталися до неї за консультацією щодо різних історичних фактів, подій, та й зараз, буває, зателефонуєш – і Лідія Микитівна згадає час, імена, прізвища, прочитає свого нового вірша. Народний музей заводу – це частина її життя. І, звісно, тішить душу те, що справу продовжують люди, які перейняли її досвід і завзяття.
Протягом 2006–2015 років музеєм керувала, а потім до виходу на заслужений відпочинок працювала провідним інженером Світлана Філіпп. Зараз музеєм опікується провідний інженер Ігор Ігнатьєв.
Існує певна процедура підтвердження звання. Згідно з чинним законодавством, профільна комісія надає свій висновок про підтвердження звання на підставі розгляду звіту про діяльність музею, науково-дослідну, культурно-освітню і фондову роботу протягом п’яти років.
Ігор Ігнатьєв розповів: «Музей історії ПАТ «КВБЗ» – структурний підрозділ, що виконує функції історико-просвітницького закладу та рекламно-інформаційного центру: здійснює збір, збереження та популяризацію свідчень про діяльність підприємства, а також про історію трудових традицій і технічних досягнень колективу. За активну участь у патріотичному вихованні молоді, комплектування фондів матеріалами про історію підприємства, наукове опрацювання колекцій та високий професіоналізм персоналу у 1982 році музею присвоєно звання «Народний». Протягом наступних років музей підтверджує це почесне звання.
У музеї діє постійна виставка книг, журналів про завод і місто. Є унікальні фотокопії газети «Вагонобудівник» 1930–1940 років. У виставковому залі зберігаються сувеніри, подарунки підприємству до ювілейних дат. Проводяться зустрічі з ветеранами, посвячення у молоді вагонобудівники та інші заходи. На будівлі музею встановлено меморіальну дошку І. М. Приходьку – Почесному громадянину міста, директору заводу в 1947– 1960 рр., який мешкав у будинку з 1947-го по 1965 роки. Загалом у музеї на сьогодні зібрано 4056 експонатів, із них 3014 – основного фонду. Головна мета нашої роботи – популяризація історії заводу, славних традицій крюківських вагонобудівників, їхнього творчого натхнення та високого професіоналізму. Для цього організовуємо екскурсії для заводчан, ветеранів, мешканців міста, учнів та студентів навчальних закладів, делегацій, які відвідують підприємство.
До 150-ї річниці від дня створення підприємства експозицію оновлено. Зокрема в рекламному залі виставлено для ознайомлення подарунки від партнерів та поважних гостей, які прибули на свято.
У холі музею розгорнуто невелику картинну галерею, що відображає сьогодення й історичну складову роботи підприємства та міста. Авторами робіт є як кременчуцькі художники Володимир Маньков, Ігор Яровий, Наталія Юзефович, так і їхні колеги з різних куточків України. Більшість картин передав до музею голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько.
Якщо говорити про дослідницьку та наукову роботу, то це ведення літописної книги підприємства в цілому та літопису кожного підрозділу зокрема, які щороку оновлюються. Крім цієї постійної й систематичної роботи, працівники музею брали участь у написанні книг серії «Живи, Пам’ять!» – «Вони захищали наше місто» та «Подвиг підпільників і партизанів – безсмертний», у підготовці публікацій про ополченців у місцевих засобах масової інформації. Також ми підготували фотоматеріали та описи до них, що використали науковці комунального закладу культури «Кременчуцький краєзнавчий музей», автори книг «Кременчук спортивний» та «Кременчуг. Любимый город». До речі, у музеї знаходиться екземпляр останньої з перелічених книг із дарчим написом «Історичному музею Крюківського вагонобудівного заводу від автора ідеї та проєкту створення книги історії Кременчука в період 1571– 1967 років. З повагою Приходько В. І. – Президент акціонерного товариства, Голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ». 04.01.2020».
Ці та безліч інших фактів із діяльності заводського музею стовідсотково підтверджують його звання, бо він насправді є народним. І до того ж не кожен міський чи навіть обласний музей може похвалитися такими обсягами зробленого.
Тетяна ЛІНЕНКО,
журналіст газети ПАТ «КВБЗ» «Вагонобудівник».