На часі – осіння ревізія бджолосімей

На часі – осіння ревізія бджолосімей

Період холодів і заметілей є доволі важким випробуванням для всього живого, й особливо – для бджіл. Якщо в зиму вони підуть ослабленими чи без достатньої кількості корму, то не доживуть до весни. Щоб цього не трапилося, необхідно провести жовтневу ревізію на пасіці.

Осінній огляд сімей слід робити наприкінці дня, дотримуючись підвищених заходів обережності, а при необхідності тривалого денного огляду краще скористатися спеціальним наметом. Звичайно, жовтневий огляд – це стрес для бджіл, та він вкрай необхідний, бо від цього залежить майбутнє кожної бджолосім’ї й усієї пасіки. Саме осінні помилки є головною причиною неблагополучної зимівлі. Серед найбільш розповсюджених – неякісний корм, неправильно сформоване гніздо, відсутність у вулику плідної матки, масове ураження комах вароатозом й іншими інфекціями. Саме осінні роботи є запорукою не тільки благополучної зимівлі, але й швидкого розвитку бджіл, їхньої продуктивності в наступному сезоні. Якщо весною у вулику мало підмору, немає вологості й цвілі, а тим більше – слідів проносу, значить, пасічник восени добре підготував своїх комах до зимових випробувань.
Іноді головний взяток різко припиняється, але підтримуючий медозбір ще є й закінчується поступово. Після завершення головного взятку, коли сім’я вже буде приносити за день менше 1 кг нектару, можна приступати до осінньої ревізії бджолиних сімей (друга половина вересня – початок жовтня). При різкому припиненні головного взятку не слід квапитися з оглядом через можливість виникнення бджолиного крадійства. Краще почекати, доки з’явиться підтримуючий взяток, і потім провести осінній огляд.
Осіння ревізія бджолиних сімей передбачає перевірку їхньої сили після медозбору, кількості меду й перги у вуликах, якості корму, наявності матки й розплоду, а також загального стану гнізда й придатності стільників для зимівлі.
Одночасно проводиться попереднє формування гнізда на зиму. Після головного взятку кількість бджіл різко зменшується, тому при першій нагоді необхідно оцінити стан сім’ї. Гніздо оглядають повністю для того, щоб особливо точно і якомога раніше визначити запаси меду у вулику. Кількість меду в рамці визначають із розрахунку, що в одному квадратному дециметрі стільника в середньому 350–400 г меду. Недостачу меду поповнюють із додаткових медових запасів. Можна підгодувати бджіл цукровим сиропом, але це – лише в крайньому випадку.
Доки ще тепло, бджолам треба віддати маломедні стільники, помістивши їх у гнізді за діафрагму (заставну дошку). Іноді бджоли не хочуть забирати мед із розміщених там стільників. Тоді можна організувати для них «штучну крадіжку», зігравши на інстинктові комах: за межами пасіки (чим далі, тим краще) поміщають порожній вулик і ставлять у нього маломедні рамки або ті, що необхідно вибракувати. Ця ситуація може спровокувати крадіжку меду на основній пасіці, тому льотки треба прикрити так, щоб у них могла потрапити за один раз тільки одна бджола. Комахи почнуть «красти» мед на відставленому вулику й таким чином поповнять свої медові запаси на зиму. Але такий спосіб годиться лише для крайнього випадку, бо це може призвести до масової крадіжки на основній пасіці, а також до загибелі бджіл.
Продовжуємо осінню ревізію на пасіці… Наявність яєць і личинок свідчить про те, що в сім’ї є матка, а великий розплід – про те, що матка здорова і в природі ще є підтримуючий медозбір.
Інколи при огляді пасічник виявляє один або декілька прогризених ройових маточників. Якщо сім’я не роїлася, то це свідчить про те, що бджоли замінили матку. Якщо ж маточники свищеві, значить, матка загинула з вини бджоляра (при відкачці меду, під час перевезення вулика тощо).
Після головного медозбору настає момент, коли бджоли починають виганяти з вуликів трутнів. Це відбувається у всіх вуликах, і не помітити цього неможливо. Якщо ж у якомусь вулику трутнів не виганяють, варто звернути на цю бджолосім’ю особливу увагу. У ній може виявитися велике скупчення трутнів у центрі гнізда. Яєць і розплоду там може не бути, і причина цього – зміна матки або її недавнє парування з трутнями. У таку сім’ю поміщають контрольний стільник із молодими личинками, взятий
з іншої сім’ї. При відсутності матки бджоли закладуть на контрольній рамці свищеві маточники. У цьому випадку їх зривають, а сім’ю виправляють, приєднавши до неї нуклеус із молодою плідною маткою або поєднавши її з іншою сім’єю.
У кожній бджолосім’ї після завершення основного медозбору повинно бути не менше, ніж 4–5 рамок із розплодом. Під час огляду гнізда скорочують, бо вони стають для бджолосімей надміру великими, й комахи витрачають надто багато енергії на підтримання у вулику необхідної температури. Та й нектар, що його приноситимуть бджоли під час підтримуючого медозбору, не буде розпорошуватися по маломедних стільниках. Другі корпуси й надставки слід зняти й видалити з гнізд зайві рамки, не зайняті бджолами.
У багатокорпусних вуликах сім’ї залишають у двох корпусах. У жодному випадку з вулика не слід витягати повномедні рамки – їх обов’язково підставляють замість маломедних.
У вересні-жовтні пасічник формує бджолине гніздо. Кількість рамок у вулику залежить від сили сімей. Але гніздо обов’язково формують таким чином, щоб бджолам вистачило меду до початку весняного медозбору. Наприклад, для сім’ї середнього розміру, яка займає 6–8 вуличок, треба залишити 10–12 рамок із медом. Їх розміщають таким чином: по 2 повномедних рамки – на обох краях гнізда, потім – по 2 медово-пергових рамки і 2–4 рамки – у середину гнізда. Якщо в гнізді ще залишився пізній розплід, то заміну такої рамки проводять після виходу всіх бджіл. Якщо вулики стоять льотками на схід або захід, то гніздо переміщають до південної сторони вулика, аби воно краще прогрівалося.
Вільний простір у корпусі й надставці після попереднього складання гнізд відокремлюють глухими перегородками, а поруч із ними поміщають спільну утеплюючу подушку. При зниженні температури на стельові дошки кладуть утеплення.
Цей час – найкращий для вибраковування слабких, малопродуктивних бджолиних сімей. Їх або об’єднують із сильними сім’ями, або по кілька зразу поміщають в один вулик, відокремивши їх глухою перегородкою.
У жовтні головна турбота пасічника – використати потепління для обльоту бджіл. Чим пізніше вони облетяться, тим краще перезимують. Бджоляр може сприяти пізньому обльоту. Повернувшись із кочівлі, пасіку варто розмістити в надійно захищеному від вітрів місці, що добре прогрівається сонцем.
Вулики восени краще ставити льотками на південь. Сонячне тепло добре прогріватиме передню стінку і стимулюватиме комах до обльоту. У цей час потрібно ширше відкрити льотки.
Боротьба із вароатозом – ще одне важливе завдання для пасічника в жовтні. Комах необхідно обробити відповідно до інструкції медичного препарату. Наступне завдання – захистити вулики від мишей. Закрити гризунам доступ усередину через льоток можна за допомогою льоткових загороджувачів. Вони є у продажу, та їх можна легко виготовити й самому.

Василь ОНИЩЕНКО
Пасічник

 

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий