Студентство – період, коли життя розквітає у найяскравіших барвах. Саме в цей час молоді люди починають будувати свої грандіозні плани, зустрічають перше справжнє кохання, вчаться жити незалежно від батьків. Але так чомусь повелося в суспільстві, що для багатьох юнаків та юнок доросле самостійне життя асоціюється з популярним рекламним слоганом “Живи на повну!”. І кожен розуміє його по-своєму. Дехто – аж занадто прямолінійно, з тим підтекстом, що в житті потрібно спробувати все. Навіть наркотики. Як запевняють інтернет-продавці – легкі, швидкі, доступні і без побічної дії. Їх “реклама” на стінах міських будівель розповсюджена більше за будь-яке інше графіті. Нею рясніють паркани поблизу популярних у місті супермаркетів, обмальована бруківка у парках відпочинку, гаражі та навіть адміністративні споруди. Варто зазначити, що це загальноукраїнська проблема. На днях у Києві “наркографіті” з’явилося і… на стіні монастиря.
Полтавські поліцейські зробили дослідження: хто ж найбільше реагує на таку рекламу? Як і передбачалося, саме шістнадцяти-сімнадцятирічні, далі – люди до 30 років. Молодь… Майбутнє нації…
Ейфорія ціною життя
Чимало людей старшого віку не знають, про що кажуть різнокольорові настінні написи “асорті”, “фен” та “сіль”, а от їхні дорослі онуки, на жаль, більш “освічені”. Та за невинним на перший погляд написом “сіль” прихований важкий психостимулятор, який може призвести навіть до летального випадку. На вигляд ця речовина дійсно схожа на кухонну сіль. Звикання відбувається дуже швидко, і за короткочасну ейфорію доводиться розраховуватися порушенням діяльності мозку та психічними розладами. Оперуповноважена управління протидії наркозлочинності ГУ НП у Полтавській області майор поліції Оксана Заплавна розповідає, що на стінах наркоділки рекламують наркотики, які розповсюджуються кур’єрами шляхом закладок. Молоді люди – покупці з кур’єром особисто не контактують, а кошти переводяться через термінали. Підтвердження приходить на адреси популярних месенджерів. Покупцеві залишається лише прийти та забрати “посилку”. Найпоширенішими на території області залишаються “фен” (амфетамін), коноплі (у молодіжному середовищі використовується майже романтична назва “шишечки”) та “екстазі”. Окрім конопель, усі ці наркотики – синтетичного походження. Вони збуджують кору головного мозку, з часом організм настільки звикає, що люди стають повністю залежними. Деякі молоді люди не усвідомлюють, що знайомство з наркотиками, як правило, не закінчується одноразовим прийомом на веселій вечірці. Організм буде вимагати “продовження бенкету”. А далі вже ні про яке навчання і мова не йтиме.
Нарковакансії для полтавської молоді
Нашу державу не можна віднести до країн, де аж занадто жорстоко карають за наркозлочини. Приміром, у Сінгапурі за розповсюдження наркотиків людину можуть засудити до смертної кари. Та все ж і у нас, якщо вину вдасться довести, злочинцеві іноді загрожує до восьми років ув’язнення. Останній показовий полтавський випадок – затримання цього літа турецького студента, який вирішив заробити легкі гроші. Він також діяв за стандартною схемою. Купляв наркотики через мережу Інтернет, а потім розповсюджував. Асортимент “наркотоварів” вразив навіть досвідчених правоохоронців. Неповнолітніх полтавців він “частував” солодощами з наркотиками, продавав “кислотні марки” у вигляді мультяшних героїв, торгував галюциногенними грибами, канабісом, амфетаміном та іншими наркотиками. Суд виніс іноземцю вирок – 4 роки і 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. А місяць тому правоохоронці затримали 19-річного юнака, який закладками розповсюджував метамфенамін… Ці та інші випадки – лише краплі отруйного цунамі, яке накриває наше суспільство.
Чимало полтавців у друкованих засобах масової інформації зустрічали аж надто привабливі пропозиції роботи. Серед них – пішим кур’єром. Фізично сильним хлопцям, без будь-якої освіти чи досвіду роботи, пропонують доставляти посилки за 15–20 тисяч гривень на місяць. У той же час в інших кур’єрських службах зарплата не перевищує семи тисяч гривень. Виявляється, не все так просто.
Як розповідає на зустрічах із молоддю виконувачка обов’язків голови Обласного молодіжного центру (ОМЦ) Світлана Громцева, занадто вигідна робота – новий лайфхак для наркоділків. Довірливим (а можливо, позбавленим будь-яких моральних цінностей) молодим людям доводиться носити досить специфічний товар – наркотичну курильну суміш “спайс”, основним інгредієнтом якої є синтетичний аналог марихуани. Вона заборонена навіть у Росії, але її вільно можна купити у Полтаві. А завербовані піші кур’єри доставлять й додому. Окрім курильних сумішей та розрекламованих наркотиків, у розповсюджувачів нерідко можна придбати й аптечні опіати. (Трохи нижче ми зупинимось і на цій проблемі). Але близько 60% кримінальних вироків, винесених українськими судами у справах обігу наркотиків, стосуються розповсюдження та зберігання не синтетичних наркотиків, а саме їх рослинних аналогів, зокрема марихуани. На Полтавщині коноплі, з яких і виготовляють марихуану, теж зберігають сумнівну першість.
Не тільки карати, а й розповідати про наслідки
Наркозалежність сучасної молоді – велика суспільна проблема. Тому до боротьби з цим явищем повинні залучатися суспільні служби, освітяни, а в першу чергу – батьки, вважає Оксана Заплавна. Ознаками того, що дитина вживає наркотики, можуть бути порушення поведінки, зору (надто розширені або звужені зіниці), знаходження в її кімнаті речей невідомого походження. Половина населення навіть не розуміє, як виглядають ці наркотики. Та якщо дорослі починають щось підозрювати, вони можуть скористатися швидким тестом на визначення наркотичних речовин в організмі. При більш-менш систематичному вживанні результат тесту буде позитивним.
Більшість батьків довіряють своїм дітям. Та й постійно тримати на контролі “чадо” неможливо. Сучасні комунікативні технології роблять наркотики все більш доступними. Студент може, ще сидячи на лекціях, замовити собі через месенджер “дозу щастя”, а після навчання – забрати її у домовленому місці. Тому потрібно шукати індивідуальний підхід до кожної дитини і на прикладах показувати, що з нею станеться в разі вживання наркотиків за місяць, два або три.
Замість “асорті” та “фенів” – соціальна реклама
Боротьба з настінною рекламою наркотиків в Україні часто здійснюється зброєю самих наркоділків – балончиками з фарбою. Ведеться така робота і на Полтавщині. З грудня 2017 року працівниками управління протидії наркозлочинності із залученням громадських організацій розроблено програму “Мій вибір – життя без наркотиків”. До неї долучилися студенти полтавських навчальних закладів, які брали участь у замальовуванні злочинних графіті й проводили роз’яснювальну роботу серед батьків та молоді. Одна з останніх просвітницьких акцій, метою якої була протидія розповсюдженню наркотиків, відбулася в місті 22 жовтня. Це була не локальна місцева ініціатива, а захід у рамках Всеукраїнської акції “Намалюй життя в любові – Україна”. Представники управління протидії наркозлочинності ГУ НП у Полтавській області, патрульної поліції та громадська організація “Сім доріг” замалювали рекламу наркотиків соціальною, охопивши майже все місто. Але самих розповсюджувачів притягти до кримінальної відповідальності досить складно. Оксана Заплавна зазначає:
– У нас зараз відкрито кримінальне провадження та ведеться робота щодо встановлення осіб, які продають через мережу Інтернет наркотичні засоби. Це дуже клопітка робота. Важко відслідкувати, на чиї рахунки потрапляють гроші, бо ми не маємо відкритого доступу. Тому це займає певний період часу. Таку роботу неможливо зробити швидко – за день, два або тиждень.
– Ще одна складність полягає у тому, що всі популярні месенджери, через які відбувається продаж наркотиків, зареєстровані не в Україні. Саме тому врегулювати ситуацію поки що не виходить, – додає начальник відділу комунікації ГУ НП у Полтавській області Юрій Сулаєв.
Варто зазначити, що в Україні, та й в усьому світі, окрім відверто тоталітарних країн, державне регулювання у сфері Інтернет-простору майже приречене на провал. До прикладу, коли була заблокована соціальна мережа “ВКонтакте”, користувачі легко знаходили (і знаходять) можливості продовжувати там спілкуватися. Навіть незважаючи на те, що на фоні російської агресії ця соцмережа широко використовується різноманітними “фабриками тролів” для відвертої антиукраїнської діяльності. Тож чи допоможе блокування ряду відомих месенджерів та замальовування активістами написів “художників” – питання риторичне. Це, звичайно, не означає того, що таку роботу проводити непотрібно, але лише таким чином наркозакладки точно не перемогти.
Як приклад: вже за кілька днів після вищезазначеної акції подібне “наркографіті” з’явилося безпосередньо на стіні будівлі, в якій знаходиться редакція “Зорі Полтавщини”. Звичайно, воно було ліквідоване за лічені години, але чи готові усі установи, організації, та й пересічні громадяни, на чиєму паркані з’являються подібні “художества”, реагувати так само швидко?..
“Художники”-наркоділки кинули виклик суспільству
До боротьби з наркорекламою в Україні долучається все більше громадських організацій. У Полтаві одна з них – Регіональний центр контролю та сприяння діяльності правоохоронних органів України. Окрім боротьби з наркотрафіком, організація пропагує здоровий спосіб життя. Голова правління Алла Лук’янчикова зауважила, що перші нарконаписи на стінах будинків активісти помітили близько двох років тому. І вийшли у “стартовий” рейд.
“Ідею боротися з наркокур’єрами фарбою запозичили у миколаївських колег, які зіткнулися з цією проблемою ще раніше. Членами нашої організації є люди, які пережили проблему наркоманії у своїх родинах. Тому вони хочуть допомогти іншим полтавським сім’ям. Замальовування нарконаписів, щоб уберегти молодь від біди, – один зі способів боротьби з цим явищем. Коли починали цим займатися, навіть не думали, що проблема набуде таких масштабів. Але у відповідь на нашу роботу отримали своєрідний виклик від таких “художників”. Написів стає все більше. Ми звернулися до поліції з проханням відкрити кримінальне провадження. Потім ще написали звернення до Президента України, зафіксували всі докази. Кримінальна справа була відкрита на початку січня. Впевнена, що результат буде позитивним. Все залежить від того, як проходитимуть реформи у прокуратурі та судах”.
Не залишитися осторонь!
Зараз полтавців можна умовно поділити на три табори. Перший долучається до акцій громадських активістів та поліції, в міру своїх можливостей бореться з нарконаписами. Інші люди вважають, що ця проблема ніколи не торкнеться їхніх родин. Тому лише спостерігають за процесом осторонь, перекладаючи всю відповідальність за ситуацію у місті на плечі правоохоронців. Прихильників третього табору найменше, але вони є і активно обурюються. Мовляв, замальовування написів робить самих активістів схожими на вандалів. Проте найбільшою була б користь, якби кожен полтавець, помітивши на своєму будинку наркорекламу, сам намагався якось її знищити. З цим згодні як правоохоронці, так і люди, для яких “художні рейди” стали чимось на кшталт другої роботи. Громадська організація звернулася до Полтавської міської ради з проханням залучати комунальні служби на боротьбу з нарконаписами. На добровільних засадах підтримали діяльність правоохоронців й активістів і місцеві депутати, організовуючи людей на рейди. Нині вони проводяться чи не кожного тижня у більшості районів Полтави. (До речі, в черговому із них, який відбувся вже після того, як цей номер газети був переданий до друку, взяла участь і журналістка «Зорі Полтавщини». Докладніше про це читайте у наступному числі нашого видання). Також небайдужі містяни можуть повідомити інформацію про розповсюджувачів наркотиків за телефонами, які можна дізнатися з сайта Національної поліції в Полтавській області або бігбордів соціальної реклами протидії наркоторгівлі.
* * *
Під час підготовки цього матеріалу на очі потрапила інформація про те, що у Дніпрі співробітники Служби безпеки України спільно з колегами з обласної прокуратури запобігли нелегальній торгівлі незареєстрованими в Україні препаратами, які містили наркотичні речовини.., безпосередньо в аптечній мережі.
“Співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою області блокували у Дніпрі масштабну нелегальну торгівлю наркомісткими незареєстрованими в Україні препаратами.
Оперативники спецслужби встановили, що організатори незаконної торгівлі налагодили реалізацію наркомістких препаратів через кілька підконтрольних зловмисникам аптечних закладів.
За офіційними даними Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, ці препарати у своєму складі містять псевдоефедрин гідрохлорид, що віднесений до прекурсорів, які не зареєстровані як лікарський засіб та офіційно не ввозяться в Україну.
За попередньою інформацією, обсяг незаконно реалізованих препаратів тільки з однієї “точки” становив понад один мільйон гривень щомісяця”, – йшлося у повідомленні прес-служби СБУ.
Як таке може бути взагалі і чи можливе подібне в Полтаві? Відповідь на це запитання ми шукали в Полтавському обласному комунальному підприємстві “Полтавафарм”.
Виконувач обов’язків директора підприємства Борис Пономарьов зазначив:
– Відповідно до Закону України “Про лікарські засоби” в Україні до застосування та реалізації допускаються лікарські засоби лише після їх державної реєстрації. Реєстрацію лікарських засобів в Україні проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони здоров’я, на підставі заяви, поданої виробником.
Тобто те, що незареєстрований препарат взагалі потрапив у аптечну мережу, навіть якщо б він просто лежав на складі, вже є величезним порушенням. А щоб відкрито торгувати ним, треба зовсім не мати розуму як з точки зору закону, так і виходячи з простої людської етики. Адже використовують його, як зрозуміло, здебільшого не для полегшення страждань хворих людей, а зовсім з іншою метою. Хтось отримує надприбутки, а хтось руйнує власне здоров’я та життя, до того ж не лише своє, а й своїх родин.
Полтавське обласне комунальне підприємство “Полтавафарм” має ліцензію на провадження діяльності з обігу контрольованих лікарських засобів. До Ліцензійного реєстру здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів включено 34 аптечних заклади підприємства (розміщені в Полтаві, містах обласного підпорядкування та в кожному районному центрі). Хоч, скажімо, на всю Кіровоградську область таких аптечних закладів лише 5. Ці аптеки здійснюють медикаментозне забезпечення лікувально-профілактичних закладів та амбулаторних хворих, у тому числі знеболювальними наркотичними засобами паліативних хворих. За формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, підприємство щорічно надає до органу ліцензування звіти про діяльність із зазначенням кількості реалізованих за рік контрольованих лікарських засобів, а також їх залишків на кінець звітного року. Згідно з вимогами чинного законодавства України в аптечних закладах у відповідних журналах ведеться предметно-кількісний облік вказаної групи лікарських засобів. Крім того, в питаннях надання інформації ПОКП “Полтавафарм” тісно співпрацює з громадською організацією “Інститут аналітики та адвокації”, яка при підтримці міжнародного фонду “Відродження” проводить в Україні дослідження рівня забезпечення паліативних хворих знеболюваними опіоїдними аналгетиками. Наша мета – допомогти хворим. Можу запевнити, що в аптеках нашого підприємства неподобство, подібне тому, що трапилося в Дніпрі, просто неможливе.
– Але, Борисе Вікторовичу, думаю, Ви погодитеся із тим, що, якщо це неможливо на вашому підприємстві, подібне може статися в інших аптечних закладах. Як бачимо, торгували відвертою отрутою, водночас сам колись став свідком майже анекдотичної ситуації – літній людині, що прийшла до аптеки придбати звичайну марганцівку (всіх нас колись в дитинстві купали у “рожевих” ванночках, адже марганцівка – це сильне знезаражувальне), відмовили, посилаючись на те, що це заборонений препарат. Чи не виходить, що суворість законів нівелюється відсутністю необхідності їх виконувати?
– Дійсно, відповідно до наказів МОЗ України від 19.07.2005 року №360 та від 02.04.2018 року №599 прекурсор калію перманганат, порошок по 3 або 5 грамів у флаконах, відпускається споживачам без рецепта в кількості, що не перевищує 1 флакон на один відпуск, лише з аптечних закладів, які мають ліцензію на провадження відповідного виду діяльності. Тож один флакончик саме в наших аптеках придбати можна.
А ось реалізація населенню комбінованих лікарських засобів, які містять ефедрин, псевдоефедрин та інше, регламентується наказом №360 МОЗ України від 19.07.2005 року, має здійснюватись виключно за рецептами форми 1 з граничними нормами відпуску на один рецепт. Комбіновані лікарські засоби також підлягають предметно-кількісному обліку в аптечних закладах у журналах за формою, визначеною цим наказом. Чи всі цього дотримуються? Судячи з подій у Дніпрі, далеко не всі. На жаль, доступні ці препарати і в Інтернеті. Скажу більше. Після нашої з Вами телефонної розмови співробітники “Полтавафарм” з легкістю знайшли в мережі таке оголошення. Це препарати саме тієї групи, що були вилучені у Дніпрі. Особливо вразила реклама про кур’єрську доставку й “оригінальний” підхід до клієнтів. Без сумніву, проблема є, і вона дуже серйозна.
* * *
Про те, що проблема наркотичної хвилі, яка насувається на Україну (зокрема доступності забороненених до вільного продажу речовин в Інтернеті), надзвичайно серйозна, говорять уже всі – правоохоронці, активісти, фармацевти. Світовий досвід демонструє, на жаль, дуже сумну тенденцію – повністю перемогти наркоманію і наркоторгівлю ще нікому і ніде не вдавалося. Але це не означає того, що з нею не потрібно боротися. Чи не настав момент, коли кожен посадовець, правоохоронець та й пересічний мешканець України має поставити собі запитання: “А чи достатньо я зробив, щоб зупинити це зло?” Навіть замальоване графіті на власному паркані може врятувати чиєсь життя.
Не будьмо байдужими!
Юлія ХОМЕНКО,
Андрій ФІАЛКОВСЬКИЙ.
(Фото надані ГУ НП України у Полтавській області та громадськими активістами).
