На межі економічного колапсу

Рік 2022 – прогнози не надто обнадійливі, реалії невтішні

Ось і настав довгоочікуваний новий, 2022-й, рік. Чому довгоочікуваний? Бо ж на рік новий ми зазвичай покладаємо неабиякі надії і сподівання. Ми сподіваємося, що, зрештою, закінчиться військова агресія на сході країни, як жахливий сон залишиться у минулому коронавірус, а зі зростанням економіки підвищиться рівень життя простих, пересічних, українців, яким протягом останнього десятиліття тільки й пропонувалося, що “затягнути паски”. Тож чи виправдає 2022 рік наші надії?
З огляду на вже існуючі тенденції, схоже, навряд чи. Адже рік в Україні розпочався із впровадження нових та підвищення існуючих податків, впровадження абонплати за послуги теплоенергетики, підвищення цін на продукти харчування, бодай і незначного, але ж зростання тарифів на воду, не припиняється здорожчання ліків, усе прозорішими стають натяки на можливе підвищення вартості електроенергії та природного газу… І вже зовсім неочікуваним сюрпризом стала новина про можливе запровадження “продуктових карток”.
Тенденції світової економіки теж не надто обнадійливі, хоча вона в більшості країн майже повністю й відновилася після коронакризового падіння. Натомість наша вітчизняна економіка, точніше її залишки (підприємства харчової промисловості), без оптимізму вступила в рік новий, бо може не витримати енергетичного навантаження через зростання вартості енергоносіїв.

Наближення чи віддалення?

Вакцинація, оптимізація і діджиталізація, а ще “велике будівництво” – ось ті головні, як полюбляють висловлюватися наші державні діячі й діячки, “наративи”, над вирішенням яких протягом минулого року працювала українська влада. Та чи таким уже й “великим” є будівництво, якщо, скажімо, в реконструкцію однієї і тієї самої, нехай навіть опорної, школи за попередньої влади (років 4–5 тому) було вкладено кількадесят мільйонів гривень, торік – понад 40 мільйонів, але для завершення ремонтних робіт ще потрібно буде вкласти кількадесят мільйонів?! Те саме можна констатувати й про ремонт деяких лікарняних закладів…
А між тим, у селах, а подекуди й у колишніх райцентрах області, як і загалом в Україні, продовжується закриття освітніх закладів, деяких відділень у колишніх районних лікарнях, ліквідація пологових відділень, автостанцій…
Водночас із високих владних трибун продовжують лунати фрази про наближення освітніх, адміністративних та соціальних послуг до населення. То наближаються ці послуги чи віддаляються, якщо, скажімо, в Полтаві на автостанції № 2 вже, мабуть, із рік тому спустіли стенди з інформацією про розклад руху автобусів. Натомість диспетчер автостанції рекомендує отримувати всю необхідну інформацію на офіційному сайті Центрального автовокзалу!? А якщо в якоїсь бабусі-пасажирки 4 торби, а телефон кнопковий, без доступу до інтернету та ще й маленьке внучатко поряд, то їй ну дуже легко шукати якусь інформацію. Не ліпшим чином виглядає ситуація і в селах, де й інтернет відсутній, і без власного транспорту виїхати практично неможливо. Оце вам і наближення послуг. Для простих людей воно виглядає саме так.
– Раніше субсидію можна було оформити в сільраді, а зараз або у ЦНАПі, до якого добиратися більше 15 кілометрів, або у “Дії”. Я вже два тижні намагаюся зробити це в “Дії”, але програма постійно “зависає”, – розповідає мешканка Чутівської ОТГ Надія Кулик.
– Я звернувся за оформленням субсидії до фахівців ЦНАПу, але мене настільки непривітно там зустріли, що навіть привіталися лише після мого повторного чи третього вітання. А далі сказали, що мені для вирішення цього питання треба звернутися до соціальної служби. Фахівці ЦНАПу – це здебільшого колишні працівники райдержадміністрації, а вони, очевидно, не звикли допомагати людям, – розповів мешканець Зіньківської ОТГ Вадим Костюк.
Слід зауважити, що вищезазначені респонденти – люди поважного віку, які свого часу віддали виробництву років по 35–40. І вони таки заслуговують на краще життя і уважніше ставлення з боку працівників адмінустанов. Хотілося б додати й те, що далеко не в кожного з людей поважного віку є гаджет, а якщо і є, то не всі мають навики й час працювати в програмах, які можуть “зависати” тижнями.

В Україні прогнозують подорожчання і дефіцит хліба

Зовсім недавно, якийсь місяць чи два тому, озвучувалася інформація про те, що в Україні спостерігається дефіцит борошна. А нині вже настійно повторюють, що хліб дорожчатиме, а також не виключений дефіцит цього основного продукту українців. Пов’язують усе це з високою ціною на газ для підприємств. Про це розповів “Фактам” президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” Олег Тітамир.
Експерт зазначає, що вже зараз через високу ціну на газ багато підприємств працюють собі у збиток. Також вплинуло й подорожчання сировини (борошна. – Авт.) на внутрішньому ринку.
“І тут, окрім космічної ціни на газ, відіграє роль те, що 80 відсотків зернових йдуть на експорт, а ціни на сировину, що залишилася для внутрішнього ринку, наближаються до експортних, світових. Уже сьогодні істотне зростання собівартості хлібопекарської продукції призводить до того, що багато підприємств працюють “в нуль”, а деякі – зі збитковими показниками”, – зазначив Олег Тітамир.
Якщо підприємства піднімуть ціни на свою продукцію, то невелика кількість українців зможе купувати хліб по 40–50 гривень за буханець. Це призведе до скорочення продажів і дефіциту хліба.
“Водночас багато хлібозаводів не можуть підняти ціни на продукцію, оскільки вони зафіксовані контрактами з рітейлерами. Та й при нинішній купівельній спроможності населення навряд чи хтось буде купувати хліб за ціною 40–50 грн за буханець, тоді, швидше за все, буде катастрофічне скорочення продажів”, – вважає експерт.
За його словами, в цю ситуацію має втрутитися держава.
“Якщо держава терміново не втрутиться в ситуацію, всі ці фактори можуть призвести до перебоїв у виробництві хліба і його дефіциту на полицях магазинів і супермаркетів, а то і взагалі – до закриття хлібозаводів”, – додав експерт.

Люди бідніють, продажі валюти зростають

– Більше третини доходів нашої сім’ї витрачається на ліки, ще на понад третину купуємо продукти харчування, решту “з’їдають” комунальні послуги, й це при тому, що ми отримуємо субсидію. Не дай Боже, що-небудь станеться непередбачуване, я не знаю, де брати гроші. Ми ніколи не “жирували”, але нині, як мовиться, копійки за душею немає, – розповідає полтавка пенсійного віку Галина Цебряк.
Для того, щоб розв’язати проблеми, що виникли з комунальними службами, сім’ї Онігдюків із Полтави довелося брати банківський кредит, а Онищенки обійшлися використанням коштів, відкладених на “чорний” день.
У 2020 році лише 11,8% українців отримували достатньо доходів, щоб робити заощадження. Водночас майже 5% громадян не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані вибіркового обстеження умов життя домогосподарств Державної служби статистики за 2020 рік.
У 2021 році матеріальне становище більшості українців продовжувало погіршуватися, тож населення почало вишукувати раніше зекономлені резерви.
За даними Нацбанку України, у 2021 році українці продали банкам валюти на 26,208 мільярда доларів і купили на 24,614 мільярда доларів. Чистий продаж склав майже 1,6 мільярда доларів. Ці показники значно більші, ніж у попередньому році. У 2020 році чистий продаж валюти населенням склав 1,237 мільярда доларів, свідчать дані НБУ.
Протягом 2021 року матеріальне становище для понад 50% українських родин погіршилося. І лише для 9% – покращилось. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування соціологічної групи “Рейтинг”.
Крім того, для 53% родин їх відчуття впевненості у майбутньому погіршилося за останній рік, для 30% – не змінилось, для 14% – покращилося. На думку більшості, політична та економічна ситуація в Україні погіршилась за останній рік: так відповіли 63% і 70% відповідно. Близько 20% вважають, що ситуація не змінилась, для 12% – покращилась політична ситуація, для 8% – економічна.
Опитування проведене соціологічною групою “Рейтинг” 16–18 грудня 2021 року.

Як зупинити інфляцію: контроль за цінами чи продуктові картки

Із погіршенням епідситуації через ковід інфляційні процеси зачепили фактично всі країни світу. Про можливі подальші фінансові потрясіння попередив і МВФ, а Світовий банк погіршив прогноз зростання глобальної економіки у 2022 році. Але маховик інфляції розкрутився найшвидше, мабуть, тільки у нашій країні, де, скажімо, такі продукти, як олія, гречка та яйця протягом останніх двох років подорожчали удвічі. Значно зросла вартість інших продуктів харчування. Та, як попереджають вітчизняні експерти, нас очікують доволі непрості часи.
В Україні у 2022 році можуть запровадити “продуктові картки” через можливий “інфляційний шок”. Про це в коментарі Бі-Бі-Сі повідомив радник президента з економічних питань Олег Устенко.
За його словами, зростання цін у сировинній продовольчій групі цього року може досягти 20%, через що владі доведеться впроваджувати “антикризові заходи”.
“Перш за все мають отримати підтримку найбільш уразливі та незахищені верстви населення. Як? Варіанти будуть розглядатися. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і введення food stamps у системі “Дія” – так званих “продуктових чеків”, як це практикується в США”, – продовжив радник Зеленського та попередив, що подібні “антикризові заходи” будуть вводити лише в разі гострої потреби.
Між тим, Кабінет Міністрів України на період дії карантину тимчасово встановив торговельну надбавку на рівні щонайбільше 10% на деякі харчі, про це йдеться в постанові уряду, ухваленій на засіданні 12 січня 2022 року.
Згідно з пояснювальною запискою до постанови, на період дії карантину встановлюється граничний рівень торговельної надбавки в розмірі 10% від оптово-відпускної ціни на гречану крупу, цукор-пісок, пшеничне борошно першого ґатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна першого ґатунку), пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці), курячі яйця категорії С1, курячу тушку та вершкове масло жирністю 72,5%.
Гранична торговельна надбавка встановлюється з урахуванням рекламних, маркетингових та логістичних послуг, а також послуг із підготовки, обробки, пакування та інших, пов’язаних із реалізацією кінцевому споживачу.
Це рішення урядовці пояснюють тенденцією до зростання споживчих цін на харчові продукти від початку 2021 року на внутрішньому ринку України. На засіданні 30 грудня 2021 року урядовці вже внесли батон і соняшникову олію до списку продуктів, на які встановлюється гранична торговельна націнка у розмірі 10%.

“Харчовики” призупинять виробництво, а їхні працівники поїдуть на заробітки за кордон?..

Через високі ціни на природний газ в Україні можуть призупинити виробництво підприємства харчової промисловості і не тільки вони. Адже, закладаючи в собівартість продукції вартість газу в понад 50 гривень за кубометр, зрозуміло, що вироблена продукція буде неконкурентоспроможною на вітчизняному споживчому ринку. Так, виробники курятини в Україні попередили про можливе зупинення виробництва. Представники бізнесу назвали непідйомною вартість блакитного палива у 60 гривень за кубометр. Про ймовірне припинення виробництва продукції через зростання цін на газ заявили й кондитерські компанії з асоціації “Укркондпром” та деякі виробники молочної продукції…
Але ж ці підприємства нині не лише основні наповнювачі бюджету, а ще й роботодавці! А куди подінуться тисячі українців, які нині трудяться на цих виробництвах? Поїдуть у Європу наймитами? До того ж, зупинивши виробництво, далеко не завжди можна його відновити, бо, як мовиться, “святе місце порожнім не буває”. Вільну нішу одразу можуть зайняти імпортні продукти. Адже конкуренція на споживчому ринку у світі нині досить жорстка. Кожна країна прагне розширити ринки збуту для своєї продукції. У той час як Україна, на жаль, була й поки що залишається сировинним придатком благополучної Європи і навіть азійських країн.
Чомусь зовсім стихли нині й розмови та обіцянки наших політиків про вітчизняний природний газ, собівартість видобутку якого становить чи то 2,50, чи то 3 гривні за куб. То чому б не розвивати його видобуток? Знову нам не вигідно? А можливо, наші території, наші землі з надрами готують для чогось чи для когось зовсім іншого?

Виплати кредиторам у 2022 році складуть понад пів трильйона гривень

Сучасні вітчизняні тенденції такі, що будь-яке виробництво вважається неприбутковим. Навіть ті галузі, які споконвіків повсюди й в усі часи були й залишаються основними наповнювачами бюджетів різних країн, маю на увазі тютюнове й спиртове та лікеро-горілчане виробництва, нині в Україні, за словами державних мужів, є збитковими. Такими, що ці підприємства продають за копійки з тим, щоб знайти ефективного власника. З молотка йдуть навіть наукові підприємства та підприємства оборонпрому. Замість того, щоб налагоджувати вітчизняне виробництво, українські можновладці “мотаються по світу з простягнутою рукою”, випрошуючи кредити, та ще й іноді під надто високі відсотки. Усе рідше, на жаль, звучить інформація про залучення іноземних інвестицій. Мабуть, країна з високим рівнем корупції і безвідповідальності мало кого цікавить.
Міністерство фінансів України оприлюднило графік помісячних платежів за державним боргом за чинними договорами станом на 1 січня 2022 року. За рік слід виплатити 550,71 мільярда гривень, зокрема за внутрішнім боргом – 423,97 мільярда, за зовнішнім – 126,74 млрд.
Як повідомляється на сайті Мінфіну, найбільші виплати мають відбутися у лютому – 66,31 мільярда гривень, зокрема за внутрішнім боргом – 59,05 млрд, за зовнішнім – 7,26 мільярда гривень. У травні влада України повинна виплатити кредиторам 56,44 млрд гривень, у т.ч. за внутрішнім боргом – 48,87 млрд, за зовнішнім – 7,57 млрд гривень. У червні платежі складуть 56,18 млрд гривень, у т.ч. за внутрішнім боргом – 51,02 млрд, за зовнішнім – 5,17 млрд гривень. У вересні кредиторам повернуть 55,63 млрд гривень, у т.ч. за внутрішнім боргом – 3,12 млрд гривень, за зовнішнім – 52,51 млрд гривень.
За даними Мінфіну, за 2021 рік загальний фонд Держбюджету виконаний з дефіцитом у розмірі 168,4 млрд гривень. Фактичні державні запозичення склали 602,8 млрд грн, або 86,2% від плану. Від розміщення ОВДП на фінансування Держбюджету залучено 388,3 млрд гривень, у тому числі в іноземній валюті – 108,9 млрд гривень. Із зовнішніх джерел залучено 192,8 млрд гривень.
При цьому платежі з погашення державного боргу за 2021 рік склали 441,1 млрд грн (94,2% від плану), платежі з обслуговування – 150 млрд грн (98,6% від плану).
За даними Державної казначейської служби України, доходи Державного бюджету України за 2021 рік склали один трильйон 275,44 млрд гривень. Це на 1,8% більше плану і на 20,7% більше доходів 2020 року (1076,0 млрд гривень). Сума коштів на єдиному казначейському рахунку на 1 січня 2022 року становить 15,7 млрд гривень.
Глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев зазначив, що за дотримання усіх вимог МВФ Україна має всі шанси отримати останній транш за чинною програмою в червні, а далі щонайменше до кінця 2022 року обійтися без грошей Фонду.

Світовий банк погіршив прогноз зростання глобальної економіки у 2022 році, а МВФ попередив про фінансові потрясіння

Країни з економікою, що розвивається, повинні підготуватися до підвищення процентних ставок в США. Міжнародний валютний фонд попередив, що більш швидкі, ніж очікувалося, дії Федеральної резервної системи США можуть потрясти фінансові ринки й спровокувати відтік капіталу та знецінення валют, передає РБК-Україна.
“Країни з економікою, що розвивається, повинні готуватися до можливих спалахів економічної нестабільності”, – заявили в МВФ.
Зокрема наголошується, що зростання заробітної плати в США або стійкі перебої з поставками можуть привести до зростання цін більше, ніж очікувалося, і підігріти очікування більш швидкої інфляції, викликавши більш швидке підвищення ставок Центральним банком США.
Зазначається, що ринки, які розвиваються, з високим державним і приватним боргом, валютними ризиками й більш низькими сальдо поточного рахунку вже зіткнулися зі значними рухами своїх валют стосовно долара США.
Фонд заявив, що ринки, які розвиваються, з більш сильним інфляційним тиском або слабшими інститутами повинні діяти швидко, щоб дозволити валютам знецінитися і підвищити базові процентні ставки. Фонд закликав центральні банки чітко й послідовно повідомляти про свої плани щодо посилення політики, а країни з високим рівнем боргу, номінованого в іноземній валюті, повинні по можливості хеджувати свої ризики.
Уряди також можуть оголосити про плани щодо збільшення бюджетних ресурсів за рахунок поступового збільшення податкових надходжень, проведення зміни в пенсіях і субсидіях або інших заходах, додали в МВФ.
***
До речі, американський інвестиційний банк JP Morgan прогнозує, що 2022 рік ознаменує кінець пандемії коронавірусу. Також очікується повне відновлення світової економіки.
Отож, поряд із песимістичними реаліями є й бодай якийсь оптимістичний прогноз. Тож варто надіятися на краще й водночас бути готовими до труднощів, адже життя таке швидкоплинне…

Людмила ДАЦЕНКО.
При підготовці публікації були використані матеріали

інтернет-ресусів: https://kurs.com.ua/, https://ua.news/, https://www.growhow.in.ua/, https://psm7.com/uk/, https://focus.ua/ та інші.