На межі весни і літа

Голова правління СК «Радянський» Микола Андрієнко.

На межі весни і літа

Тоді, коли в Україні вводили карантин і закликали всіх залишатись вдома та обмежити контакти й мити руки, аграрії були на старті посівної. І хвилювались більше за всіх, адже польові роботи відкладати не можна: якщо треба сіяти в квітні, то це й необхідно зробити в оптимальні строки. А не посієш, то й не збереш…
До того ж тривожить селян і нестача вологи у грунті, адже минула осінь була однією з найскупіших на дощі. Безсніжна і тепла зима, затяжна весна теж не поліпшили ситуацію.

«Без снігу, без опадів, ще й із сильними вітрами…»

Не приховує занепокоєння і голова правління СК «Радянський» Кобеляцького району Микола Андрієнко:
– 2020 рік – досить специфічний: без снігу, без опадів, ще й із сильними вітрами. Не бачу, що й літо буде жарким… Через специфічні погодно-кліматичні умови (окрім згаданих, ще й квітневі заморозки) урожайність озимої пшениці буде низькою: на рівні 1979–80 років. Трудівники нашого господарства зробили все: хороший попередник, сівба з дотриманням усіх агротехнічних норм, вчасне підживлення. А бажаного результату немає. Ні густоти, ні розвитку, а значить, і колос не великий. Аби була маса, скосили б на сінаж, а так… Хоча, якщо врахувати, що це високосний рік, то й дивуватись не доводиться: у моїй 44-річній біографії агронома був не один такий рік.
З озимим ріпаком теж не склалось.
– 2020-й – не його рік. Площі пересіяли, за винятком 30 гектарів. Їх залишили не через те, що були задоволені розвитком рослин, а для експерименту: агрономи повинні бачити особливості погодно-кліматичних змін в осінньо-зимовий період.
І знову проблема в тому, що недостатньо вологи. Минулого року на наших землях випало лише 288,8 міліметра опадів, а середня норма складає 450 міліметрів. Цьогоріч (станом на 19 травня. – Авт.) випало 102,6 міліметра. У розрізі місяців ситуація така: січень – 3,0 міліметри, лютий – 32,1, березень – 23,5, квітень – 14,0, травень – 29,5 міліметра. У травні лише в один день випало 14,5 міліметра, в інші дні – 4 – 2,5 – 2,0 – 1,0 міліметрів, а в той час за кілька кілометрів від нас випадають значно більші опади. Запаси води зменшуються і в річках: рівень понижується з кожним роком, малі річки, болота взагалі пересихають. Раніше Оріль так розливалась, що змушені були гатки робити, а тепер не виходить з берегів, не заливає сінокосів, пасовищ, що значно зменшує їх продуктивність.
Не лише в районі знають про те, що Микола Андрієнко – досвідчений агроном, який добре знається на народних прикметах, сам складає прогнози погоди. Але цього року помітив ряд особливостей, яким не знаходить пояснення: фруктові дерева зацвіли раніше, бузок, каштани, акація – в ті терміни, що завжди. Як і калина, бузина. Тюльпани, піони зацвіли раніше, іриси (півники) – вчасно. Птахи вчасно повернулись з теплих країв: лелеки – до теплого Олексія (30 березня). Першими прилетіли гуси, що свідчило про те, що весна буде прохолодна (це й підтвердилось).
Характерний для цьогорічної весни й західний вітер, який більше двох місяців не втихомирюється, забирає і той мінімальний запас вологи. Безвітряні дні можна на пальцях порахувати.
– Сходи ми отримали, хоча через дефіцит вологи грунт не вдається ущільнити, а це не дозволяє отримати дружні сходи. До того ще й прохолода негативно позначилась на розвитку рослин. Наприклад, кукурудза відстає в розвитку на 14–15 днів, процес фотосинтезу ускладнений. Якщо минулого року в цей період мали 7–8 листочків, то зараз – 4. По соняшнику, гороху ситуація дещо краща. Якщо говорити про пшеницю, то таке враження, що ми сіяли напівкарликові й карликові сорти. У звичайні роки стерню залишали такої висоти, як зараз хліб. Відповідно й соломи буде небагато, а грубим кормам за таких погодних умов не можна відводити другорядну роль.

Молоко в корови на язиці

На жаль, нині так склалося, що тваринницьку галузь зберегли небагато сільгосппідприємств. Найбільше поголів’я в Кобеляцькому районі – в СК «Радянський».
– Худобу на літнє утримання перевели на тиждень пізніше, оскільки на пасовищах дуже мало трави. Надії на те, що щось зміниться, немає, – бідкається голова правління сільгоспкооперативу.
Тваринники Іван Біленко, Станіслав Тилик, Юрій Чорнобай у плавнях випасають велику рогату худобу, а також коней.
Дійне стадо, телиці парувального віку, телята, вівці й робочі коні утримуються на фермі.
– Ніби й непогані результати по продуктивності тваринництва, але цінова політика не на користь тих, хто виробляє молочну продукцію. Завод спочатку знизив ціну на 20 копійок, потім – ще на 12 копійок. Звісно, через карантин купівельна спроможність людей знизилась, але ж і ми не можемо працювати на збитки.
Народне прислів’я гласить, що молоко в корови на язиці. Зараз, зрозуміло, проблем з годівлею худоби немає, а щоб і взимку не було, в СК «Радянський» розпочали заготівлю сінажу – цінного корму в зимовому раціоні ВРХ.
– З багаторічних трав першого укосу та озимих плануємо заготовити більше тисячі тонн сінажу, – розповів Микола Андрієнко. – Якщо будуть сприятливі погодні умови, то й з другого укосу багаторічних та однорічних трав продовжимо заготівлю. З природних трав хоча б заготовити сіно для теляток – на більше не розраховуємо. Можливо, ще вдасться зробити деякий запас сіна з третього укосу багаторічних трав.
На той момент, коли ми побували в господарстві, озимі культури й багаторічні трави були скошені, прив’ялені, але через поломку техніки робота затримувалася, і це хвилювало начальника цеху тваринництва Максима Пушкаря, який відповідає за цю ділянку роботи, водіїв, механізаторів.
– При заготівлі сінажу обов’язково дотримуємось умов, за яких корм найбільш поживний: озимі – перед виходом у колос, багаторічні – в фазі бутонізації. Зеленоїт маси люцерни, як правило, збирали по 200 центнерів з гектара, зараз – 130–140 ц/га. І знову це наслідки весни, – зазначив Максим Пушкар.

Сівба не закінчується

У планах – сівба проса, гречки, а також поукісна сівба кукурудзи. Усі звільнені площі підготовлені, внесено органічні добрива й проводиться посів кукурудзи на зелений корм, а можливо, і на силос.
На навантаженні органіки працював механізатор Олександр Копійка, на розкиданні – його колеги Сергій Мусійчук, Микола Богомаз, Петро Дердуга.
На підготовці грунту й сівбі – Валентин Зайченко, Станіслав Петрусь, Віктор Кіяшко, Анатолій Кенебас, Валентин Очкас, Василь Волхонський, Андрій Баранник, Юрій Твердохліб, Олег Сім’яник, Петро Кенебас.
У механізаторів зараз гаряча пора: скошування однорічних та багаторічних культур на сінаж, розрівнювання, ущільнення, утрамбування маси в траншеї. Доки заготовляли на ближніх площах, то й підвозили тракторами, зараз у роботу включились водії Володимир Кіяниця, Вадим Чорнобай, Григорій Бранціра, Олег Карпенко, Микола Пікуш, Віктор Батура.
Міжрядний обробіток просапних проводять Володимир Панко, Олександр Стасовський, Олександр Ковальський, Вячеслав Савран, хімічний обробіток гербіцидами посівів кукурудзи – Сергій Мусійчук, Ігор Прохоров, Олександр Онопрієнко.
Ось такий травень подарувала природа хліборобам СК «Радянський». До речі, Микола Андрієнко похвалився, що став свідком запилення жита.
– Рідко випадає спостерігати за таким процесом. Це, мабуть, третій раз за мою трудову біографію. Після нічного дощику вийшло ранкове сонечко, пробіг вітерець і над житом піднявся туман, який протримався хвилин п’ять.
Ми ж звернули увагу на інше: велику кількість пташок, які веселими зграйками літали над усіма полями (відтоді, як у сільському господарстві масово стали використовувати хімію, їх не стало).
– Восени ми залишили соняшник на 40 сотих. Зробили це спеціально, щоб підгодувати птахів. Якось зимового дня проїжджав повз цю ділянку і від несподіванки аж зупинився: такої кількості пташок я ще не бачив. Коли підійшов до соняшника, на якому вони сиділи, то в головках не було жодної насінини.
А ось лісові звірі завдають хліборобам збитків.
– На острові у Вільховатці, де ми орендуємо землю, знову «господарюють» дикі свині (хоча й дикими їх назвати не можна), завезені «любителями» полювання, – не приховуючи обурення, розповів Микола Андрієнко.
Ця проблема порушувалась і раніше, проводились виїзні засідання постійної комісії районної ради, а віз, як кажуть, і нині там: нічого не змінилось.
– Більше 25 гектарів кукурудзи пересіяли. На 50 гектарах посіви пошкоджені, не знаємо, що далі робити. Таке враження, що з тваринами швидше порозуміємось, а з користувачами мисливських угідь – ніколи не знайдемо спільної мови. Вони нас просто не чують.
Та все ж надії хлібороби не втрачають. На порозуміння. На урожай. На рясні дощі. І продовжують сумлінно трудитись. Станом на 20 травня заготовили 1076 тонн сінажу. Роботи завершені.

Наталя ПУЗИНА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий