І цього разу заслужена майстриня народної творчості України Ольга Літус не мала проблем із пошуком назви для своєї нової виставки, адже вона, як два роки тому, приурочена до дня народження Тараса Шевченка. І відкривалася саме 9 березня у тій же залі Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка. Тоді вона була навіяна піснею з телеекрана, завдяки якій на панно наче ожили такі милі птахи – сови. Виставка одержала назву «Сичі в гаю перекликались».
А цього разу – «Зацвіла в долині червона калина…» І з цієї назви якось аж відчутно повіяло весняним настроєм, оптимістичними сподіваннями, чеканням добрих змін, на які налаштовані наші спраглі душі. Такою була й атмосфера у виставковій залі, де зібралося так багато шанувальників таланту Ольги Вікторівни, дарма, що день був вихідний, а на вулицях – кучугури снігу, дуже слизько…
Гостей зустрічало піснями тріо бандуристок «Вишиванка» обласної філармонії, вірші Тараса Шевченка звучали у майстерному виконанні учнів Полтавської ЗОШ №18, з якими Ольгу Літус єднає давня дружба – вони навіть наукові роботи пишуть про її творчість. Більше того, представників обласної влади вона надихає на співпрацю. Так, голова обласної державної адміністрації Валерій Головко, вітаючи майстриню, наголосив, що нині є змога підтримувати матеріально митців, що має залишитися в минулому колишнє фінансування культури «за залишковим принципом». А такі майстри, як Ольга Літус, примножують славу не лише області, а й усієї України, об’єднують людей, що дуже важливо у наш непростий час. Ольга Вікторівна вручила Валерію Анатолійовичу своє панно, створене із плодів дерев гінкго білоби, які родом із Китаю, та кісточок калини, що давно стала символом України, і попросила передати його в Посольство Китаю в Україні як символ дружби між Китаєм і Полтавською областю.
Колись має стати реальністю мрія майстрині та її доброго друга, депутата обласної ради Валерія Прядка, завдяки підтримці якого відбулося вже кілька її виставок – у Полтаві та в Києві: показати ці твори і в Китаї. Він в усьому допомагає майстрині, як і пообіцяв два роки тому, – тепер вона і майстерню має, і необхідні для роботи матеріали, чого не змогла б дозволити собі на свою пенсію.
Хто зерно сіє золоте
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
Ці рядки з поезії Максима Рильського читав ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор філологічних наук Микола Степаненко, наголошуючи, що ця метафора поета віддзеркалює зміст нинішньої виставки, яка сприймається як красива, багата мистецька сповідь. А давній друг Ольги Літус, науковець-ботанік Віктор Самородов, вручив їй уже вкотре свій вузлик із гінкго білобою, зазначивши, що Бога сущого, неподільного людині можна побачити лише через живе – як живими є зернята її картин, що викликають справжнє захоплення у сприйнятті гармонії й краси, дарованої природою.
Ольга Літус цього разу представила на виставці 34 об’ємних яскравих тематичних панно, створених в авторській техніці флористичної мозаїки із насіння і кісточок огірків, абрикосів, кавуна, винограду, вишні – всього 14 видів рослин і дерев. 16 із цих картин «виросли» з гінкго білоби – вони найяскравіші та найвиразніші, в цих роботах використано понад 500 штук диво-плодів. І саме завдяки роботі з ними у 2016 році Ольга Літус одержала сертифікат, була занесена до Книги рекордів України. Майстриня зокрема розповіла, що на кожній кісточці використовує триколірний розпис, насінинки приклеює до основи панно під кутом 35–45 градусів (а кісточки винограду – 90). Ця унікальна техніка запатентована майстринею у 2014 році.
«Слава України», «Сичі в гаю перекликались», «Ще треті півні не співали», «Кричать сови, спить діброва», «Зацвіла в долині червона калина…» – лише кілька із красномовних назв флора-мозаїчних панно, що представлені в експозиції. Цими творами, наголошує майстриня, вона прагне в першу чергу прославити Бога, бо ж у створеному Ним світі немає нічого зайвого – навіть мала зернинка спожитого плоду повинна прорости на полі вселюдському або новим паростком, або ж рукотворним дивом…
Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”