На порозі Різдвяного посту

На порозі Різдвяного посту

Після дня пам’яті святого апостола Филипа (27 листопада) православні християни розпочинають важливий період у церковному році – Різдвяний піст. Триває він сорок днів, до Святвечора 6 січня.
У перший день посту, 28 листопада, Православна Церква молитовно згадує преподобного Паїсія Величковського – старця, аскета, богослова-філософа, письменника і перекладача. Подвижник – наш земляк, який і на далекому Афоні завжди називав себе «родимцем полтавським».

Протягом сорока днів Різдвяного посту віруючі люди мають посилено дбати про своє духовне й тілесне очищення – палко молитися, робити добрі справи, намагатися стати приязнішими і терплячішими до ближніх, прощати образи, а також дотримуватися певних харчових обмежень. І це єдиний шлях, щоби зустріти свято Різдва Христового з чистими думками і відкритим серцем, оновленими тим великим даром Любові, що відкрив нам Господь.
Слід розуміти, що справжнє очищення пов’язане з молитвою, покаянням, утриманням від пристрастей, пороків, а обмеження у харчуванні – тільки засіб, за допомогою якого усувається потяг до надмірностей, виховується сила волі, без якої неможливо вдосконалити свою душу та звільнитися від полону гріха.
У період Різдвяного посту віряни традиційно відмовляються від м’яса, молока, сиру, яєць, вершкового масла. У вівторок, четвер, суботу та неділю, а також на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці можна їсти рибу. Після дня пам’яті святителя Миколая і до передсвята Різдва Христового риба дозволяється тільки в суботу та неділю.
За словами святого Симеона Солунського, «…піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який, постившись сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях накреслення слів Божих. А ми, постячись сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе Слово від Діви, написане не на каменях, але що втілилося і народилося, і з’єдналося з Його Божественною плоттю».
Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, починає вважати себе достойнішою за інших.
Про суть посту йдеться у наступному церковному піснеспіві: «…постячись від їжі, душе моя, а від пристрастей не очищаючись, – марно втішаєшся утриманням від їжі, бо якщо піст не принесе тобі виправлення, то ненависною будеш Богові, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, які ніколи не їдять».

Добавить комментарий