Рентабельність господарства залежить, у першу чергу, від породи кролів. Вибір її залежить від пріоритетного напрямку кролівництва – на м’ясо чи шкурку й пух. Вподобавши певну породу, ретельно вивчіть її особливості, стандарти і зовнішні ознаки тварин, ознайомтеся
з фотографіями.
Для кожної породи можна знайти докладний опис. і не тільки за кольором волосяного покриву, а й за статурою, формою вух і навіть кольором кігтів.
Нерідко під виглядом чистопородних тварин на ринку пропонують помісі невідомого походження. Тож, аби не бути ошуканим при купівлі кроликів, треба просити в продавця документ, виданий у племінному господарстві.
Загалом найпопулярнішими для розведення у приватних господарствах є кролі м’ясо-шерстих порід – білий і сірий велетні, радянська шиншила, віденський блакитний, сріблястий. У породних тварин висока якість хутра, вони швидко ростуть, менше споживають кормів на одиницю приросту, а співвідношення маси тушки і живої ваги досягає 65%.
Для формування продуктивного стада треба купувати кролів різних вікових груп. Звичайно, старих брати немає сенсу навіть за півціни, позаяк вони менш активні, гірше спаровуються, часто хворіють і можуть стати джерелом небезпечної інфекції. Не можна купувати і зовсім ще маленьких, підсисних кроленят, а також тих, що тільки-но були відлучені від матері й не встигли адаптуватися до життя без молока. Оптимальний вік купівлі самочок – від 2 до 5 місяців, самців – від 2 до 7 місяців.
Майте на увазі, що чим молодший кріль, тим важче визначити його статеву приналежність. Зовнішні ознаки у малюків обох статей дуже схожі, тож краще брати їх із 3 місяців.
Щоб оглянути тварину із найменшим стресом для неї, потрібно уміти правильно виймати її з кошика або клітки і брати на руки. Ні в якому разі не піднімайте кроля за вуха! Він повисне у вертикальному положенні, й це призведе до того, що під вагою внутрішніх органів діафрагма, яка розділяє грудну і черевну порожнини, опуститься. В результаті тварина може навіть перестати дихати. Також не можна брати кроликів за задні кінцівки і тримати головою донизу. Можуть виникнути розриви зв’язок та м’язів.
При контакті з чужими тваринами без засобів захисту виникає велика ймовірність занесення в своє господарство різних небезпечних хвороб. Наприклад, так можна заразити власне поголів’я небезпечними шкірними захворюваннями (лишаї, короста), вірусними, бактеріальними інфекціями (міксоматоз, пастерельоз). Тож огляд чужих вуханів обов’язково слід проводити в гумових рукавичках, які потім необхідно утилізувати. Повернувшись додому з базару чи племінного господарства, змініть одяг, ретельно вимийте відкриті ділянки тіла перед контактом зі своїм поголів’ям.
На що ж звертати увагу при виборі кроликів? Волосяний покрив має бути чистим та блискучим. Кролів із дефектами в будові тіла видно відразу. Наприклад, зустрічаються горбаті тварини або, навпаки, з провислим хребтом. Збільшена голова у молодняку свідчить про рахіт. Кістки таза і грудної клітки, що неприродно випирають, свідчать або про хвороби, або про недостатню якість годівлі. Ожиріння так само неприпустиме. Перевищення ваги веде до слабкої активності кроликів, сповільненої реакції й низької здатності до продовження роду.
У здорового кроля голова поставлена прямо, вуха “дивляться” вгору (крім тварин породи баран), передні й задні кінцівки стоять рівно (немає клишоногості). Екстер’єр, тобто співвідношення різних частин тіла, повинен відповідати стандарту породи. Кріль не повинен безперервно крутити головою, чесатися, бити лапками по вухах, кидатися з одного боку в інший. Вибирайте того, який спокійно сидить у клітці й не звертає особливої уваги на те, що відбувається навколо нього.
При виборі тварини уважно подивіться на її ніс. Якщо слизова поверхня волога, то кріль явно хворий. Це може свідчити не тільки про звичайну застуду чи алергію. Цілком імовірні й інфекційний риніт, і пастерельоз. А
якщо з пащі тече слина і ділянка хутра на підборідді забруднена, значить, у тварини стоматит (“мокра мордочка”).
Подивіться на внутрішню поверхню передніх лапок. Ними кролі витирають зайву вологу, і на них залишаються сліди злиплих ворсинок. Також перевірте стан очей тварини. Не можна її торкатися, якщо вони в неї сльозяться і тим більше – гнояться. Помітили почервонілі повіки – відійдіть від тварини подалі, щоб не стати переносником інфекційного риніту, міксоматозу.
Причиною рясного сльозовиділення у кролів може стати надмірний ріст зубів всередину плоті. Цей вроджений дефект викликає неправильний ріст корінних зубів, він передається у спадок. Загалом різці у кроликів постійно ростуть і сточуються одночасно все його життя. Якщо ж нижня щелепа видається вперед, то, найімовірніше, сточування не буде. Неправильний прикус призводить до відсутності контакту між різцями під час пережовування корму. Внаслідок цього з’являються потворні “бивні”, які ускладнюють процес споживання корму і призводять до больових відчуттів.
Не забудьте звернути увагу на вуха, в них досить легко виявити ряд захворювань. Наприклад, короста буквально забиває рихлою субстанцією вушні отвори. Але на початковій стадії хвороба проявляється у вигляді маленьких червоних горбиків.
При несприятливих умовах утримання й після перенесених або недолікованих інфекцій у легенях ще може бути вогнище запалення. На короткий час за допомогою сильних антибіотиків продавець може приглушити хворобу. Але при цьому неможливо приховати хрипи в легенях. Потрібно просто прикласти вухо до спини кроля. При відсутності сторонніх шумів хрипи явно прослуховуються, якщо тварина хвора. Непрямими ознаками легеневих хвороб є чхання, червоні повіки, сльозотеча, мокрий ніс і пригноблена активність.
Огляньте також кінцівки тварини. Досить поширений дефект, що передається у спадок, – вивертання лапок назовні або всередину. Поспостерігайте, як кріль стрибає. Він не повинен завалюватися на один бік. Якщо є навіть часткова втрата чутливості задніх лапок, це може привести до повного їх паралічу.
Перевірте стан кігтів. Це важливо не тільки для визначення відповідності заявленій породі. Якщо вони занадто довгі, вам намагаються продати стару тварину.
Досвідчені кролівники знають, що найслабше місце в організмі кролика – травна система. Зверніть увагу на стан волосяного покриву навколо хвоста і анального отвору. Волосся повинно бути сухим і блискучим, а анальний отвір – без ознак запалення. Крім розладу травлення погіршення стану волосся й анального отвору викликають глисти – гострики (нематоди), що мешкають у товстому відділі кишечника.
Якщо вибираєте кроля на розплід, потрібно звернути увагу на стан зовнішніх статевих органів. Для їх огляду кроля потрібно правильно посадити на крижі. Можна розташувати на столі, а можна просто на колінах, лапами від себе, в напівлежачому положенні. Одна рука притримує тулуб і притискає до поверхні. Друга знаходиться вище однієї із задніх лап і одночасно страхує від непередбаченої агресії при різкому русі кінцівки. Вона ж відтягує злегка шкіру біля статевого органу в напрямку від хвостика. Це найбезпечніший варіант.
У самця обов’язково перевіряють сіменники, або яєчка. Частенько під час бійок кроленята ушкоджують і навіть вигризають їх. На вигляд сіменники повинні бути великими, не рихлими і не м’якими. Майте на увазі, що в сильну спеку вони можуть підніматися в пахові труби, так що можна помилково забракувати хорошого самця. Так само трапляється і в разі, коли він тривалий час був у простої.
Не менш важливі і вторинні статеві ознаки. Для самця це – більша укорочена голова на короткій товстій шиї. Спина, грудна клітка, поперек у нього повинні бути широкими. Розвинена мускулатура, особливо на задніх лапах в ділянці стегон і попереку, допоможе покривати навіть найноровливіших самок.
Із самками визначитися набагато складніше. Крім зовнішніх “достоїнств”, самка повинна мати відмінні материнські якості. Треба ретельно оглянути сосці, щоб не пропустити мастит. На них не повинно бути тріщин, ущільнень, шишок. Їх має бути 4 або 5 пар, але іноді буває менше. Це означає, що самка не зможе мати якісне потомство. Просто в такому випадку раджу проводити турові окроли (тобто пологи в 2–3 самок одночасно або з різницею в кілька днів). Тоді в разі необхідності можна буде підсадити кроленят однієї матки з невеликою кількістю сосків або низькою молочністю до іншої.
Нерідко на базарах пропонують купити сукрільних самок, у яких ось-ось мають настати пологи. Та кролівникам-початківцям настійно раджу утриматися від спокуси швидкого отримання молодняку, адже за сукрільну матку можуть видавати зажирілу і досить стару особину.
Щодо зовнішніх ознак, то в самок голова має бути маленька, злегка загострена, шия не товста. Риси мордочки – витончені, не грубі. В однорічних крільчих допускається наявність невеликої складки під підборіддям. Зверніть увагу на конституцію тіла. Для нормальних окролів важливо, щоб задня частина тулуба була подовжена, із широким тазом, не костиста, з добре розвиненою мускулатурою. Якщо при огляді помітите надмірну агресивність у поведінці, то така кролематка буде погано покриватися самцем, травмувати партнера, давити і загризати новонароджених кроленят. Її ліпше не купувати.
Загалом найкращою гарантією породистості й доброго стану здоров’я кроликів є “Племінне свідоцтво”. Кожен легальний племінний завод видає такі документи господарям, що придбали тварин. Купувати ж кролика на ринку у незнайомого продавця без свідоцтва і довідки про стан здоров’я – те саме, що купувати кота в мішку.
Дмитро БІЛАЙ
Магістр із технології виробництва та переробки продукції тваринництва