На шляху до весни

Ігор і Анна Велички.

На шляху до весни

У День усіх закоханих, 14 лютого, відомий полтавський мистець Ігор Величко запросив – уже який раз саме в лютому! – своїх колег, друзів і шанувальників на відкриття персональної виставки в Художньому салоні обласної організації НСХУ, яку назвав дуже просто – «Живопис». А вже через кілька днів, у вівторок, 18 лютого, відкрилася ще одна виставка художника – «Мініатюри» у залі Полтавського літературно-меморіального музею І.П.Котляревського.
Чому саме в лютому – художник жартує, мовляв, зиму не люблю, але скоро почнеться весна, нове життя, пленери, річка. А він завжди в русі, підтверджують колеги.
– Ігор Величко – один із найактивніших художників у творчій і виставковій діяльності, учасник багатьох пленерів, – говорить голова обласної організації Національної спілки художників України Юрій Самойленко. – І його любов до природи відкривається нам у кожній виставці, тут бачимо і Крим – наш Крим, і рідну Полтавщину. Був час, коли він працював активно й плідно в абстрактному живописі, який представлений у другій частині салону – роботи насичені кольором, і якась таємничість у них. Ця абстракція не відчужена від душі – наповнена любов’ю…
– В його роботах – свіжий струмінь, життя пульсує, колір пульсує, особливо це відчувається в абстрактних творах… Ця виставка радісна, така полтавська, українська, і характер у нього такий, – зазначає художник Євген Пілюгін.
А Григорій Волков нагадав, що Ігор Величко першим у Полтаві відкрив свого часу виставку абстракції, і назвав його «абстракціоністом №1», запевнивши, що невдовзі в нашому місті відбудеться виставка робіт саме цього творчого напрямку.
Колеги щиро вітали Ігоря Величка з новими вернісажами, які відбувалися незадовго до його 65-го дня народження. А народився він 26 лютого 1955 року в Полтаві, де живе й працює разом із дружиною-художницею Анною Величко. Його персональні виставки проходили в містах України й за кордоном, зокрема в Канаді, Данії, Швеції, США, Італії, Німеччині, Чехії. Полотна мистця зберігаються у художніх фондах Полтавського і Сумського художніх музеїв, у Києві, в багатьох приватних колекціях в Україні й за кордоном.
А тим часом у салоні яскраво звучить «Ранкова мелодія», дивує своєю загадковою мінливістю триптих «Метелик ранок», «Метелик день», «Метелик ніч». І кожного глядача чекає його власне «Перезавантаження» і ще багато настроєвих метаморфоз – кожен побачить щось своє на шляху до весни.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий