На старті весняної  посівної кампанії

На старті весняної посівної кампанії

На Полтавщині стартувала посівна кампанія. Ранніми зерновими засіяно перші 18 тисяч гектарів площ. Третю весну аграрії засіватимуть поле в умовах військового стану. В умовах дефіциту механізаторських кадрів, порушення логістичних маршрутів, блокування українсько-польської митниці і навмисне висипаного на землю польськими фермерами українського зерна…
Боляче дивитися на все це хліборобові, часом опускаються руки, але поле кличе до роботи, до засіву майбутнього врожаю.
Про ситуацію в АПК області напередодні посівної – у розмові із заступником начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимиром КОГУТОМ.

– Отже, Володимире Миколайовичу, коротко підсумуємо результати минулорічної роботи агропромислового комплексу області.
– За оперативними даними, станом на 14 березня цього року аграріями Полтавщини намолочено 7,4 мільйона тонн збіжжя, у тому числі 5,7 млн тонн зернових та зернобобових культур (це перше місце в Україні). Хочу відзначити, що практично по всіх культурах урожайність більша, ніж у 2022 році. Кукурудзу на зерно станом на 14 березня зібрано на 506,7 тисячі га (99% планових площ), намолочено 4,1 мільйона тонн (перше місце в державі). Підготовку ґрунту на зяб в області проведено на 1,3 мільйона гектарів.
– Аграрії сповна відчули вплив війни на галузь…
– Безумовно. Насамперед це стосується кваліфікованих кадрів. Адже чимало аграріїв узяли до рук зброю, стали до лав Збройних сил України. Наразі особливо гостро відчувається потреба у механізаторах, водіях, агрономах та інших фахівцях.
Водночас у сільському господарстві значно зросла частка жінок, які замінюють чоловіків на багатьох роботах. Також відбувається залучення до роботи внутрішньо переміщених осіб. Частина переселенців з інших регіонів України знайшла роботу в сільському господарстві нашої області.
Окрім того, війна спричинила зміни й у логістичних ланцюжках, що ускладнило постачання сільськогосподарської продукції та відчутно вплинуло на економічні показники аграрних підприємств.
– Чи передбачені нині дотації сільгоспвиробникам?
– Із 2021 року в нашій області діяла Програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2027 року (надалі Програма. – Авт.).
Для фінансування заходів Програми того ж року було виділено 7,7 мільйона грн, з яких використано 5,1 млн грн. У ній взяли участь 24 суб’єкти господарювання, у тому числі 15 фермерських господарств, 2 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, 2 суб’єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності та 22 особистих селянських господарства. Було компенсовано проведення 47 навчальних заходів у 26 територіальних громадах.
У 2022 році фінансування видатків, спрямованих на виконання Програми, не проводилося. Торік для підтримки аграріїв виділено 4,7 млн грн, з яких використано 2,1 млн грн. Пільгові кредити надано 2 фермерським господарствам. Також було компенсовано суб’єктам сільськогосподарської дорадчої діяльності проведення 39 навчальних заходів у 28 територіальних громадах області. На 2024 рік фінансування Програми, на жаль, не передбачено.
– У цьому році буде державна підтримка фермерських господарств на поворотній основі і яка саме?
– У 2024 році через Український державний фонд підтримки фермерських господарств за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» буде надаватись фінансова підтримка фермерам для провадження виробничої діяльності та диверсифікації виробництва у розмірі, що не перевищує 1 млн гривень, із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів.
Варто зазначити, що торік за цим напрямком фінансову підтримку на поворотній основі отримали 10 фермерських господарств, яким надано 4,6 млн грн. Також буде фінансова підтримка сімейних фермерських господарств без набуття статусу юридичної особи для придбання землі сільськогосподарського призначення у розмірі, що не перевищує 1 млн гривень на строк до 10 років, для придбання земельної ділянки чи ділянок сукупним розміром до 20 гектарів із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів.
Після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» кошти також надаватимуться за наступними напрямами: бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь с/г призначення (1 гектар) виробникам сільськогосподарської продукції, що мають у власності/користуванні до 120 га, для провадження сільськогосподарської діяльності – 4,0 тисячі грн на 1 га; спеціальна бюджетна дотація за утримання ВРХ (корів) усіх напрямів продуктивності (утримують від 3 до 100 корів) – 7,0 тисяч грн на одну голову; спеціальна бюджетна дотація за утримання маточного поголів’я кіз та овець (утримують від 5 до 500 кіз або овець) – 2,0 тисячі грн на одну голову.
Підтримка надаватиметься лише тим сільгоспвиробникам, які внесені до Державного аграрного реєстру. Загалом у Держреєстрі зареєстровано 5014 агровиробників Полтавської області, з яких: юридичних осіб – 2070, фізичних осіб – підприємців – 1006, фізичних осіб – 1938.
У 2022 році 1935 агровиробників Полтавщини через Державний аграрний реєстр подали заявки на отримання державної підтримки. Заявки 1725 аграріїв були оброблені і включені до переліку на отримання державної підтримки, в тому числі 242 суб’єкти – на отримання дотації за утримання корів, у розмірі 9,0 млн грн, та 1483 суб’єкти – на отримання субсидії на 1 га оброблюваних угідь с/г призначення, у розмірі 129,0 млн грн. Загальна сума підтримки агровиробників області склала 138 млн грн.
– Гранти через Портал «Дія» – це відносно новий вид допомоги. Наші аграрії ним користуються?
– Навіть під час війни держава підтримує аграріїв. У рамках урядової грантової програми підтримки малого та середнього бізнесу «єРобота» в 2023 році 5 агропідприємств отримали 27,9 мільйона грн на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства, 1 підприємство отримало 7 млн грн на розвиток тепличного господарства. Грантові кошти будуть використані на посадку 18 гектарів фундука та волоських горіхів, 13 га груш, 12 га яблунь, 33 га лохини та чорниці, закладку 1,6 га теплиць.
Гранти надаються для саду площею від 1 до 25 га. Розмір гранта на сад становить від 140 до 400 тисяч грн за гектар, але не більше 70% вартості проєкту висадки насаджень.
Гранти на теплицю надаються для теплиці площею від 0,4 га до 2,4 га. Розмір гранта становить від 2 до 7 млн гривень, але не більше 70% вартості проєкту.
Для отримання грантів заява формується засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал «Дія»).
– Володимире Миколайовичу, в області стартує весняна посівна кампанія. Який рівень готовності АПК, забезпечення добривами, насінням, пально-мастильними матеріалами?
– Для засіву у 2024 році потреба в насінні ярих культур становить 53 тисячі тонн. Насіння зернових і технічних культур є в повному обсязі, ведеться його доробка до посівних кондицій, наразі воно готове на 97%. Ринок міндобрив та засобів захисту рослин також насичений. Потреба в мінеральних добривах становить 33,1 тисячі тонн діючої речовини, придбано 28,1 тис. тонн (85%).
Ситуація на ринку пального стабільна, дефіциту немає. В операторів паливного ринку є необхідні його запаси.
Загалом для проведення комплексу весняно-польових робіт сільгосппідприємства області потребують близько 28,6 тисячі тонн дизельного пального та 5,4 тис. тонн бензину. Нині в господарствах накопичено 19,2 тис. тонн дизпалива й 3,2 тисячі тонн бензину, що становить відповідно 67% та 58% до потреби.
Для забезпечення проведення комплексу весняно-польових робіт у 2024 році, з метою сприяння доступу аграріїв до кредитних ресурсів в Україні запрацював Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Діяльність Фонду спрямована на підтримку дрібних, малих та середніх фермерів, які обробляють землю площею до 500 гектарів. Фонд гарантуватиме перед українськими банками покриття до 50% зобов’язань по кредиту. Це хороший інструмент для невеликих агроформувань, щоб вони мали можливість отримувати кредити.
Позичальники зможуть отримати інвестиційні кредити на термін до 7 років, кредити для купівлі землі – до 10 років та обігові кошти на строк до 3 років, з максимальною сумою кредиту на одного позичальника 30 мільйонів грн. Гарантії Фонду матимуть позитивний вплив на розвиток земельного ринку. Щоб отримати доступ до цих гарантій, фермер має бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі.
Поряд з цим, чи не єдиним дієвим і масовим інструментом державної підтримки галузі АПК є пільгове кредитування сільгосптоваровиробників у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9». Торік пільговим кредитуванням скористалися близько 520 сільгосптоваровиробників області, які залучили кредитів на суму майже 3,5 мільярда грн, у тому числі за програмою 5-7-9 – близько 350 господарств, на суму 2021,4 млн грн та під портфельні гарантії – на суму 1087,6 тис. грн.
Станом на 13 березня цього року вже близько 200 господарств області залучили кредити на суму 705 мільйонів грн, у тому числі за програмою 5-7-9 – близько 60 господарств на суму 230,7 млн грн та під портфельні гарантії на суму 87,4 млн грн.
– В Україні спостерігається відчутне зменшення поголів’я великої рогатої худоби та виробництва молочної продукції. Яка ситуація на Полтавщині?
– Попри усі складнощі сьогодення, викликані військовою агресією, нестачею кадрів, нестабільністю на ринку збуту сільгосппродукції та коливанням цін, галузь тваринництва в області продовжує стабільно працювати. Понад 160 суб’єктів господарювання агропромислового комплексу утримують поголів’я великої рогатої худоби.
– Загалом в усіх категоріях господарств налічується 175,1 тисячі голів ВРХ, з них 92,3 тисячі голів корів, також 271,2 тис. голів свиней, 41,5 тис. голів овець та кіз, 5127,9 тис. голів птиці. У порівнянні з минулим роком відбулося незначне зменшення поголів’я ВРХ – на 6,9 тис. голів (-3,8 %), у тому числі корів – на 5,8 тис. гол. (-5,9 %), поголів’я птиці – на 125,7 тис. голів (-2,4%), овець та кіз – на 1,6 тис. голів (-3,7%).
Проте Полтавщина серед регіонів України за кількістю поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів у сільгосппідприємствах, посідає перше місце, а в усіх категоріях господарств, включаючи населення, за кількістю ВРХ, у тім числі корів, – друге місце в державі.
У порівнянні з минулим роком не допущено зменшення виробництва продукції тваринництва. Загалом торік у сільськогосподарських підприємствах вироблено молока на 7,5% більше від попереднього року, реалізація м’яса зросла на 3,9%.
Серед регіонів України з виробництва молока в с/г підприємствах область посідає перше місце (понад 15% валового надою в державі).
Більше того, протягом останніх років сільгосппідприємствам області вдається щорічно збільшувати продуктивність корів. Так, торік в агроформуваннях, у порівнянні до 2022 року, надій молока на фуражну корову зріс на 5,5% і досяг 7709 кг, а за останні 5 років – зріс на 18%.
Аграрії краю розвивають і племінну справу. Нині в області налічується 25 сільгосппідприємств, які мають 37 статусів суб’єкта племінної справи у тваринництві (племінний завод, племінний репродуктор) з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої та червоно-рябої молочної породи, а також голштинської, симентальської та абердин-ангуської порід. В області доклається максимум зусиль, щоб зберегти галузь тваринництва, а відповідно й робочі місця, та забезпечити продовольчу безпеку держави.
За рахунок іноземної підтримки виробникам с/г продукції, зареєстрованим у ДАР, допомога надаватиметься у вигляді спеціальної бюджетної дотації за утримання ВРХ (корів) усіх напрямів продуктивності та утримання маточного поголів’я кіз та овець.
– Зазвичай найважче провести весняну посівну дрібним фермерам, у яких не було застави під кредит. Що змінилося з появою Фонду гарантування коштів для фермерів?
– Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є небанківською фінансовою установою, засновником якої є Кабінет Міністрів України. Над створенням та запуском Фонду разом з Мінагрополітики працювали представники Світового банку та Європейського Союзу. Діяльність Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві спрямована на підтримку дрібних, малих та середніх фермерів, які обробляють до 500 га землі.
Фонд достатньо капіталізований для початку діяльності завдяки гранту в розмірі 10 мільйонів євро, наданого Європейським Союзом для Проекту Світового банку «Зміцнення Фонду часткових кредитних гарантій у сільському господарстві».
Для отримання часткової гарантії Фонду позичальники мають відповідати критеріям прийнятності.
Позичальники зможуть отримати інвестиційні кредити на термін до 7 років, кредити для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення до 10 років та обігові кошти на строк до 3 років, з максимальною сумою кредиту на одного позичальника 30 мільйонів гривень. Часткова гарантія Фонду покриває 50% суми основних зобов’язань за кредитами. Гарантії Фонду не можуть поєднуватися з гарантіями, виданими за іншими Програмами. Фінансові установи-партнери: АБ «УКРГАЗБАНК» (найближчим часом перелік буде розширено).
– Як вплинуть події на польсько-українському кордоні на сільгоспвиробників області, чи зміниться структура посівів, їх обсяги?
– В області відпрацьована науково-обґрунтована структура посівних площ, і у 2024 році вона кардинально не зміниться. Всього планується посіяти близько 1,4 мільйона гектарів ярих сільськогосподарських культур. У цьому році збільшено площі озимих на зерно на 20,3 тисячі га та озимого ріпаку на 4,9 тис. га до минулого року. Натомість буде зменшено площі під кукурудзою на зерно на 12,4 тис. га та під соєю – на 8 тисяч га.
– Чи сіють аграрії льон, гірчицю та інші нетрадиційні культури?
– Загалом в області мало поширені культури займають площу 20,6 тисячі гектарів. З них квасоля засівається на площі 1,5 тисячі га, нут – 0,6 тис. га, льон олійний – 1,7 тис. га, гірчиця – 0,5 тис. га, горох – 8,5 тис. га, просо – 8,3 тис. га, сорго – 0,2 тисячі гектарів.
– В Україні спрощується порядок зміни цільового призначення земельних ділянок. Як це вплине на сільськогосподарські землі?
– Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України» від 06.02.2024 року № 3563-IX, який вступить в дію 28.05.2024 року, передбачається спрощення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок (крім земель, віднесених до категорій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель водного фонду, рекреаційного, оздоровчого, лісогосподарського призначення) на територіях за межами населених пунктів, стосовно якої відсутня містобудівна документація, для розміщення об’єктів промисловості та енергетики, що відносяться відповідно до класифікатора – промислові та складські будівлі; нежитлові сільськогосподарські будівлі; трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та газопроводів); комплексні споруди промислових об’єктів (крім споруд підприємств, що здійснюють видобування, виробництво та переробку ядерних матеріалів, споруд підприємств і установок із збагачення та перероблення ядерного палива; споруд підприємств, призначених для термічного оброблення (спалювання) побутових відходів; атомних електростанцій).
Дія закону поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 5 років після його припинення.
Встановлення, зміна цільового призначення земельних ділянок у таких випадках здійснюється без врахування відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту та відповідності класифікатору і правилам, але на підставі мотивованого висновку як особливого виду містобудівних умов та обмежень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок у зазначених випадках здійснюється за рішенням власника земельної ділянки шляхом подання ним заяви про внесення відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру та без розроблення документації із землеустрою.
Завдяки закону прискориться зміна цільового призначення, адже затяжний процес, щодо формування земельних ділянок, на яких буде плануватися розміщення промислових чи складських будівель, відштовхує потенційних інвесторів. А зволікання при будівництві нових трубопроводів чи електромереж обумовлені загальнодержавними інтересами, інтересами територіальної громади чи інших фізичних чи юридичних осіб негативно впливають на загальне враження щодо зацікавленості громад у розвитку чи модернізації існуючої інфраструктури.
Прийняття закону суттєво не призведе до зменшення земель в сільськогосподарському обробітку та використання цих земель не за цільовим призначенням. А будівництво промислових об’єктів збільшить кількість робочих місць, надходження до бюджету та підвищить інвестиційну привабливість громад.
– Кілька слів про рух (продаж) земель в області.
– Відповідно до Моніторингу земельних відносин Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, який є в загальному доступі, за період з 1 липня 2021 року по 1 березня 2024 року в Полтавській області було здійснено більше 18288 договорів купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності, загальною площею 49514 га. Наведені статистичні дані стосуються таких видів цивільно-правових угод, як купівля-продаж, міна, дарування та довічне утримання. Середньозважена ціна земельної ділянки становила 37,4 тисячі гривень за гектар.
– Як працює обласна програма меліорації сільгоспземель, які плани на найближчі роки?
– На виконання доручення начальника обласної військової адміністрації, департаментом агропромислового розвитку розроблено «Програму розвитку та підтримки зрошувального землеробства на території Полтавської області на період до 2028 року». Основними цілями Програми є збільшення зрошувальних площ на території Полтавської області шляхом відновлення існуючих та будівництва нових зрошувальних систем; розчистка та регулювання русел річок і водойм, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного та санітарного стану річок і водойм; модернізація міжгосподарських та внутрішньогосподарських зрошувальних систем, будівництво нових зрошувальних систем шляхом прямого забору води з природних водойм.
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного, обласного, місцевих бюджетів, землевласників, землекористувачів та об’єднань водокористувачів, а також з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
До речі, торік із 8,9 мільйона гривень державної підтримки розвитку меліорації аграріям області було виплачено 3,97 мільйона грн, а полив сільськогосподарських культур на державних зрошувальних системах здійснювався на площі 6542 гектарів. У 2024 році планується збільшити цю площу до 7 тисяч гектарів.

Людмила ДАЦЕНКО.

Поділися:

Добавить комментарий