До Дня Незалежності України в Національному музеї гончарства, що в Опішному, презентували три нові монументальні скульптури
Українці відзначили найголовніше свято нашої держави – День Незалежності України. Нині українці повною мірою усвідомлюють величну значимість цього дня. Адже ось уже рік і вісім місяців ми тяжко боремося, зберігаємо, дбаємо про найцінніше – нашу незалежність й національну ідентичність. Якщо не на «нулі», то в тилу, від малого до великого, задіяні всі, аби наблизити Перемогу.
До Дня Незалежності України в Національному музеї гончарства презентували три монументальні скульптури талановитих українських художників-керамістів – цьогорічних лауреатів Міжнародної грантової премії Говорунів.
З ініціативи меценатки зі Сполучених Штатів Америки Олесі Говорун спільно з Національним музеєм гончарства 2016 року було засновано Міжнародну грантову премію Говорунів на підтримку молодих талановитих мистців кераміки.
За умовами гранта художники-керамісти на базі майстерні при музеї створюють монументальні скульптури, які передають на постійне зберігання й експонування в музей. Від початку заснування гранта передбачалося: один рік – один лауреат. Але в Україні розпочалася війна… Щоб підтримати українських мистців, Олеся Говорун профінансувала два роки поспіль (2022, 2023) грант аж для трьох лауреатів. Цьогорічною арт-командою “Говоруни-2023” стали: Юрій Мирко (Київ), Юрій Войтович (Малютянка, Київщина), Євген Євтушенко (Полтава).
«Нещодавно я їхав маршруткою з Києва. Попереду мене сиділи двоє військових. Я розумів, що їдуть вони на передову. Тому постійно на них споглядав, і наші погляди зустрічалися. Коли була зупинка й мені вже час було виходити, вони вийшли на перекур. Мені дуже хотілося висловити їм слова вдячності, але я не зміг вимовити ані слова. Лише простягнув руку, й вони відповіли взаємністю. Під час потискання рук я відчув їхні сильні пальці. І в цей момент у мене народилася ідея назвати свою роботу «Воїни» – сильні, мужні воїни, які захищають і боронять нашу країну», – ділиться роздумами Юрій Войтович.
«Ідея з’явилася з того, що я почав роздумувати про гармонію в суспільстві: в сім’ї, з Богом і з природою. Я побачив, що гармонії зараз немає, а досягнути її дуже важко. Нині у суспільстві багато хибних думок, які збивають нас із пантелику. Вони заважають іти нам правильним шляхом, робити так, як від самого початку дано нам Богом, природою. Тому ця скульптура – символічний образ сім’ї, але вона не з’єднана (розірвана). Тут двояке трактування: можна подумати, що все рушиться або, навпаки, все налагоджується. Глядач у своїй уяві може дозбирати цю гармонію повністю і тим самим розібратися в гармонії власного життя», – наголошує Юрій Мирко.
«Бозон Хіггса – елементарна частинка, яка при розпаданні утворює інші частинки.
Усе в світі складається з частин. І от це приклад цікавої конструкції того, як влаштований Всесвіт. Ці частинки проектуються і на суспільство. Наприклад, є різні частинки, які по-різному між собою взаємодіють, але разом вони створюють єдиний механізм. Власне так само й суспільство – всі ми люди, створені ніби по одному принципу, але по-різному між собою взаємодіємо. Особливо це чітко проявилося з початком повномасштабного вторгнення. Боротьба нас об’єднала й змусила працювати як один організм. Ми перетворилися на міцну структуру.
Отже, концепція: кожен із нас щось продукує й кожен із нас десь взаємодіє.
Мені завжди подобалася модульна кераміка. Якщо взяти один елемент, то він нудний, а якщо скласти в композицію, то виходить щось цікаве. А ще якщо подивитися на саму композицію «Бозони» збоку, то можна побачити тризуб», – розповідає Євген Євтушенко.
Ці три неймовірні монументальні скульптури встановлено на нещодавно освоєній території Національного музею гончарства, яка є продовженням музейного майдану, присвяченого Незалежності України.
Світлана Пругло,
завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства.