Найпомітніше в сьогоденні  української мови

Найпомітніше в сьогоденні української мови

Мова – це кров, що оббігає націю,
Виточи кров – умре нація.
Юліан ДЗЕРОВИЧ

Зміни, які переживає суспільство, послідовно й об’єктивно фіксує мова. За мовною канвою можна відновити перебіг подій, що відбувалися, оцінити участь людей у політичному, економічному, громадському, культурному, духовному житті, схарактеризувати пріоритети, які забезпечили поступ у різних сферах буття, визначити складники успіху, позитивного досвіду, установити причини невдач тощо. Виразником новаційності є передусім лексико-семантичний ресурс, зокрема слова-новотвори, багаті на оцінний потенціал описові звороти.

Слово 2020 року

Британський словник Collins назвав іменник lockdawn (локдаун) (‘жорстка форма карантину, що лімітує вільне пересування в країні та за її межами, дозволяє нормальне функціювання лише тих організацій, які надають основні послуги, реалізують товари першої потреби [лікарні, аптеки, продуктові магазини тощо]’) словом 2020 року. «Наші лексикографи, – повідомлено на сайті Collins, – вибрали “локдаун” словом року, тому що воно об’єднує досвід мільярдів людей у всьому світі, які колективно відіграли свою роль у боротьбі з поширенням GOVID-19. Collins зареєстрував понад чверть мільйона випадків використання слова “локдаун” протягом 2020 року порівняно з 4 тисячами в попередньому році». За версією американської компанії Мерріам-Вебстер, що є видавцем лексикографічної продукції, словом 2020 року визнано іменник pandemic (пандемія) (‘поширення хвороби, яке викликає коронавірус SARS-Cov-2, на території багатьох країн світу, континентах’). Його вибрали в цій ролі на підставі статистичного аналізу лексем, які найчастіше шукають в онлайн-словнику. Вони «демонструють значне збільшення інтернет-трафіку порівняно з минулими роками». Словом року, що добігає кінця, у Німеччині став складний іменник із запозиченим латинським компонентом сorona (‘вінець’) Corona-Pandemie (коронавірусна пандемія) (‘пандемія, спричинена хворобою, яку викликає коронавірус SARS-Cov-2’). На думку журі, саме ця лексична одиниця мала «найбільший вплив на політичне, економічне й соціальне життя року». На другому місці в рейтингові найуживаніших слів опинився термін локдаун.
У такому ж руслі видозмінювалася в 2020 році лексична система української мови. Розряд найуживаніших слів сформували ті, що входять до медичної сфери. Ідеться передусім про лексеми коронавірус (розм. корона) та ковід (COVID, розм. ковідка) (‘хвороба, яку викликає коронавірус SARS-Cov-2’). Між тим, це є характерним не лише для української, а й для інших мов, оскільки страшна епідемія поширилася на всі континенти, крім Антарктиди. Поруч із вирізненими словами активно запобутувала використовувана на позначення найпоширеніших сьогодні хвороб (алкоголізм, наркоманія, СНІД, туберкульоз, хвороба Лайма, цукровий діабет й ін.) перифрастична структура чума ХХI століття. На базі аналізованих лексем утворилися інші слова, зокрема прикметники ковідний та коронавірусний. Розряд новотворів доповнюють також лексичні одиниці ковідник (‘лікарня [відділення лікарні] для хворих на COVID-19’, ‘хворий на COVID-19’), ковідіот (‘той, хто протестує проти карантинних обмежень, відмовляється носити маску’), ковід-дисидент (‘той, хто заперечує небезпеку коронавірусу’), коронафобія (‘страх людей заразитися коронавірусом’), коронаскептик (‘той, хто не визнає коронавірусної хвороби’).
Сформувався навіть словник періоду коронавірусу, до складу якого входять лексеми й лексичні словосполучення, що переживають стадію термінологізування: карантин (‘обмеження в часи епідемії ковіду’) із цілою низкою похідних утворень (карантинка, карантинник, карантинниця, карантинчик, карантинище, карантин-карантин, карантин-шеймінг, карантиновий, карантинити, карантинитися, закарантинити, закарантинитися, перекарантинити, перекарантинитися, відкарантинити, відкарантинитися, докарантинити, докарантинитися, покарантинити, покарантинитися, окарантинити, окарантинитися, недокарантинити, недокарантинитися, самозакарантинитися, по-карантинному, карантинікули [карантин + канікули]; адаптивний карантин, жорсткий карантин, тотальний карантин, карантин вихідного дня), епідемія (‘масове поширення хвороби, яке викликає коронавірус SARS-Cov-2’), обсервація (‘ізолювання людей від зовнішнього світу в спеціальних місцях’), самоізоляція (‘утримання від безпосередніх контактів із зовнішнім світом’), мінімальна дистанція (‘відстань довжиною 1,5–2 м’), санітайзер (‘гігієнічний засіб, яким обробляють руки, інші ділянки тіла, предмети з метою знищення можливого вірусу на них’), дезінфекція (‘процес оброблення поверхонь для знищення вірусу’), експрес-тест (‘один із тестів на коронавірус, який роблять за 10–15 хв’), ПЛР-тест (‘тест, який проводять у лабораторних умовах методом ПЛР [полімерозна ланцюгова реакція]’), апарат ШВЛ (штучна вентиляція легень) (‘апарат для підтримання хворих на COVID-19’), суперпоширювач (‘носій вірусу, який може заражати багатьох людей’), захисна маска (‘спеціальна заслона на обличчі для захисту від хвороби, яку викликає коронавірус SARS-Cov-2’) (її в багатьох країнах стали образно називати справжнім символом епохи коронавірусу [ВВС; 11.04.2020]), масковий режим (‘режим, що передбачає обов’язкове носіння масок’) [УІ; 16.06.2020]), маскомат (‘спеціальний пристрій для придбання масок’), маскошок (‘відсутність змоги придбати медичну маску’). Високою частотою вживання вирізняються лексичні словосполучення зелена зона, жовта зона, помаранчева зона, червона зона, для яких об’єднувальним є значення ‘епідеміологічна ситуація регіону’, а також словосполучення з аналогічним статусом надзвичайна ситуація, що реалізує значення ‘режим, уведення якого спричинене порушенням нормальних умов життя’. У реєстрі новосформованого словника зафіксовано лексичний матеріал, що не стосується медичної галузі. Його представляє іменник Zoom (‘платформа для проведення онлайн-занять, відеоконференцій, зустрічей, нарад тощо’), а також словосполучення дистанційне навчання (‘навчання з використанням комп’ютерних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію тих, хто вчить, і тих, хто вчиться’).

Розширення обсягу понять

Цікаво відзначити, що Оксфордський словник уніс до свого реєстру лексичну одиницю COVID-19. Британські лексикографи у зв’язку з пандемією розширили значеннєвий обсяг деяких понять. Мовиться, зокрема, про сполуку соціальне дистанціювання. До закріпленого за нею опису ‘відчуженість, навмисна спроба дистанціюватися від інших у соціальному плані’ додався опис ‘дотримання фізичної відстані з метою уникнення інфекції ’.
Надзвичайна ситуація, яку спричинило поширення в Україні коронавірусу COVID-19, уплинула на фразеологічну систему мови. У соціальних мережах, різних соціальних середовищах (медики, освітяни, культурні працівники, студенти, учні й т. д.) почали творитися та продуктивно використовуватися народнопоетичні вислови, що є зазвичай варіантами широковживаних прислів’їв і приказок, як-от: Усі дороги ведуть до Уханя, Моя хата скраю, карантин перечекаю, На карантин надійся, а сам не гуляй, Хто про карантин дбає, той здоров’я зберігає, Посієш карантин – збереш здоров’я, Який карантин, таке й здоров’я, Карантин не в ліс веде, а з лісу виводить, Кожен Іван має свій карантин-план, Не кажи гоп, поки не відкарантиниш, На Бога надійся, а сам лікуйся (носи маску, мий руки), Носи маску, небоже, то й Бог поможе, На всяк роток не настачиш масок, Богу молися, а сам від коронавірусу стережися, Людина людині – коронавірус, Ми всі в масці – коронавірус у пастці, Ніхто не знає, де його коронавірус чекає, Коронавірусу батогом не переб’єш, Коронавірусу боятися – в АТБ не ходити, Маска маскою, а мінімальна дистанція краще, Друзі пізнаються на соціальній дистанції, Непроханий гість гірше інфікованого, Китайський ковід із віспою (чумою, холерою, іспанським грипом) один рід, Привезеному ковідові в зуби не дивляться, Хто куди, а я від ковіду, Хто людей чіпає, той ковідку має, Хто імунітет має, той ковід ламає, Ковід ковідом, а обід за розкладом, Ковідка – не тітка, антисептика не дасть, Ковід людей морить і по світу гонить, За ковідною бідою всьому світові нема спокою, Ніхто того не віда, де ковід обіда, Не такий ковід страшний, як його малюють, Ковід – не горобець, вилетить – не піймаєш, Той здоров’я не цінить, хто на ковід не хворів, Ще той не вродивсь, хто б ковід перехитрив, Ковід нам потрібен, як сироті трясця (як собаці п’ята нога, як торішній [позаторішній] сніг, як п’яте колесо до воза, як лисому гребінець, як сліпому дзеркало, як німому мікрофон, як глухому радіо, як дівці дитина, як мертвому припарка, як зайцю стоп-сигнал), Обіцяної вакцини три роки ждуть, Українська вакцина сама себе хвалить, Українська вакцина хвалилась, ніби з американсько-німецьким імунітетом родилась, Російська вакцина американському антивірусові троюрідна Одарка, Санітайзер [маска, соціальна дистанція, карантин, локдаун] – усьому голова, Самоізоляцію пережити – не поле перейти, Хворобливій кумі антисептик на умі, Не все те антисептик, що спиртом пахне, З антисептиком добре, а на мінімальній дистанції краще, Сім раз посидь дома, а раз вийди погулять, Пандемія – не вовк, у ліс не втече, Зумити ніколи не пізно, Зуміння за плечима не носить, На Zoom надійся, а сесії (ЗНО) бійся.

Коронавірусний фольклор

Так повелося, що в Україні ту або ту подію нерідко супроводжує усна народна творчість. Прості люди, майстри пера вигадують лічилки, примовки, скоромовки, прислів’я, приказки, частівки, коломийки, анекдоти, на основі відомих пісень складають нові тексти й т. ін. Українці добре пам’ятають різножанровий майданний фольклор, пов’язаний із Помаранчевою революцією та Революцією Гідності. Органічним продовженням його є «коронавірусний фольклор». Проаналізований вище «коронавірусний словник» із найуживанішим компонентом ковід почав нині проникати до фольклорних текстів. Тож навряд чи стане дивиною для кого-небудь, якщо в 2021 році на Різдво в наших оселях пролунають поряд із традиційною й такі колядки:
Ковід, ковід, ковідниця,
Гарна в масці молодиця,
А без маски не така,
Дайте антисептика;

Ковід, ковід, ковідин,
Я, аптекарю, один.
Мене батько послав,
Щоб антисептик (санітайзер, вакцини)
дістав.

Ковід, ковід, ковіда,
Баба в масці вигляда,
А ми її за вухо,
Дай п’ятака, старухо,
А п’ятак не такий,
Дай антисептик дорогий.
Сьогодні соціальні мережі активно заповнює така фольклорна форма, як коротке побажання з притаманними йому прогностичною та магічною функціями. З-поміж цих естетично досконалих поетичних мініатюр продуктивний тип утворюють словесні формули на антиковідну тематику. Їхній основний зміст – зичення всім міцного здоров’я, уберігання людей від коронавірусної хвороби, що нависла над планетою:
Хочу снігу, й мандаринку,
І мереживну сніжинку,
Хочу чуда, щоб до Паски (Пасхи)
Усі люди зняли маски.

Всім бажаю не хворіти,
Добре рік новий зустріти,
Вірус геть від себе гнати
І назавжди маски зняти.
***
Поданий у публікації матеріал – маленький штрих до великого та наповненого яскравостями українськомовного портрета чітко окресленого періоду – нелегкого для всіх нас 2020 року.

Микола СТЕПАНЕНКО
Доктор філологічних наук, професор, академік

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий