Найвідоміше лелече гніздо України знову з господарем

Саме у ту ніч, коли Україна, й Полтавщина зокрема, перебувала під масованим комбінованим ударом ворога, додому, до рідного гнізда в селі Леляки Пирятинської громади Полтавської області, повертався Грицик – зірковий лелека, відомий, вважай, всьому світові.
24 березня об 11:19 він пригніздився й заклекотав, сповіщаючи округу, що господар на місці. Походивши діловито півтори хвилини по краю гнізда, переклав для годиться гілочку з місця на місце, а тоді знявся й кудись полетів.
Знову повернувся. Розставляв крила, піднімав догори хвіст і шию, видаючи характерне лелече «кша». Лелекознавці стверджують, що це поведінка власника. А за пару хвилин знову відлетів. Мабуть, у пошуках поживи, бо подався в напрямку річки Удай. Там уже жаби й вужі повилазили.

«Лелека наш! Але не 100 відсотків»

Грицик чи не Грицик? Грицик чи Одарка? А може, і не Грицик, і не Одарка? Дискусія у чаті на YouTube-каналі «Лелека Грицько» триває. Поки що ні в кого немає 100-відсоткової впевненості, що повернувся саме глава родини бузьків. Навіть у доцента кафедри екології та зоології Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, за сумісництвом наукового співробітника Національного природного парку «Пирятинський» Анатолія Подобайла. Це він чотири роки тому за підтримки благодійників з молочного господарства «Леляківська сироварня» установив у лелечому гнізді неподалік власного обійстя у Леляках відеокамеру й запустив цілодобовий стрім, щоб спостерігати за гніздовим життям птахів. Таким чином вчений збирає науковий матеріал, а вся планета, без перебільшення, живе лелечим життям, спостерігаючи його онлайн – цілодобово, без вихідних і свят.
– Однозначно сказати, що це хтось із наших лелек, не можна, – говорить пан Анатолій. – Хоча його поведінка одразу по прильоту видавала в ньому господаря: він став у «бійцівську» позу в гнізді, яка говорить про його готовність захищати свою власність, дивився в небо, де, можливо, були вороги чи конкуренти, подаючи їм сигнал, що гніздо зайняте.
– Цьогоріч піддослідні лелеки дещо затримались із поверненням…
– Це не можна назвати затримкою. Процес повернення лелек в Україну триває два місяці – з 1 березня по 1 травня. А першого лелеку в Леляках цієї весни ми помітили 11 березня. Він оселився у гнізді на фермі. Через чотири дні після цього вже мав пару. Цікаво, що якийсь приблудний чорногуз сів на якусь мить у гніздо Одарки й Грицика 22 березня о 17:11. Як і Одарка минулого року, тільки на одну хвилину пізніше. Наче якийсь внутрішній годинник спрацював.
– Наскільки мені відомо, цьогоріч перші лелеки прилетіли з африканського на європейський континент, зокрема в Чехію, ще 23 лютого.
– Уточню: в західну Чехію. Але ж туди вони повертаються через Гібралтар, так званим західним міграційним шляхом. Там значно раніше настає тепло.

Що показує нова відеокамера

До зустрічі Одарки та Грицика в Національному природному парку «Пирятинський» готувалися ледь не з моменту їхнього відльоту.
– Насамперед ми подбали про нову відеокамеру, – розповідає Анатолій Подобайло. – Стара відпрацювала три роки і в будь-який момент могла зламатися. Відтак, ми могли б утратити безперервність спостережень за лелечою родиною. Якби таке сталося, то установити нову камеру на гнізді могли б лише наприкінці червня. До того часу лелеченята вже достатньо підростають, проте ще не вміють літати, що дозволяє безпечно одягнути на них спостережні кільця перед відльотом у вирій.
Тому вирішили не знімати стару відеокамеру, використавши її можливості максимально. А нову, яка має кращу лінзу й більше пікселів, що впливає на якість зображення, дозволяє наближати зображення й віддаляти, встановили наприкінці січня. Таким чином, маємо одразу дві робочі відеокамери, які можна перемикати, й сім з лишком місяців записів про життя інших птахів у лелечому гнізді.
Загалом онлайн-трансляцію третього сезону з найвідомішого лелечого гнізда в Україні ведемо з сьомого березня минулого року. Перерву робили лише тоді, коли виникали проблеми з інтернетом. Та на реклами за «бажанням» YouTube. Зате наші однодумці-птахолюби дізнались багато чого цікавого та пізнавального з життя «квартирантів» Грицика та Одарки.
– Хто вони?
– Ми нарахували аж 29 видів пернатих. Серед них – горобці хатні та польові, шпак звичайний, дрізд чорний, синиця велика та блакитна, кропив’янки сіра, чорноголова й прудка, сич хатній, горихвістка чорна та прудка, мухоловка строката та сіра, вівчарик-ковалик. У лелечому гнізді ми зафіксували яструба малого, плиску білу, одуда євразійського, синьошийку, повзика звичайного, сову сіру та вухату, дрозда співочого, вільшанку, щеврика лісового, сойку звичайну, дятла звичайного, жовну сиву, горлицю садову.
Скільки разів бував у гнізді лелек хижий яструб малий, якого учасники чату назвали Яковом Петровичем, важко навіть сказати. Він чи не щодня прилітав сюди погрітися на сонечку й заодно вполювати якусь здобич.
Сови, звісно, навідувались вночі…
Одне слово, багато хто відкрив для себе не тільки лелек, а й дізнався про дивовижний і різноманітний світ птахів.
А ці спостереження ввійдуть у літопис природи.
– Це ж не так просто – визначити вид якоїсь дрібної пташки. Хто цим займався?
– Звісно, непросто. Цю місію взяли на себе бьордвочери (від англ. birdwatching – спостереження за птахами) – любителі природи, які захоплюються вивченням, фотографуванням та спогляданням птахів у їхньому природному середовищі, не завдаючи їм шкоди. Вони на волонтерських засадах цілодобово чергували на каналі «Лелека Грицько». Вночі, наприклад, сиділи американці, бо у них був день, і фіксували появу сов. Хтось спостерігав за нашим гніздом за сотні, а то й за тисячі кілометрів: у Чехії, Німеччині, Киргизстані… Щоб ідентифікувати, скажімо, маленьких горихвісткок чи коваликів, які з’являються у гнізді всього на 2–3 секунди, треба провести величезну роботу. Оброблену інформацію бьордвочери скидають у наш внутрішній чат модераторів.

Закільцьовані діти додому не повернуться?

– Як показали відеоспостереження і як ви вже згадували, у гніздо, з якого ведеться стрім, навідуються й залітні лелеки.
– Так було і минулого року, так було і в цьому. Однак довго вони в гнізді не затримувались. А в 2023 році, коли ми тільки запустили онлайн-трансляцію, Одарці з Грицьком довелося, що називається, викурювати непрошених гостей. Так сталось, що коли господар відлетів на пошуки їжі, його місце зайняли молоді лелеки, які, вочевидь, ще не гніздувалися (заводити сім’ї вони починають на 3–4 рік життя, а до того живуть невеликими зграйками деінде на луках і полях). Грицькові самому не вдалося відвоювати в них своє гніздо. Лише через п’ять днів, коли повернулася Одарка, їм нарешті удалось позбутись конкурентів.
– Знаю, ви трохи оновили гніздо до цього сезону…
– Установили дренажну трубку, бо з другої половини минулого літа під час дощів у ньому почала збиратись вода. Тоді пташенята були вже величенькі, вона їм уже не шкодила. Однак у період кладки чи коли потомство буде маленьким, це може виявитися фатальним фактором.
– Дехто з учасників чату зауважив, що Грицик (чи, може, Одарка?) помітив яскравий дренаж посеред гнізда. Він його не злякав, як ви думаєте?
– Може, й злякав. Побачимо. У будь-якому разі, хай вирішує: або залишитись у старому гнізді з дренажним відводом, або заново наносити триста кілограмів гілок на нове. Мені здається, він обере перший варіант. А якщо ні, то залишене ним гніздо довго не пустуватиме. На нього швидко знайдуться інші господарі.
– Багато хто підписників YouTube-каналу, яких уже понад 62 тисячі, висловлює сподівання, що до Леляків повернуться й діти зіркової лелечої пари, яких можна буде пізнати по кільцях на ногах…
– Маловірогідно. В принципі, повернення «кілець» складає менше одного відсотка: хтось гине, хтось змінює місце проживання, а багатьох просто не помічають…
P.S. На момент підготовки матеріалу інтрига все ще триває. Лелека, який періодично з’являється в гнізді всього на кілька хвилин, вперше заночував у ньому лише 28 березня. Зате замаскував гілочками блакитну дренажну трубку й почав обживатися – носити до гнізда гілочки й жмути сіна. Учасники чату непізнаного лелеку назвали вже «умовним» Грициком. Припускають, що йому сподобалося гніздо, але, розуміючи, що до нього можуть прилетіти господарі, чекає із заселенням…

Ганна ВОЛКОВА
Журналіст