“Народе України! Твоєю силою, волею, словом…”

“Народе України! Твоєю силою, волею, словом…”

Цьогоріч святкування Дня Соборності України було ознаменоване високим ювілеєм, адже, окрім вшанування визначної події – об’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, оголошеного Універсалом Директорії УНР 22 січня 1919 року, – ми відзначили столітню річницю прийняття Четвертого Універсалу Центральної Ради. Вікопомного документа, за яким УНР поставала як незалежна й вільна держава українського народу. Документа, який втілив споконвічні прагнення українців і став дороговказом у вирі майбутньої боротьби на шляху до становлення нашої держави.

Пам’ять усіх поколінь
Традиційно в День Соборності України, 22 січня, полтавці прийшли до пам’ятника Пророку нації Тарасу Григоровичу Шевченку. Саме на цьому святому місці, під святкове тріпотіння синьо-жовтих знамен, найповніше відчувається наша кровна спорідненість із тисячами вірних синів України, які боронили право нашого народу на життя у своїй державі в минулому і які боронять його на східних рубежах країни сьогодні.
Разом учасники зібрання виконали Державний Гімн України. Мелодійним українським словом краян вітав пісенно-танцювальний ансамбль “Полтава” обласної філармонії. Голова облдержадміністрації Валерій Головко, голова обласної ради Олександр Біленький, народний депутат України Андрій Река вручили нашим землякам державні нагороди, почесні відзнаки.
Зібранню нагадали про історичне значення Акта Злуки й про великих патріотів-земляків – Голову Директорії та Головного отамана військ УНР Симона Петлюру, Голову Ради міністрів УНР, вченого-економіста Бориса Мартоса; про понівечений радянською тоталітарною системою цвіт нашого незабутнього й незламного “шістдесятництва”, а також закликали вклонитися пам’яті сучасних звитяжців. Саме 22 січня минули четверті роковини підступного вбивства активістів Євромайдану в Києві – Сергія Нігояна та Михайла Жизневського. Перших із Героїв Небесної Сотні, яка прийняла на себе ворожий удар проти незалежності України. Перших із нескінченно гіркого переліку наших втрат, безжально помножених у російсько-українській війні на Донбасі.
Пам’ять поборників незалежності всіх поколінь вшанували хвилиною мовчання. Разом із керівництвом області право покласти квіти до пам’ятника Великому Кобзарю першими надали мамі загиблого бійця АТО Миколи Чепіги, заступниці голови громадської організації “Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини” Наталії Чепізі, учаснику АТО першої хвилі мобілізації Сергію Пономаренку, Герою України, вчительці Полтавського міського ліцею №1 імені І. П. Котляревського Тетяні Балагурі, народному артисту України Василю Голубу, а також школярам, які здобули перемоги для України на престижних інтелектуальних та спортивних змаганнях.
Безцінні свідки-експонати
Від пам’ятника Тарасу Шевченку людське велелюддя рушило до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. І тут завмерло на чверть години майже на вході, перед величними сходами: згори лунали полум’яні й зболені рядки Четвертого Універсалу. Рядки набагато зрозуміліші нам тепер, на четвертому році війни на сході: “Народе України! Твоєю силою, волею, словом стала на землі українській Вільна Народня Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх – борців за вольности і права трудящих. …Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки лютої війни знесилили наш край і людність…”
Перед початком урочистостей усі бажаючі могли ознайомитися з виставкою “У боротьбі за волю”, підготовленою за матеріалами нашого земляка, науковця, журналіста, громадського і політичного діяча на еміграції Миколи Омеляновича Степаненка (1918–1993). Серед експонатів представлено, зокрема, нагрудний знак Легіону Симона Петлюри, що належав Степаненку, та орден-хрест Симона Петлюри; поштові марки УНР; присвячена пам’яті Голови Директорії книга авторства українського емігранта; рідкісні світлини Патріарха Мстислава (Скрипника).
Не менше цікавого відвідувачі музею побачили на виставці “Українська революція. Сто років боротьби”, підготовленій Українським інститутом національної пам’яті. Для створення двох десятків тематичних плакатів з інформацією та світлинами використано матеріали Музею Української революції 1917–1921 років, Музею видатних діячів української культури, Музею української діаспори, Галузевого державного архіву СБУ, особистих архівів ряду істориків.
На почесному місці в залі був розміщений унікальний документ із фондів Полтавського краєзнавчого музею – оригінальний плакат 1918 року з текстом Четвертого Універсалу. Наскрізь пожовклий, із закарбованим у міжряддях духом буремної епохи, зі сподіваннями всіх, хто тримав його колись у руках… За словами співробітниці музею Наталії Кузьменко, практика друкування матеріалів у такому форматі на той неспокійний час була досить поширеною, оскільки преса надходила в продаж з досить великими перебоями.
Саме біля цієї пам’ятки відвідувачі музею фотографувалися того святкового дня найбільше. Молоді, гарні так зворушливо прихилялися до столітнього ювіляра.
Дві рівновеликі націєтворчі події
“Я не окраїна, я не руїна, я – Україна, я – Україна…” – з проникливої поезії нашої землячки Тетяни Домашенко розпочала урочистості, присвячені Дню Соборності України та сторіччю прийняття Четвертого Універсалу Центральної Ради ведуча, кандидат філологічних наук, доцент Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Сарапин. І була в цій ролі, як завжди, неперевершена. За її емоційного, інтелектуально витонченого посередництва слова про “дві рівновеликі націєтворчі події”, що їх українство вшановує ще й у пору великих християнських свят, звучали як внутрішній голос кожного, кому не байдужа доля рідної землі й нашого народу.
Центральною подією урочистостей стала презентація збірки наукових праць “Полтавщина в Українській революції 1917–1921 рр.”. Директор музею Олександр Супруненко повідомив, що в збірці представлені дослідження науковців очолюваного ним закладу.
Про долю переконаного “петлюрівця” Миколи Степаненка присутнім розповів голова обласного осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т.Г.Шевченка Микола Кульчинський. Він, зокрема, закликав краян нарешті вшанувати пам’ять Симона Петлюри спорудженням йому пам’ятника в Полтаві. А також поклопотатися про присвоєння імені Миколи Степаненка школі в його рідному селі Микільському Полтавського району. 18 грудня цього року виповниться сто років від дня народження діяча-патріота.
На завершення учасників зібрання привітала народна артистка України Наталія Хоменко, виконавши кілька стрілецьких пісень. Надалі можна було приєднатися до тематичної екскурсії в музеї.
Неспростовною мовою документів
Відзначення Дня Соборності України прикметне в Полтаві, без перебільшення, важливою для всієї вітчизняної історичної науки подією. Тим більше унікальною вона є на рівні області. Громадськості було презентовано два перших томи фундаментального видання “Українська революція 1917–1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи”. Видавничий проект втілюється в життя на замовлення обласної ради, департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.
Автори-упорядники видання – вже добре відомі як у наукових колах, так і широкому загалу на Полтавщині історики – директор Науково-редакційного підрозділу – Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської обласної ради Олександр Білоусько та заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. Завдяки копіткій праці науковців задум вдалося реалізувати в рекордно короткі строки. Видання надруковане в комунальному видавництві “Полтавський літератор”. Наклад двотомника – 100 екземплярів.
Перший том видання покликаний дати читачеві уявлення про Українську революцію як в регіональному вимірі, так і в більш ширшому – загальноукраїнському й загальноросійському. В ньому систематизовано події боротьби в різних царинах – державницькій, політичній, військовій, культурницькій. Загалом у книзі є 10 розділів. Зокрема восьмий розділ присвячений персоналіям, яких тут налічується понад півтисячі. Великої цінності книзі надають вміщені на її сторінках спогади учасників боротьби з усіх таборів: анархістів, більшовиків, українських демократів
і т. д.
“Те, що тоді чинилося на нашій землі, – це жах. Незрозуміло, як люди виживали. Тому сьогодні, скільки б не було в нас скарг, маємо берегти те, що є. Щоб у жодному разі не довести до збройного конфлікту”, – наголосив під час презентації в облдержадміністрації Олександр Білоусько. Зупинившись на трагедії того, як війна зробила з учорашніх однокурсників запеклих ворогів, які воювали на боці різних політичних таборів, він згадав не тільки Петровський кадетський корпус, а й Великосорочинську вчительську семінарію. Окремо звернувся до сумних фактів про те, що всі, хто програв у ті буремні часи свою боротьбу за Україну й вижив, опинилися за кордоном, де до скону витрачали сили й час на з’ясування, хто ж винен у поразці. Разом із тим переможці, які отримали в тій боротьбі владу, були нещадно винищені в репресивному 1937 році.
За великий внесок у підготовку першої книги видання Олександр Білоусько подякував відомому полтавському історику, кандидату історичних наук Віктору Ревегуку.
Презентуючи другий том видання, директор Державного архіву Полтавської області Валентина Гудим розповіла, що ця книга була мрією багатьох поколінь архівістів, адже в ній оприлюднена велика кількість документів, які раніше були засекречені. Із-понад 380 документів значна частина опублікована вперше.
Характеризуючи презентовану працю, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт повідомив, що в ній висвітлюються події 1917–1918 років, до уваги читачів представлені, зокрема, документи тогочасних органів місцевого самоврядування, окружних судів, поліції.
Після презентації до обговорення видання приєдналися полтавські історики, громадські діячі. Йшлося зокрема про те, що така цінна праця має бути доступною для всіх вчителів історії в області. За обіцянкою заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Миколи Білоконя, видання обов’язково отримають бібліотеки та школи.
* * *
У рамках відзначення в Полтаві Дня Соборності України та сторіччя Четверного Універсалу Центральної Ради відбулися також тематичні заходи в бібліотечних та навчальних закладах. 18 січня у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П.Котляревського провели “Історичний урок єднання”. Державний архів Полтавської області 24 січня запросив краян на документальну виставку “Полтавська преса – про події Української революції”.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий